Виставка «Мистецтвознавці+митці»

Національна спілка художників України, Київська організація НСХУ, секція критики та мистецтвознавства, галерея «Митець» представили виставку друкованих праць та художніх творів київських митців під загальною ідеєю «Мистецтвознавці+митці». Експозиція має на меті продемонструвати здобутки київських мистецтвознавців на тлі творів українських художників.

Секція критики та мистецтвознавства КОНСХУ налічує біля 130 її членів. Більшість учасників секції — представники київської школи мистецтвознавства, закінчили факультет історії та теорії мистецтв Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури) і мають досить потужний творчий шлях, побудований на наукових дослідженнях, публікаціях, галерейній діяльності, педагогічній роботі. Щороку вливається нова потужна, перспективна молода генерація.

Голова секції кандидат мистецтвознавства Заслужений діяч мистецтв України О. Роготченко постійно перебуває у вирі сучасних художніх процесів — виступає як арт-критик, очолює мистецтвознавче видання «Міст». У секції є мистецтвознавці з багаторічним досвідом, спадкоємці видатних вітчизняних вчених, художників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, колекціонерів. Вони мають вагомий авторитет на мистецькому просторі не тільки України, а й далеко за її межами.

Стіни галереї прикрашені творами художників. Прикрасою експозиції стали малюнки І. Тартаковського «Портрет Пламеницького» та «Портрет юної особи» О. Сухоліта. Привертає увагу живописне полотно «Портрет Наталки Сухоліт» пензля Г. Попінової. Виникає бажання помріяти з Ю. Шевченком, зануритися у філософське бачення світу С. Брахнова, відчути пряні пахощі маків на сповненій романтики картині О. Прахової, помилуватися квітами на картинах Т. Ягодкіної та Г. Ягодкіна, пройтися Андріївським узвозом разом з О. Масиком, згадати українське село крізь призму пісенних мотивів І. Цюпки. Не залишать глядачів байдужими вишукані твори Г. Бодякової, П. Літовченко, триптих Ю. Вакуленка з інтригуючою назвою «Життя бірюзового дерева». Можна побачити раритетні станкові скульптури народного художника України М. Лисенка, самобутні інсталяції майстрині декоративно-прикладного мистецтва та ляльки Г. Дюговської, вишуканий розпис авторською технікою «Лист з фронту» М. Кирницької.

Неповторна яскрава палітра П. Лебединця, мажорне звучання Лаврського мотиву пензля А. Тартаковського, гармонія кольорової гами в пастелях Г. Носенко — надають виставці життєдайного стану, яким сповнена київська весна 2013 року.

Минулий рік був рясним на творчі здобутки мистецтвознавців. Заслуговують уваги публікація Лесі Авраменко «Терези долі Віктора Зарецького», Олени Кодьєвої про батька, Олексія Роготченка «Соціалістичний реалізм і тоталітаризм», Дмитра Янка «Нариси» та монографія «Скульптор Ковальов», Ніни Велігоцької «Шляхами Казимира Малевича зупинка — Конотоп» та багато ін.
Сьогодні хотілося згадати кілька імен самобутніх постатей на культурно-мистецькій ниві України ХХ сто­ліття. Нещодавно двом титанам, вченим-мистецтвознавцям, і Петру Івановичу Говді і Платону Олександровичу Білецькому, виповнилося 90 ро­ків з дня народження. П. Говдя був одним з фундаторів створення факуль­тету теорії та історії мистецтва КДХІ, засновником і головним редактором журналу «Образотворче мистецтво», директором Національного художнього музею, очолював численні комі­сії, секції по культурно-мистецьким питанням. Говдя зробив вагомий вклад у розбудову української культури, був доктором мистецтвознавства, автором численних монографій, публіка­цій, нор­мативних документів рафінованого інтелігента, фахівцем енциклопедичних знань.

Щодо Платона Олександровича Білецького, доля якого цілком пов’я­зана з мистецтвом українського народу, його пам’ятають як прекрасного педагога, неймовірно цікавого співбесідника, невтомного дослідника, зна­в­­ця різноманітних стилів, історії українського та світового мистецтва взагалі. Розпочав П. Білецький свою творчість як живописець і поступово перейшов на теоретичну стезю. Блискуче виховання, вагома освіта, неймовірно широке коло мистецьких досліджень вивели його на рівень одного із провідних фахівців мистецтвознавчої науки України. Чимало в науковий розвиток історії та теорії образотворчого мистецтва вітчизняної науки, безумовно, внесли Л. Сак, Л. Владич, Л. Заварова, Ю. Асеєв, О. Тищенко, В. Клеваєв, Ю. Бєлічко, В. Джулай. Світла пам’ять потужній, само­бутній когорті творчої інтелігенції українського народу ХХ — початку ХХІ століття.

 Директор галереї «Митець» Ганна Лавреха зазначила: «Така виставка унікальна за своєю концепцією і пре­д­ставленими творами, які у біль­шості своїй є власним зібранням мистецтвознавців».
Глядачі мають прекрасну можли­вість відчути гармонію навколишнього світу, яку закарбували у своїх творах українські митці. Монографії, альбоми, каталоги, друковані статті, представлені на виставці, відображають духовний світ ХХ — рубежу ХХІ століття і наше сьогодення.




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар