Мистецтво

«Лялька — це енергетика, яку я дарую людям»

Оксана Вдовиченко — народна майстриня Національної спілки народних майстрів України. Її ляльки-мотанки мають свій образ — їх впізнають, вирізняють з-поміж інших. Вони вже є по всьому світу. Майстриня щойно повернулася з етнофестивалю, що проходив у Польщі у «Дворику традицій» польки Гражини Заремби-Шуби. Оксана ділиться враженнями від мандрів, від свого улюбленого заняття.

Мистецький шлях українського художника

Знайомство з мистецтвом Бориса Маркова (псевдонім Бориса Анатолійовича Ніщети), члена Київської спілки художників книги та арт-асоціації «Золота палітра».

Що в образі твоєму…

Нещодавно шанувальники творчості Валерія Шкарупи привітали художника з черговою персональною виставкою під назвою «Ретроспектива 2010–2017». Презентація відбулася в галереї «Триптих-АРТ» яка розташована на Десятинній вулиці в Києві.

Микола ШЕВЧУК: «ЩОБ БУТИ ПАТРІОТОМ, ТРЕБА ЗНАТИ, ЧИМ ГОРДИТИСЯ»

Муніципальна галерея мистецтв, що на вулиці Драйзера у столиці України, презентувала виставку відомого українського художника Миколи Шевчука «У нашім раї на землі…» Народний художник України Валерій Франчук, власне, з його ініціативи кияни мали можливість познайомитися з творчістю Миколи Шевчука, розповідає про митця захоплено й натхненно: «З Миколою і його творчістю я знайомий давно. Це геніальний у своєму світобаченні митець. Він вміло реалізує свою думку й ідею. Микола Шевчук – стильний український самородок, бо спеціально на художника не вчився. Він зумів знайти себе в образотворчому мистецтві досить сильно. Давно хотів показати його твори киянам і гостям міста. До цього він представив кілька робіт в Національній спілці художників. Про Миколу я можу говорити багато. Бо, окрім того, що він чудовий художник, він патріот своєї батьківщини, багато часу віддає волонтерській роботі. Йому не байдужа історія рідної землі. А це дуже важливо для митця. Бо як би художники не втікали від сьогодення, від історичної тематики, вони рано чи пізно їх наздоженуть».

Практичні кроки на шляху активізації жіночого мистецтва

В Інституті проблем сучасного мистецтва НАМ України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція на тему «Жіноче мистецтво у контексті світового культурного поля». Піднята тема розкривалася у доповідях та наукових розвідках, які оголосили учасники заходу, з метою висвітлення жіночого мистецтва світу, та українського зокрема, крізь призму часу та напрямків розвитку.

«Все життя, як екзамен…»

Ці слова належать художнику Петру Івановичу Кодьєву (1899-1962), творчий шлях якого сформувався у складний період тоталітарного режиму в Україні. Його творчість була мало відома широкому загалу, але завдяки дослідженням доктора мистецтвознавства Олексія Роготченка вдалося створити уявлення про складний життєвий і творчий шлях художника. А монографія доньки художника мистецтвознавця, доктора культурології Олени Кодьєвої цілісно розкрила фахівцям, як митець спромігся реалізувати себе, перебуваючи у самому епіцентрі вкрай складних та суперечливих подій Громадянської і Великої Вітчизняної воєн. П. Кодьєв опанував різні жанри та техніки і створив цілі цикли художніх творів, у яких вирує правдиве життя українського народу.

Коли з роками приходить не лише старість

Я народилася в місті Києві у 1955 році, і скільки себе пам’ятаю – щось робила руками: скриньки з вітальних листівок, вив’язувала собі майже ввесь одяг – сукні, безрукавки, рукавиці, шапки, шкарпетки, костюми тощо. Так само з шиттям – тільки навчилася тримати голку, а вже шила з газет одяг і демонструвала його бабусям по маминій і татовій лініях роду. Мене ніхто не вчив, хіба-що як набирати петлі на спиці та крючком. Наче тільки чогось торкалися пальці – прокидалася пам’ять що і як робити. Якось у початковій школі в 4—5-му класі однокласниця запросила мене до себе додому після уроків. Тільки увійшла до її кімнати -- побачила вишиті подушечки болгарським хрестом. Взяла до рук і ожила пам’ять, зразу ж блиснула думка: як же до цього сама не додумалася? І в нашому домі стали з’являтися вишиті подушки. Геометричні орнаменти придумувала сама – аби були кольорові нитки та шматок тканої тканини будь-якого кольору.

Болгарська весна — 2018

Спокон віку люди тяжіють до прекрасного. Заради самовираження своїх творчих емоцій вони роблять несподівані кроки, проходять випробовування, шукають художні образи, долаючи муки творчості... Життєдайною криницею, з якої черпають натхнення художники, — є історія людства, сповнена доленосними подіями. До одного з таких явищ відноситься визвольна боротьба болгарського народу від Османського ярма.

Про любов до рідного краю…

Розмова у статті піде про прикордонний край нашої мальовничої України – літописне місто Ромен Сумської області. А спонукало до спогадів чергове видання літературно-історичного альманаху, присвяченого Майстрам пензля Роменщини.

Сторінки