Головний біль

Головний біль

Мабуть, не існує людей, які б хоч трохи, тимчасово не зазнавали коли-небудь якогось болю. Психологічного чи фізичного. За визначенням біль — це психофізіологічна реакція організму, що виникає при сильному подразненні чутливих нервових закінчень, які закладені в органах і тканинах.

І основна особливість його в тому, що він є одним із найбільш ранніх симптомів деяких захворювань. Біль не тільки сигнальне, але й захисне пристосування.

Болі, в тому числі головні, на жаль, сумно відомі майже кожній людині. Але, на щастя, також існують і різноманітні методи лікування та профілактики цієї недуги. Головний біль — одна з найпоширеніших ознак різних хворобливих станів організму. Він, однак, іноді може виникати у практично здорових людей. Головний біль це неприємне, тяжке, болісне, часом навіть нестерпне відчуття. Дослідження показують, що в різних країнах від 50 до 90% населення страждають на головний біль.

У зв’язку з розмаїттям причин, різноманітні й механізми розвитку головного болю. А звідси й різноманітні методи його усунення. І неправильно вважають деякі люди, що в усіх випадках головного болю достатньо прийняти обезболюючий засіб, і біль зменшиться або пройде зовсім.

На жаль, ця хибна думка нерідко підкріплюється й фармацевтичними установами. Мабуть, тому на прилавках і вітринах деяких аптек існує ряд препаратів під загальною назвою — «засоби від головного болю». Вони пропонуються хворим без урахування причини та механізмів його виникнення. Такий стан справ не можна вважати правильним. Не зважаючи на те, що в ряді випадків застосування препаратів обезболюючої дії хоч і зменшує або навіть усуває головний біль повністю, прийом ліків без з’ясування причин і механізму розвитку болю може не тільки не принести користі, але іноді й зашкодити хворому.

У медицині існує поділ головних болів на дві основні групи: симптоматичний головний біль, який є лише симптомом, тобто ознакою захворювання, а також головний біль як основне захворювання. Прикладом симптоматичного головного болю як одного із симптомів захворювання, що протікає приховано, може бути головний біль при пієлонефриті — хронічному захворюванні нирок. І навпаки, прикладом головного болю як основного захворювання може слугувати мігрень. У більшості випадків головний біль — це симптом якогось захворювання, що протікає як у гострій, так і в хронічній формі.

Часто головний біль є одним із наслідків перенесеного захворювання. В результаті хворобливих процесів або вродженої слабкості тих чи інших систем організму змінюється стан нервової системи й виникає неврогенно або психогенно обумовлений головний біль, тобто головний біль внаслідок перенапруження основних нервових процесів: збудження та гальмування. Ці види головного болю називаються функціональними й легко піддаються лікуванню обезболюючими засобами.

На щастя, приблизно 90% усіх випадків головних болів є функціональними головними болями. Біля 8% — це судинні головні болі та лише приблизно 2% випадків — результат безпосереднього ураження нервової системи. Тому не слід залишатися байдужими до таких симптомів, які приховують серйозну небезпеку для здоров’я. В усіх випадках головного болю, тим більше, якщо він тривало продовжується або повторно з’являється, необхідно звернутися до лікаря.

Будучи симптомом багатьох захворювань, головний біль нерідко має ряд особливостей, характерних для того чи іншого захворювання. Точно знаючи характер головного болю, час його прояву, локалізацію, ступінь вираженості, тривалість, особливості протікання тощо, лікар-спеціаліст у більшості випадків може правильно поставити діагноз, а значить, і призначити причинно-обгрунтоване лікування. 

Отже, від того, як хворий викладе скарги на самопочуття, багато в чому залежить і постановка правильного діагнозу. І якщо хворий бажає отримати кваліфіковану медичну допомогу, він повинен не обмежуватися фразою «у мене болить голова», а якомога повніше описати свої больові відчуття.

Головний біль у залежності від його причини має свої особливості. При судинних захворюваннях він частіше буває пульсуючим, посилюється від перевтоми, вживання алкоголю, куріння, від впливу різких подразників (шум, запахи, яскраве світло).

Хворих гіпертонічною хворобою нерідко після сну непокоїть тяжкість у голові та біль, що розпирає у потилиці. Сон у провітреній кімнаті та легка гімнастика уранці, як правило, зменшують цей біль. Нападоподібність, локалізація в одній половині голови характеризують головний біль при мігрені.

Головний біль стискаючого характеру може виникати з-за напруження м’язів голови, при захворюванні шийного відділу хребта (остеохондроз), перенапруженні м’язів шиї, при неправильному положенні голови під час роботи.

Причиною головного болю може бути також перенапруження зору, наприклад, при поганому освітленні, порушення зору, що не виправлене окулярами, або захворювання очей, приміром, глаукома. «Стріляючі», «рвучкі» або «жагучі» болі в обличчі та потилиці виникають при невралгії трійчастого та потиличного нервів.

Сильний головний біль із блюванням та запамороченням свідомості на фоні високої температури буває при запаленні головного мозку (енцефаліт) та його оболонок (менінгіт).

Доволі часто стійкий головний біль пов’язаний із запалювальними захворюваннями придаткових пазух носа. Головний біль може бути результатом перенесеної черепно-мозкової травми; а нерідко він супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, невротичні розлади, захворювання внутрішніх органів.

При стійких головних болях необхідно обстежитись у лікаря для встановлення їхньої причини. Самостійне тривале застосування обезболюючих засобів, які не усувають причини головних болів, може викликати небажані наслідки для здоров’я. При своєчасному звертанні до лікаря лікування основного захворювання, що ним призначене, як правило, зменшує головний біль або усуває його повністю.

Category