Фотовиставка під назвою «Метамодерн. Пошук досконалості» Андрія Котлярчука
Є творчі самородки, які впевнено досягають мистецьких висот. Вони постійно експериментують, створюючи нові образи, оригінальні композиції, в яких вирує краса, позитивна енергетика, динаміка могутнього руху. Такі митці завжди наповнені відданістю творчому покликанню, готові їхати на край світу заради натхнення та нових емоцій. Сьогодні розмова піде про фотохудожників, які постійно знаходяться у пошуку коштовних перлин, вони заспокоюються тільки тоді, коли знаходять особливий художній образ. Такі творчі особистості серцем відчувають унікальний момент у звичайному середовищі, і миттєво, підсвідомо фіксують його на фотоплівку.
В музеї історії Києва відбулася захоплююча фотовиставка, де свої твори представили 15 самобутніх митців. Це черговий проект мистецтвознавця, фотографа, дослідника, експериментатора, члена Королівського товариства фотографів Великобританії Андрія Котлярчука. Виставка під назвою «Метамодерн. Пошук досконалості» підкорила самих вимогливих прихильників цього унікального виду образотворчого мистецтва і мала широкий резонанс.
«Ця виставка є результатом творчих пошуків митців з усієї України. Ми живемо в епоху перемін, тому виникає чимало питань, як у художників, так і теоретиків мистецтва, в якій мистецькій епосі ми знаходимося. Який стиль у пріоритеті, що домінує?» — зазначила у вітальному слові заступник директора з науково-просвітницької роботи Музею історії Києва Людмила Мороз.
Дійсно, в культурно-мистецькому середовищі постійно дискутують про течії, художні стилі, напрями, які вимагають філософського тлумачення та фахового осмислення. Історія свідчить, як суспільство наприкінці 60-х років минулого століття плавно перейшло від епохи Модерну до Постмодерну. Тоді домінували образи, наповнені пріоритетами абсолютних істин, але в сучасному вимірі вони розчавилися в сміливих експериментах молодого покоління митців. Почалася хвиля своєрідного узагальнення тем та образів, наповнених яскравими несподіваними акцентами. Поступово зародився новий стиль — метамодерн, який цілком відповідав бурхливому переповненому електронними новаціями сучасному соціуму. Наше життя наповнилося шаленими темпами розвитку, прогресивними ідеями, які потребують глибоких знань, вмінь використовувати сучасні технології.
Представлена виставка художніх творів продемонструвала сміливі експерименти митців у фотографії, автори яких шукають досконалості образів. Митці поставили складне завдання передати в художньому творі силу руху. На виставці можна побачити сміливі експерименти, коли кожен автор йде своїм творчим шляхом, але вже має ознаки власного стилю. Таїну фотографування складно передати словами. Твори потрібно бачити, тоді в процесі спостереження виникає естетична насолода від краси мотивів та унікальності творчого процесу кожного автора. Фотографія зупиняє час, перекидає мости в просторі, наповнює емоціями, створює енергетичний життєдайний потік, впливаючи на загальну культуру людини.
Виставка демонструє, як кожен художник упевнено рухається до досягнення своєї мети, знаходить власні ресурси для подолання різних перешкод. Лаврові вінки отримує не кожен, але увага фахівців, аплодисменти вдячних глядачів забезпечені творам Дениса та Ольги Копилових, які представили «Арктичного кита»; Юрію Саніну з екзотичними композиціями «Водоспад», «Непал», «Ущелина Трусо»; Наталки Борисенко з картиною «Риби», де автор продемонструвала філософську трактовку теми, повертаючи нашу свідомість до 50-х років з пріоритетами стопок та сувенірів з фарфору.
У кожному проекті присутній пошук досконалості в образах людей, природних явищах, внутрішньої краси людей різних національностей. Саме такими є твори Аліси Черепащук, Дениса Сухініна, Сергія Познанського, Ярослава Голубчика, Вікторії Лемач, Олексія Єфременка.
Щоб створити власний проект, митці витрачають по декілька років кропіткої праці, долають тисячі кілометрів, подорожуючи різними країнами. Так народжуються цілі тематичні серії, як у Марусі Слобожан, де увага зосереджена на внутрішньому стані чоловіка на картині «Висушений сонцем» або жіночому профілі мотиву «Жриці дощу», де кожна деталь впливає на виразність образу. Привертають увагу картини-роздуми «Час не чекає», «Оголена» з проекту «Портрети» Сергія Пананського; або твори Володимира Бахтова, який надає пріоритети грецькій міфології з магічними старовинними ритуалами, як в «Садах Пітера Грінуеля» та мужніми образами «Героїв».
Окремо хочеться відзначити серію творів з життя хащів Полісся Андрія Котлярчука. Автор вдало поєднує у своїй творчості тяжіння до аутентики, класичної фотографії з новаторськими експериментами. Він надає перевагу чорно-білій плівці монохромія, якою підкреслює особливу ауру душевності, емоційності. Так виникає ностальгія по чомусь неймовірно дорогому та втраченому, як на картині «Покинута хижа» або «Дніпровські хащі». Митець як потужний скульптор приділяє увагу об’єму, силуету та світло-тіньовій градації, які впливають на виразність твору, створюючи канву для дійства, як на композиції «Гуси біля криниці». Твори митця наповнені магічною силою, яка викликає хвилювання почуттів та здивування від знайденої краси в простому буденному мотиві.
Творчий проект відбувся за підтримки Центру сучасного мистецтва «Білий світ», журналів «Міжнародний туризм» та «Культурний тренд». Виставкові площадки Музею історії Києва надали виставці особливої естетичної значимості.
Загалом виставка випромінює позитивну енергетику, наповнену потужною силою руху, вічною і неосяжною, яка живить величну небесну галактику. А ми, милуючись красою представлених творів мистецтва, знаходимо свою зірку, отримуючи натхнення та естетичну насолоду.
Валентина Єфремова, фото Юрія Кухарчука, Дмитра Сухініна
