Символи християнства в українському екслібрисі XX століття

У1994 році в Києві пройшла виставка екслібриса під назвою «Релігій багато — Бог один». На ній експонувалися роботи не лише художників з України, але також і з Словаччини, Росії, Франції, Бельгії, Китаю та Угорщини.

Основною ідеєю виставки було передати духовність народів та те, як культурна належність впливає на релігійне життя та традиції. 

«Дві найбільш могутні сили в світі — релігія і наука, визначають і формують цивілізацію» — пише в передмові до каталогу виставки П. В. Нестеренко. Релігійні елементи зустрічаються нам у житті, впливають на наші дії, формують моральні цінності. 

Щодо українських християнських традицій, в екслібрисах українських майстрів вони відображені дещо по-різному, проте не без спільних рис, що визначають саме національну належність. 

В екслібрисі Василя Леоненка, який виконано в техніці ліногравюра, зображено свічку, яка виростає з яблука, що є образом лона, в якому визріває дитина. Класичні образи, що прийшли до нас з мистецтва символізму ще в ХVІІ столітті. Колір, композиція — все відіграє роль та формує певну думку про сприйняття автором теми релігії, теми віри у вищу силу. 

Навколо християнства завжди було багато розмов. Про зв’язок релігії і мистецтва можна говорити багато, адже релігія стала основним рушієм розвитку мистецтва в Україні. Українська графіка формувалася в умовах постійної трансформації, адже потік інформації був надзвичайно великий. Люди прагли істини, відображали своє світосприйняття у літописах, а потім уже і в окремих мініатюрах та іконографії. 

Так само як створювалися цілісні роботи на християнську тематику, актуальним було використання окремих релігійних символів. Традиційними християнськими символами є: риба, коло, трикутник, хвилі, хрест та ін. 

У роботі українського художника Сергія Буртового бачимо конкретне використання цих символів. Він звертається до більш стилізованої форми, яка нагадує зображення Трипільської пори. В його екслібрисі зображення поділено на три частини, дві крайні з яких є розділенням на чоловічу та жіночу тематики. А от центральна частина заповнена символами християнства, які зображені в ієрархічному порядку знизу до верху. Робота виконана в техніці ліногравюра, що можна визначити за лініями та формою рисок. 

У техніці ліногравюра працює і Володимир Таран, чия робота теж експонувалася на виставці. Його екслібрис — це конкретний образ Богоматері, яка є єдиним цілим з деревом, яке є праобразом дерева роду — дерева життя. Вона тримає перед собою книги, які символізують народну мудрість та прихильність закону Божому. 

Всі роботи українських майстрів на цій виставці об’єднує чіткість, контрастність образів, драматичний підхід. У цьому є заслуга української класичної школи виховання майстрів графіки. В кожній роботі — почерк автора, його риси, його переживання, його думка. 

Висока технічність, філософія образу, шанобливий підхід — ось риси, що притаманні українським мистцям. У темі релігії є багато чого, що незалежно від часу переноситься в сучасність. Підсвідоме прагнення художника зробити натяк на присутність вищої сили, містичний вплив. Це прагнення реалізується за рахунок використання традиційної символіки та академічних технічних навичок, які надає українська академія мистецтв.

Юлія Каменецька




Читайте також: 

Додати новий коментар