Skip to main content
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України
Мельничук Тетяна Миколаївна — член Націо­нальної спілки худож­ників України

Мельничук Тетяна Миколаївна — член Націо­нальної спілки худож­ників України

Мельничук Тетяна Миколаївна — член Націо­нальної спілки худож­ників України, живопи­сець, художник декора­тив­но-ужиткового мистецтва, учасник «Весняного пленеру-2006». Народилась у 1975 році в Шостці Сумської області. Закінчила Харківське державне художнє училище (1992—1994), потім Харківський художній інститут (1994—1999). Педагоги за фахом: Т. Лещенко, Н. Тригуб, С. Чередниченко, С. Єгоров, В. Чаус. Приймає участь у виставках з 1999 року в Шостці, Кіровограді, Сумах, Полтаві, Києві. Працює в основному в жанрах пейзажу та натюрморту. Основні твори: «Нічна вулиця. Гурзуф», «Гурзуфська бухта», «Будинок Чехова в Гурзуфі», «Старенький причал», «Крим весною», «Соняч­на вулиця в Криму» (2006).

Тетяна Мельничук останні роки стала частим гостем провідних виставкових залів столиці України. Нещодавно відбулася її персональна виставка в галереї «Грифон», і ось нова презентація в галереї «Печерська».

Приємно відзначати, що художники Північної Пальміри України, історичної Сумщини заявили про себе новими іменами. Тетяна Мельничук народилася в Шостці й мала щасливе благословення на творчість від діда Непом­нящого Володимира Федоровича. Він створив понад тисячі картин, був працелюбним і вважав, що день, проведений без пензлів та фарб, пропав даремно. Саме його життєдайні пейзажі, тематичні картини, запали в душу Тетяни з дитинства. Потяг доньки до творчості підтримував і батько, який теж прекрасно малював. Тому все, що пов’язане з рідним краєм, близьке серцю художниці, яка із захопленням переносить побачене на свої картини.

Професійне навчання мисткині почалося з місцевої художньої школи, яка славиться своїми педагогами. З вдячністю Тетяна згадує роки навчання в Харківському державному художньому училищі та Харківському художньому інституті. Творчі настанови вчителів — Т. Лещенко, Н. Тригуб, С. Чередниченко, С. Єгоров, В. Чаус, помножені на її природну здібність та працелюбність, зробили свою справу. Тетяна Мельничук вийшла на самостійний творчий шлях, в якому є місце романтичним краєвидам, милуючим око натюрмортам. Здається, що її душа сповнена світлих мрій, співає світлоносною паліт­рою, освячуючи усе довкілля…

Художниця вміє знайти особливий куточок природи і передати свій хвилюючий стан кольорами. Особливо вдалі твори, на яких автор прагне передати миттєвості романтичного часу природи у вечірніх або ранкових мотивах. Цим картинам привабливий прозорий живопис. Художниця поспішає відбити, змалювати рух і музичність хвиль морського величчя, романтику мережива білосніжних хмар та життєдайний подих лісу. Ось і сяють ранковими ніжними променями сонця її полотна з ранньою весною на кримських «Будинок Чехова в Гурзуфі», «Сонячна вулиця в Криму» або напруженим за станом акварелей — ­«Перед грозою», «Квіткова фантазія».

Приємними спогадами дитинства, юності наповнені краєвиди Шостки, Лебедина, Конотопу, в яких художниця прагне передати звичайне сільське буденне життя. Вдячне серце мисткині підмічає бабусину стежку, стайки курей, веселий гомін гусей біля хат. Тетяна вміє створити добрий настрій з мотивами трударів землі. Відчувається присутність людини в скирдах на скошеному лузі, вогниках віконець у засні­жених хатинках, містках через прозорі стрічки річок. У цьому ракурсі слід визначити слідуючі картини — «Тихий вечір», «Бабусині гуси», «Весна».
Такі панорамні полотна, як зимовий Видубицький монастир, говорять про фахове рішення складних ракурсів архітектурних побудов. Світлодайне рі­шення кольорів надало полотну особ­ливої енергетики, духовності, зачаро­ваності… Крізь мереживо засніжених дерев сяють куполи дзвіниць, створюючи діалог часів української історії…

Щодо натюрмортів, то вони можуть задовольнити самі вишукані смаки. На картинах художниці ми можемо милуватися розмаїттям квітів — від вишуканих троянд, бузку, до звичайних по­льових ромашок, чорнобривців, руд­бекій… А на картині з зображенням квітучої черемхи відчува­ється ціла симфонія ароматів, яка увірвалася разом з весняним подихом землі…

Темперамент Тетяни Миколаївни яскраво проявився у квіткових композиціях, сповнених музичних акордів. Мажорних, як на полотні з маками, або ніжних та романтичних в нарцисах, сяючих перлинками пелюстків ромашках. Творче захоплення мисткині розділяє її чоловік Василь, юрист за фахом, та юна донечка Олександра, яка вже робить перші кроки малювання…

Митець відбувся, якщо його твори хвилюють почуття інших людей. Митець відбувся, якщо йому є що розповісти іншим. Тетяна Мельничук зако­хана в красу оточуючого світу. Вона з любов’ю передає свої враження на самобутніх полотнах. Професійно володіє аквареллю, олійним живописом, створюючи особливу ауру спілкування.

Що ж, побажаємо Тетяні Мельничук творчого натхнення в створенні її романтичних картин, сповнених святкового настрою і життєдайного почуття закоханості.