«Лицарю честі і добра» присвячується

«Лицарю честі і добра» присвячується

«Україно, на твої обжинки ще душа поета прилетить»

Л. Полтава

Київська організація Національної спілки художників України та  Сумське земляцтво у місті Києві об’єдналися для створення виставки живопису присвяченої двом вагомим датам:  сторіччю до дня народження Леоніда Полтави (1921–1990) та до тридцятої річниці Незалежності України. Вернісаж відбувся у приміщенні Центральної бібліотеки імені Івана Франка у Києві за участю членів Сумського земляцтва та його керманича Івана Миколайовича Рішняка.

Відкриття виставки
Відкриття виставки

 

Звернемося до історії виборювання незалежності українським народом, починаючи з часів останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського (1648–1781) – уродженця  славетного козацького краю, розташованого поряд з кордоном з Росією. Автор статті наголошує на особливій місії його земляків у наш час – зберегти кордони України, створювати умови для процвітання її економіки, культури, освіти. Тому коли ми гортаємо історію цього благословенного краю, до нас промовляють голоси наших достойників, які формували українську ідентичність, мову, зберігали традиції свого народу і, головне, – виборювали незалежність України. У цій когорті – й поет, громадський діяч, журналіст, письменник Леонід Едвардович Пархомович (літературні псевдоніми Енсен, Полтава…). 

Майбутній літературний діяч народився в родині лікаря та вчительки у селі Вовківці Роменського повіту. Отримав вищу освіту в Ніжинському педагогічному інституті. Свій трудовий шлях розпочав в Україні, де прожив 21 рік, а решта життя – до 1990 року – пройшла за кордоном, в Європі й Америці.

Так уже склалося його життя, як і тисяч українців, які опинилися в еміграції, шукаючи порятунку від комуністичного режиму. Він мріяв про незалежність українського народу, пророкував йому майбутню щасливу долю у своїх літературних творах. У цьому переліку   книжки «Маленький дзвонар з Конотопу», «У вишневій країні», «Смак сонця», «Профілі», «Над блакитним Чорним морем», історичний роман «1709»…  Чимало творів Леоніда Полтави, в яких він вимальовував  образ оновленої, вільної України, присвячено українським дітям, молоді – з метою прищепити їм любов до рідної мови, історії, культури.  

Щоб про нашого співвітчизника дізналися якомога більше людей, ми, його земляки, в переддень 100-річчя від дня народження поета, організували й провели низку культурологічних заходів, популяризуючи творчий  та громадський шлях українського патріота. Після науково-практичної конференції «Із когорти борців за незалежність України», яка відбулася на батьківщині Леоніда Полтави, в місті Ромни, можливість познайомитися з творами художників із Сумщини отримав і Київ, де в бібліотеці імені Івана Франка пройшло відкриття присвяченої йому виставки живопису під назвою «Лицарю честі і добра» присвячується». Саме так назвав Леоніда Пархомовича його земляк, письменник Олександр Шугай. 

Друковані видання Л.Полтави

 

У творчому проєкті взяли участь художники, які народилися на Сумщині, а проживають в столиці України. Для багатьох тема знайома, дорога серцю, очікувана. Так, Лідія Нечипорчук привертає нашу увагу до палацу Кирила Розумовського в Батурині панорамною картиною «Батуринські заплави». Мости спогадів поєднують нас з історичним Путивлем, де народилася Галина Бодякова: одну з її робіт присвячено «вірному другу» людини – коневі, який сторожує солодкий сон свого хазяїна. Сюжет наповнений теплом, спокоєм, дивною внутрішньою силою та шляхетністю. Твір виконаний у техніці кольорового офорту, яким вільно володіє художниця. 

Знайомство з виставкою

 

З Путивля і Юрій Базавлук, який надає перевагу храмовому зодчеству та сільським мотивам, у яких відчувається ностальгія по батьківській хаті. Лаконічними кольоровими акцентами художник талановито передає піднесений настрій, романтичний стан своїх картин. Таким є його подвір’я у Мовчанському монастирі з золотими куполами.  

Весна у Путивлі Ю. Базавлук
Весна у Путивлі Ю. Базавлук

 

Пейзажі, яких найбільше представлено на виставці, наповнені романтикою мальовничої України і переносять нас до Кролевця, де батьківська хата Лідії Почекайлової, до Шостки, де проживає Тамара Ціун, до Києва – перлиною українського зодчества, огорнутою золотом української осені, пензля Олександра Масика, який останні роки проживає у США.

Десна у Вишеньках Т.Циун
Десна у Вишеньках Т.Циун

 

Л.Нечипорчук Батуринські заплави
Л.Нечипорчук Батуринські заплави

 

 У натюрмортах вирує українська тема, яка підкреслена деталями через вишиті рушники, яскраву кераміку, дорогими серцю сільськими мотивами. До батьківської криниці, поряд з якою палає кущ калини, запрошує чудовий живописець Сергій Кривенко з Конотопа. Саме там, на своїй малій батьківщині, черпає він творче натхнення. 

Чимало митців звернулося до квітів, як на картинах заслуженого художника країни Генрі Ягодкіна, заслуженого працівника культури України Валентини Єфремової.  

Сонцем і позитивом напоєні виконані в легкій імпресіоністичній манері  живописні роботи «Старий будинок на Фіоленті» та «Сяйво осені» Віталія Юдіна, заслуженого архітектора України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. Філософською забарвленістю відзначаються твори заслуженого художника України Сергія Ярешка – будь то натюрморт, пейзаж чи портрет. Його автопортрет, виконаний пастеллю, привертає увагу силою і зосередженістю заглиблення у внутрішній психологічний стан. Відчувається академічна школа, яку опанував художник за роки навчання в НАОМА, у провідних українських живописців.

Пейзажі Тетяни Ягодкіної наповнені романтикою,  вишуканою прозорою палітрою, а пастелі Ганни Андріївни Носенко зачаровують філігранною технікою.

У цілому експозиція наповнена неймовірною гармонією,  яка впливає на емоційний стан глядача. Так виховується культура, відношення до мистецтва, естетичні риси соціуму. Червоною стрічкою через усі твори проходить любов до України, тієї  землі, про яку Леонід Полтава писав з вірою, що «наша Україна, мов панна молода, ще світ пізнає нашу Україну!». І це дійсно так – зазначив, відкриваючи виставку, голова Сумського земляцтва Іван Миколайович Рішняк.  Оглядаючи представлену в бібліотеці імені Івана Франка експозицію, він не обійшов увагою й коментарем жодну картину, відзначивши красу української землі, яку талановито і з любов’ю передали у своїх творах митці Сумщини.

На виставці Івану Миколайовичу було вручено відзнаку Міжнародний посол миру, яка засвідчила його особисті заслуги у збереженні миру між державами світу. Цією нагородою Міжнародний літературний форум відзначив громадську діяльність відомого українського хлібороба і державного діяча, для якого мирне життя є найголовнішим завданням, як і наповнення хлібом житниці України. Кожен учасник виставки отримав подарунковий сертифікат, який підтвердив його участь в урочистих заходах, присвячених 30-й річниці Незалежності України та 100-й  річниці з дня народження Леоніда Полтави.

До організації заходу долучилися активісти Сумського земляцтва. Окрема подяка В. Соблевському, О. Лаврику, Ю. Кухарчуку, Л. Почекайловій, Г. Носенко, С. Корсун (Приходько)  та колективу бібліотеки на чолі з директором В. Никитович.

Відеорепортаж зробив головний редактор журналу «Гетьман» Ігор Кравчук, наш давнішній партнер по творчій діяльності. Фотосесію його колеги – Анни Горюк доповнив Юрій Кухарчук, який веде фотолітопис творчої діяльності земляцтва з часів його заснування. 

Наш спільний проєкт спрямований на те, щоб широкий загал якомога більше дізнався про українського поета, письменника, громадського діяча Леоніда Полтаву, який молився на Україну, мов на ікону, все своє життя плекаючи мрію і власною творчою діяльністю виборюючи волю й незалежність свого народу. Свою віру він підкріплював, повчальним  літературним словом, як у поемі «Нескінченний бій»: 

«Багато на світі є гарних країв

І  мов, і народів… Та нині

Одній ми складаєм найближчий поклін

За те, що не хоче згинати колін, -

Нескореній Україні

У Золоту Пектораль українського народу вписана ще одна сторінка славетної історії борців за волю України. Серед них ім’я талановитого українця, одного із славетних пророків її незалежності Леоніда Полтави. 

«Мій любий краю, всі пісні,

Мені лише тобою дані,

Я розпалю їх на вогні,

Щоб розтопить твої кайдани».

 

Куратор проєкту Валентина ЄФРЕМОВА,

мистецтвознавець, заслужений працівник культури України,

Міжнародний посол миру

 

Profile picture for user Валентина ЄФРЕМОВА
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України