Пиріжки з «літом»

Ліс ранковий-особливий! Ранкова роса розсипана бісером по траві. Тихо! Ми з мамою не тривожимо ліс, ступаємо легко. Збираємо суниці. І повітря наповнюється легким суничним ароматом…

Згадала про ліс, коли кухня наповнилася ароматом суниць. Мама дістала з морозильної камери ягоди, готує тісто, будуть пироги. Таткові на радість. Він любить мамину випічку. Ми теж, але більше-сам процес. До аромату суниць додається аромат ванілі. Тісто намагається виглянути з миски, цікаво ж йому, що там у тарілочці поряд. Христя ще й за тісто не бралася, а щічки вже у борошні.

Ось очікуваний момент. Тісто підійшло, ще раз мама вимішує. Кицька намагається примоститися ближче до прогрітої плити. На столі, як сонце, розкачаний млинець тіста. А ми з сестрою формочкою видавлює маленькі сонечка, наповнюємо їх суницями зі шматочками літа, міцно зліплюємо краї, формуємо пиріжечки.

-Дорогенька! Ну що там? Ще довго?- не витримує тато, заглядає до нас на кухню.

-Доця, це не пиріжки, а якісь пришельці з неземних цивілізацій!-жартує мама з Христиних «рукотворів».

Вмощуємо пиріжечки на деко, змащуємо їх яєчком, щоб гарно блистіли. Все! Процес випікання почався! Мама просить нас не бігати по хаті, щоб тісто «не сіло». Спокушають татка аромати, він раз по раз заходить на кухню та заглядає у «ілюмінатор» духовки.

Гаряче! Усі гуртом обережно знімаємо пиріжечки з дека. Складаємо у глибоку миску, накриваємо рушником.

У глечику вистиг компот із сухофруктів. Наливаємо у склянки, ласуємо пиріжками з «літом». Татко вибирає Христинкиних «пришельців», вони йому найбільше до смаку.




Автор: 
Дегтяренко Марія-Лурдес, 13 років м.Біла Церква, Поетична студія «Поетичні озерця»

Додати новий коментар