Skip to main content
Людмила Кобичева 

Європейський колаж від Людмили Кобичевої

Фахівці визнали роботи Людмили Кобичевої  ексклюзивними, а відомості про її творче надбання  розмістили в Енциклопедії сучасної України.

Меморіальний музей Тараса Шевченка «Хата на Пріорці» гостинно приймає відвідувачів. У ці дні тут відкрито  виставку Людмили Кобичевої «Українське житло: від Шевченкової хати до сучасного інтер’єру».

Це багатовимірний авторський європейський колаж – так визначили творчість Людмили Кобичевої знавці й поціновувачі мистецтва.

Неймовірна техніка виконання картин зачаровує й не відпускає. Роботи можна розглядати годинами. Вони сприяють гарному настрою, релаксації, а часом і лікують. Відбувається це завдяки взаємодії енергетики  автора і природних матеріалів, використаних у роботах. За основу для створення колажів, Людмила Кобичева використовує прозорі натуральні тканини. А далі її фантазії не має меж. На основі вміло знаходять свої місця природні матеріали: мушлі, камінці, бісер. Наприклад, у роботі «Коли людини  ще не було на Землі» використано дванадцять природних матеріалів. Робота «Андріївський узвіз» зіткана зі шкіри.

 

Liudmyla-Kobycheva-01.jpg

Liudmyla-Kobycheva-02.jpg

 

«Іноді ідеї мені приходять уві сні, – зізнається художниця». Цікавлюся: як народжуються такі диво-художники? Тридцять п’ять років пані Людмила працювала юрист-консультом в одній банківській установі столиці. Звісно, на дозвіллі трохи вишивала, малювала. А почалося творче життя у Людмили Кобичевої вісімнадцять років тому, з виходом на заслужений відпочинок. Та до всього стався ще й прикрий випадок: пішла із життя найрідніша людина – мама. Депресія завойовувала жінку. На допомогу вчасно прийшов коханий чоловік Олександр. Одного дня він повідомив дружині, що записав її на приватні уроки до художньої академії. Відома художниця Тетяна Яблонська побачила  в Людмили Кобичевій творчу жилку й вчасно підтримала її. Вона навіть сказала своїй учениці: «У тебе прекрасне бачення й відчуття кольорів! А це дуже важливо для творчості. Ти ще здивуєш своєю майстерністю». Так і вийшло. Роботи Людмили Кобичевої знайшли шанувальників у 16 країнах світу: Голландії, Франції, Німеччині, Італії, США, Канаді, Індії та ін. Поціновувачів свого мистецтва пані Людмила дивувала на 30 виставках. На її рахунку близько п’ятсот колажів. Серед них об’ємні колажі зі шкіри, напівкоштовного каміння. 

Фахівці визнали роботи Людмили Кобичевої  ексклюзивними й відомості про її творче надбання  розмістили в Енциклопедії сучасної України.

На одній із виставок до пані Людмили підійшли дві художниці-початківці: «Хочемо до вас на майстер-клас». Довго не погоджувалася давати уроки і все ж, здалася: «Приходьте, подивитеся, як працюю з матеріалами, – запропонувала дівчатам». І тут не помилилася. На виставці представлені й роботи учениць – Наталії Бойченко і Оксани Защик. Роботи Наталії вже прикрашають оселі в Італії і Голландії. Оксана, мама трьох синів, статист за фахом, знаходить час для творчості. На виставці Людмила Кобичева зізналася: «Доля подарувала мені не тільки щастя творити, а й талановитих учениць».

Авторка розробила нові прийоми, які надають роботам стереоефект і багатовимірність. На прозорій тканині промальовується фон, створюється колаж (іноді може бути дві рами).  Об’ємна композиція складається зі шкіри, каменю чи інших матеріалів, які ніби висять у повітрі. Фоном іноді може служити колір стіни. Основна мета художниці – заповнити простір позитивом живої природи, за яким частенько нудьгують жителі великих міст.

«Зовсім несподівано я отримала пропозицію  презентувати свої твори від господині Шевченкової хати на Пріорці Юлії Єрмоленко, – розповідає Людмила Кобичева. – Навіть не уявляла, як все може бути. Та це фантастичне місце мене просто заворожило: магія старовинної оселі, духмяний запах трав, неповторна аура. А ще ж як знаково: Тарас Шевченко жив у цій хаті два тижні -- саме у серпні 160 років тому! Для мене й моїх учениць велика честь виставлятися у цьому затишному місці. Моя подяка хрещениці цієї виставки-зустрічі письменниці Мілі Іванцовій, яка запропонувала й благословила цю виставку».

З виставкової зали лунали пісні на слова Тараса Шевченка у виконанні сестер Галини і Людмили Турчак. Відвідувачі заворожено розглядають шедеври художниць. 

Людмила ЧЕЧЕЛЬ, фото авторки