Плоскостопість. Як жити з нею

Є хвороби, де очікування, втрата часу, несвоєчасне лікування загрожує найтяжчими наслідками, що не може іти ні в яке порівняння з першопричиною цих ускладнень. Саме до такої хвороби належить майже непомітна для звичайного пересічного обивателя, але багатьом відома така хвороба як плоскостопість.

Що ми знаємо про ноги. Будова, функції, деформації

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожна четверта жінка на планеті страждає від захворювань ніг, які обумовлені неякісним і незручним взуттям. Можна сказати, що те ж саме, в якійсь мірі, стосується й чоловіків. Лікарі попереджають: якщо в вас неправильна постава, зайва вага або на роботі ви постійно сидите чи стоїте, то ваші ноги в небезпеці.

Нижні кінцівки людини є єдиним органом опори та пересування, тому їхній скелет пристосований для виконання цих функцій. Основним елементом стопи є її склепіння. Стопа ділиться на передплюсну, плюсну та пальці. Завдяки їй опора ноги повинна бути еластичною та здатною до узгоджених рухів. Склепіння стопи формується внаслідок особливого розміщення кісток. Вони втримуються в потрібному положенні перш за все завдяки численним потужним зв’язкам. Поздовжнє склепіння стопи підіймає внутрішній край ноги між п’яткою та головкою першої кістки плюсни. Поперечне склепіння стопи створюється завдяки формі клиновидних кісток.

Якщо напруження м’язів і зв’язок послаблюється, склепіння стопи опускається, виникає її деформація. Завдяки склепінню стопа еластична, завдяки суглобам і м’язам вона рухома. Ноги рухаються завдяки коротким м’язам пальців, підйому ноги (підошви) та завдяки довгим м’язам гомілки.

Нетреновані м’язи ніг є причиною вельми багато численних деформацій стопи. Найбільш частіше зустрічаються наступні деформації: зовнішня клишоногість, плоскостопість, стопа з плоским поперечним склепінням. Стикання цих недоліків майже правило. Під зовнішньою клишоногістю розуміють Х- подібне відхилення п’ятки назовні або всередину. В маленьких дітей це відхилення нормальне, в дітей шкільного віку – вже ні.

Щодо здорової стопи, то вона має будову у вигляді арки, завдяки чому більшу частину ударного навантаження при ходьбі вона приймає на себе без наслідків, амортизуючи, пом’якшуючи удар. Адже при кожному кроці на п’ятку обрушується удар силою в дві третини вашої ваги. Однак, якщо склепіння стопи знижується, починає розвиватися плоскостопість, стопа перестає працювати як амортизатор, внаслідок чого сила ударів розподіляється по всьому тілу від ніг до голови, що, в свою чергу, може привести до дуже серйозних наслідків для всього організму людини.

Що таке плоскостопість

Плоскостопість – деформація стопи, що характеризується сплощенням її склепінь. Розрізняють поперечну та поздовжню плоскостопість, можлива сукупність обох форм. Плоскостопість настає в результаті слабкості м’язів або зв’язок. Напруження поздовжнього склепіння стопи зменшується. Якщо воно взагалі відсутнє, то в наявності класична форма плоскостопості. Причиною плоскостопості можуть служити генетичні фактори, слабкі м’язи та зв’язки, занадто вузьке гостроносе взуття, недостача руху.

При зниженні поперечного склепіння стопи виникає деформація, що отримала назву «стопа із плоским поперечним склепінням». При поперечній плоскостопості сплощується поперечне склепіння стопи, її передній відділ спирається на голівки всіх п’яти плюсневих кісток, а не на першу та п’яту, як це повинно бути в нормі. При поздовжній плоскостопості сплощене склепіння й стопа стикається з підлогою майже всією площиною підошви. Підвищене напруження м’язів, сухожилля та зв’язок у стопі ноги має визначання «порожнистої стопи».

Плоскостопість може бути вродженою (зустрічається дуже рідко) та набутою. Найбільш частіші причини останньої – слабкість м’язово-зв’язочного апарату стопи (наприклад, у результаті рахіту або надмірних навантажень), носіння неправильно підібраного взуття, клишоногість, а також травми стопи, гомілкостопного суглобу, кісточки, нарешті, якщо мали місце паралічі нижньої кінцівки (частіше після поліомієліту – так звана паралітична плоскостопість). Іноді плоскостопість виникає як профзахворювання в людей, чия праця пов’язана із тривалим перебуванням на ногах (перукарів, продавців і т.д.).

Небезпечність плоскостопості

Плоскостопість може таїти в собі чималу кількість проблем для самопочуття людини. Мова тут іде не тільки про здоров’я ніг, але й про нормальне функціонування організму в цілому. Перш за все, плоскостопість може привести до скривлення хребта, деформації суглобів ніг, радикуліту, остеохондрозу. Біль при ходьбі та швидка втомлюваність, зміна форми ніг, набряклість, бородавки, мозолі, болі голови та попереку, синдром хронічної втоми, варикоз, целюліт, артрити, артрози – це далеко не повний перелік небезпечних наслідків плоскостопості.

Як ми вже з’ясували раніше, що плоскостопість, як правило, має набутий характер, хоча вона може бути й вродженою. Але така патологія, на щастя, зустрічається не часто. Вроджені деформації проявляються у вигляді «вивернутості» стопи всередину або назовні. Дитинка тягне носок додолу або, навпаки, підтягує його до передньої поверхні гомілки. На такі негативні прояви батьки повинні звернути увагу, а лікар пологового будинку – призначити новонародженому консультацію ортопеда.

Перевірте свою стопу на плоскостопість

Як визначити плоскостопість? А якщо вона визначена, то як розпізнати, до якої форми (типу) вона належить? Для початку можна самостійно провести нескладний тест. Приготуйте аркуш паперу розміром не менш, ніж довжина вашої стопи та будь-який крем. Густо змажте кремом стопу й наступіть нею на папір. Якщо виразно відбилися подушечки всіх пальців і п’ятка – вам загрожує поперечна плоскостопість ( в нормі ми спираємося на подушечку великого пальця та мізинця). Якщо крем «намалював» майже всю стопу, без виїмки по внутрішній її стороні, значить розвинулася поздовжня плоскостопість.

Плоскостопість можна також визначити по декількох видимих ознаках. Отже, в вас напевно є плоскостопість, якщо: на підошві ніг є мозолі (натоптиші), шкіра на стопі стовщена та натерта, на великих пальцях випирають кісточки, скривлені пальці ніг, деформовані нігті.

Найбільш ранні ознаки плоскостопості – швидка втомлюваність ніг, терпкі болі в стопі (при ходьбі, а в подальшому й при стоянні), м’язах гомілки та стегна, попереку. Надвечір може з’явитися набряк стопи, що зникає за ніч. При вираженій плоскостопості стопа подовжується та розширюється в середній частині. Люди, що страждають плоскостопістю, ходять широко розставляючи ноги та розгорнувши стопи, злегка згинаючи ноги в колінних й тазостегнових суглобах і посиленно розмахуючи руками; в них звичайно зношується внутрішня сторона підошви та каблуків взуття.

При перших ознаках плоскостопості слід звернутися до лікаря-ортопеда. Основу лікування складає спеціальна коригувально-лікувальна гімнастика. При цьому індивідуально підібрані вправи корисно сполучати зі звичайними, що зміцнюють м’язово-зв’язковий апарат стопи.

Як лікувати плоскостопість

Лікувати плоскостопість доволі складно, особливо при запущеному стані хвороби. По великому рахунку, повне вилікування плоскостопості можливе тільки в дитинстві. В дорослих розвиток хвороби можна лише пригальмувати, не дати їй розвинутися в більш важкі патології. Причому, чим раніше виявлені ознаки захворювання, чим менша деформація стопи, тим більш сприятливі умови для зупинки прогресування плоскостопості та її корекції.

Лікування плоскостопості включає в себе декілька основних напрямків, а для зняття больових відчуттів використовуються лікарські препарати та фізіотерапія. Для відновлення природної форми стопи застосовують спеціальні коригуючи устілки, що дозволяють не тільки позбавитися від болю, але й своєю формою регулюють тонус м’язів. Однак, підібрати такі устілки правильно може тільки спеціаліст.

При плоскостопості в обов’язковому порядку необхідна спеціальна коригувально-лікувальна гімнастика для ніг, яка має бути призначена знову ж таки доктором, який безпосередньо лікує з урахуванням вашого віку, стадії розвитку хвороби та супутніх захворювань.

Лікувальна гімнастика доповнюється масажем стоп, який проводиться тривалими курсами по десять і більше процедур із невеликою перервою.

При запущеній формі плоскостопості конче необхідно носіння спеціального ортопедичного взуття, виготовленого на замовлення, а досвідчений ортопед підкаже, яка саме модель підійде вам окремо в кожному індивідуальному випадку.

Коригувально-лікувальна гімнастика при плоскостопості

При перших ознаках плоскостопості слід звернутися до лікаря-ортопеда. Основу лікування складає спеціальна коригувально-лікувальна гімнастика. При цьому індивідуально підібрані вправи корисно сполучати зі звичайними, що зміцнюють м’язово - зв’язковий апарат стопи.

В якості профілактики плоскостопості потрібне тренування м’язів і зв’язок стопи за допомогою лікувальної гімнастики. Запропоновані вправи активно зміцнюють м’язи стопи та гомілки. Вони виконуються босоніж, кожна не менше десяти разів. Виконувати гімнастику слід щоденно, а в ідеалі – декілька разів протягом дня. Наводимо нижче зразок такої гімнастики.

Вихідне положення – сидячи на стільці:

-  згинати-розгинати пальці ніг;

-  великим пальцем правої ноги провести по передній поверхні гомілки лівої ноги знизу догори. Повторити, помінявши ноги; погладити внутрішнім краєм і поверхнею підошви правої стопи ліву гомілку. Повторити, помінявши ноги;

-  з напруженням повільно тягнути носки до себе-від себе, коліна при цьому прямі;

-  з’єднати підошви ніг (коліна прямі);

-  кругові рухи стопами всередину-назовні;

-  якомога вище підіймайте почергово то одну, то другу випрямлену ногу. Теж саме обома ногами разом;

-  максимальне розведення та зведення п’яток, не відриваючи носки від підлоги;

-  відривати від підлоги п’ятки та носки; захоплювати та перекладати пальцями ніг які-небудь дрібні речі (олівець, губку тощо);

-  пальцями ніг зібрати шматки тканини;

-  котити ногою овальні та круглі предмети;

-  під час сидячої роботи згрібати підошвами в купу уявлюваний пісок. Можна також м'ячик з твердої гуми – катайте його вздовж склепінь стоп.
 

Вихідне положення – стоячи:

-  трохи підніматися навшпиньках;

-  стоячи навшпиньках, перейти на зовнішній край стопи та повернутися у вихідне положення;

-  стати на ребра зовнішньої сторони стоп, постояти в такому положенні не менше 30-40 секунд;

-  поворот тулуба ліворуч-праворуч із поворотом відповідної стопи на зовнішній край;

-  присідати, не відриваючи п’яток від підлоги.
 

Ходьба:

-  на носках, на п’ятках, на зовнішніх склепіннях стоп, ходьба з піджатими пальцями, з піднятими пальцями;

-  босоніж по нерівній поверхні, по жорсткій траві,пухкому ґрунту, піску, камінням і дрібній гальці;

-  боком по колоді.

Лікування та профілактика плоскостопості в маленьких дітей

Лікування починають зразу. Воно полягає в застосуванні гіпсових пов’язок і фіксаторів. Рекомендується також фізіотерапія, масаж рефлекторних зон ніг (МРЗН) і спеціальна гімнастика. При цьому дуже важливо дотримання матір’ю призначеного лікування та правильного способу життя – це запорука видужання малюка.

Щоб уникнути народження дитини із вродженою деформацією стопи, треба ретельніше готуватися до вагітності та пологів, вести здоровий спосіб життя, дотримуватися режиму дня та харчування. При цьому не варто нехтувати рекомендаціями лікаря, а якщо в родині були аналогічні випадки, слід звернутися в медико-генетичну консультацію.
 

Для дітей при плоскостопості рекомендуються наступні спеціальні вправи:

-  затиснувши м’ячик між ногами, повільно іти, стараючись його не упустити;

-  сидячи на підлозі, упертися в неї руками, намагаючись якомога вище підняти ногами м’яч;

-  покласти на підлогу ціпок (палицю чи кийок) і пройти по ній боком, заклавши руки за голову; підняти пальцями ніг хусточку з підлоги;

-  обертати м’яч ногою на підлозі;

-  сидячі на стільці, підбирати пальцями ніг олівці, що розкидані по підлозі;

-  підскоки на одній нозі, навшпиньках, причому в пальцях іншої ноги затиснута хусточка;

-  ходьба поперемінно на носках і п’ятках.

Профілактика плоскостопості

В профілактиці плоскостопості важливу роль грає правильний вибір взуття: воно не повинно бути тісним або занадто просторим, висота каблука не більше 3-4 мм. Взуття повинно бути зручним, охороняти стопу від механічних пошкоджень, підтримувати амортизаційну та ресорну функції стопи, відповідати її анатомо-фізіологічним особливостям, умовам праці й побуту, порі року та клімату. Взуття не повинно здавлювати стопу, перешкоджати її природному розвитку, утрудняти рухи. Щоби взуття відповідало цим вимогам, його внутрішні розміри та форми повинні відповідати розміру та формі стопи, носок взуття – формі пальців, підошва повинна бути гнучкою, задник – м’яким.

Що стосується дитячого взуття, то воно повинно відповідати анатомо-фізіологічним особливостям стопи дитини, бути м’яким і легким, міцним і на гнучкій підошві. Необхідно, щоби воно було достатньо просторим, не обмежувало руху пальців і мало невеликий каблук, тому що він попереджає розвиток плоскостопості та охороняє п’ятку від ударів. Висота каблука не більше 1/14 довжини стопи.

Не слід купувати для дітей взуття з відкритою п’яткою. Задник повинен бути стійким і перешкоджати ковзанню стопи назад і назовні, що попереджує розвиток плоскостопості.