Традиції. Червоними та синіми нитками…
У Новограді-Волинському вишивають 24-метровий рушник на столітньому полотні за узорами Олени Пчілки.
Хрестик до хрестика й народжується візерунок, оживає орнамент. У Новограді-Волинському, під час послаблення карантину, продовжують вишивати рушник за узорами Олени Пчілки.
«Минулий рік у Новограді-Волинському був оголошений роком Олени Пчілки, - розповідає Людмила Гамма, директорка Музею родини Косачів. – З нагоди 170-ї річниці від дня народження талановитої письменниці, громадської діячки, матері Лесі Українки запланували провести цикл культурно-мистецьких заходів. У процесі виникла ідея – вишити рушник візерунками, зібраними Оленою Пчілкою саме в Звягельському повіті. І акція, яка об’єднала навколо себе шанувальників літературного слова й образотворчого мистецтва, успішно стартувала».
Спочатку в музеї зібралася творча спільнота, яка з захопленням занурювалася в сторінки життя родини Косачів, вкотре оглянули експозицію. Особливу атмосферу створювали автентичні пісні фольклорного дитячого колективу Палацу дітей та молоді «Мальва». Під супроводом народних пісень Звягельщини і розпочалася мистецька акція.
Упродовж семи років Олена Пчілка збирала у Звягельському повіті орнаменти і видала їх у 1876 році. Людмила Петрівна зазначила, що перша збірка візерунків Олени Пчілки «Украинский народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки» стала своєрідною енциклопедією народної української вишивки. Передмова до збірки 1876 року була написана російською мовою (інакше не могло бути в часи дії горезвісних Валуєвського циркуляра та Емського указу), однак за змістом і духом вона була українською. Ця праця Олени Пчілки - результат багатолітнього копіткого збирання і вивчення народних вишивок, вразила не тільки вітчизняних, а й зарубіжних науковців. У Парижі за нею читали лекції в Академії мистецтв…
Свого часу Олена Пчілка в п’ятому виданні «Українських узорів» (останньому за її життя) писала: «Бажано, щоб наші вишиванки зоставалися при своїй давній, властивій їм, красі». Отож ту давню красу, зібрану матір’ю Лесі Українки, і почали відтворювати на рушнику в музеї Косачів у Новограді-Волинському на 24 метрах старовинного конопляного полотна, якому вже сто літ і яке подарував музею місцевий колекціонер-краєзнавець Едуард Олексійович Соломін. Ескіз рушника розробила майстриня вишивки Новоград-Волинського професійного училища Людмила Кизяк з ученицями цього закладу. Священник Свято-Михайлівського собору ієрей Артемій освятив полотно і благословив на роботу з вишивання.
Вишивають рушник не поспішаючи, не орієнтуючись на дати. Вишивають в задоволення. І пам'ятають слова, що сказала Олена Пчілка в останньому прижиттєвому виданні (1927 рік): «Потреба в таких зразках, чисто народних - велика, бо зразки вишиванок, так само як твори народного слова, можуть псуватися, калічитись... Бажано, щоб наші вишиванки зоставалися при своїй давній, властивій їм, красі».
Директор музею Людмила Гамма каже, що вишивати «Рушник Олени Пчілки» можуть приходити до музею всі бажаючі (обов’язково у масках) кожної другої та останньої середи місяця з 14.00 до 16.00 години. Поруч завжди буде майстриня-консультант, яка допоможе, коли виникнуть непорозуміння. Людмила Петрівна прагне залучити якомога більше людей до вишивання, щоб разом поринути у світ старовинних українських мистецьких візерунків, які збирала у Звягельському краї Олена Пчілка. Рушник має стати народним надбанням. І байдуже: умієте ви вишивати чи навіть голку в руках не тримали – поруч завжди є консультант. До речі, першими до мистецької акції «Рушник Олени Пчілки» долучилися бібліотекарі Гадяцької бібліотеки імені Лесі Українки. На полотно лягли перші стібки гадяцьких рукодільниць Анастасії Галушки та Любові Домшин. Естафету готові прийняти в Одесі. А поки можна поєднати вишивання рушника з відвідинами Музею родини Косачів. Якщо зробите хоча б один стібок, ваше прізвище буде занесене до Книги створення рушника. Мені ж, перебуваючи членом журі Всеукраїнського конкурсу виконавців художнього слова імені Лесі Українки в рамках міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела», пощастило зробити кілька стібків червоними і синіми нитками.
Краєзнавець Едуард Соломін передає полотно для «Рушника Олени Пчілки» директорці Музею родини Косачів Людмилі Гаммі.
Оживають орнаменти на рушникові…
