Дурний вовк

Жив на світі собі дурний вовк. Зустрів він одного разу козу та й каже їй:
— Зараз я тебе з’їм.
— Ну, що ж, коли у мене така доля — я згодна. Але я дуже худа й стара. Краще зачекай-но трішки, я збігаю додому й пришлю тобі свою доньку. М’ясо у неї ніжне, молоде.
Вовк згодився, відпустив козу та ліг під кущем. А коза побігла додому й розповіла про все чабану. А чабан батогом відшмагав вовка. Той насилу втік. Іншим разом вовк зустрів овечку.
— Овечко, — каже він, — я зараз тебе з’їм.
— Ну, що ж, — відповіла овечка, — від долі не втечеш, тільки дозволь мені перед смертю потанцювати.
Вовк згодився.

Почала овечка танцювати навколо вовка. Танцює, а сама кола робить усе більші та більші, отак і втекла. Знову залишився вовк без обіду. Бреде він далі степом. Кінь пасеться. Підбіг до нього вовк і каже:
— Зараз я тебе з’їм.
— Гаразд, — говорить кінь, — тільки прошу тебе, починай їсти мене з хвоста, а голова хай ще пасеться.
— Можна й так, — згодився вовк і підійшов до хвоста…
Кінь ударив його задніми копитами. Тут вовкові й кінець настав.




Додати новий коментар