Святвечір у військовому шпиталі

У переддень Різдвяних свят у Головному військовому клінічному госпіталі відбувся справжній  курс музикотерапії для воїнів із зони АТО - Святвечір «Різдвяні колядки». Учні столичної музичної школи №23 зі своїм педагогом по вокалу Валентиною Іванівною Гаркушою прийшли до шпиталю вшанувати наших воїнів. Саме для них діти підготували в українських давніх традиціях театралізовану виставу – «Українська коляда». Цього вечора відбувалося красиве дійство - зцілення музикою, бо ж  саме так перекладається з грецької мови музикотерапія. Цей по-родинному затишний вечір насправді поєднав та розчулив усіх присутніх.

Колектив клубу підготував  та святково прикрасив «дзеркальну залу»  закладу: різдвяні ялинки, святий Миколай, свічки з янголятами, красень «дідух» з пшеничного колосся створили особливий різдвяний настрій.  Урочиста різдвяна пісня,  весела грайлива колядка та дитяча відвертість зі щасливою усмішкою просто накрили  хвилею святкових емоцій  і гостей,  і господарів.

Ініціатор цього творчого  заходу - Громадське об’єднання  «Федерація жінок за мир у всьому світі». Його голова - пані Тетяна Коцюба та координатор проектів Наталія  Ільїна організували та щедро, з любов’ю накрили святковий різдвяний стіл.   Чарівні жінки  гостинно частували воїнів солодощами та фруктами, соками та пряниками, гарячою кавою та  узваром із самовару. Їм в цьому допомагала красива дівчина - Марина, волонтер згаданого ГО, яку під час святкування вшанували  Почесною грамотою за її високу громадську та життєву позицію. Треба зазначити, що ці небайдужі, енергійні жінки неодноразово провідували наших воїнів у відділеннях шпиталю, за їх участі  проведено ряд проектів  арт-терапії, що сприяли психологічній «перезагрузці» наших військовослужбовців.

Так склалося, що цей Святвечір напередодні Різдва в шпиталі  не закінчився колядою. Він мав неочікуване і тому ще більш захоплююче продовження. 

Сивочолий почесний  гість цього вечора - військовослужбовець, воїн, герой, який переніс не одну операцію після тяжких поранень,  Юрій Васильович Ошиєвський взяв у свої мозолисті руки старенький  баян, що не видавав жодної ноти вже понад 30 років. Тут нібито зовсім інша тема: про людину, яка  заслуговує на окремий творчий допис, але не згадати цей хвилюючий момент в контексті свята, що відбулося, просто неможливо. 
Юрій Ошиєвський на позивний «Музикант» чотири роки захищав на Сході країни наш мирний сон, нашу пісню, нашу землю, нашу родину, нашу неньку Україну.  Його кров’ю окроплена земля селищ Попасного, Троїцького, Луганського. Він з побратимами пройшов не одне пекельне коло «Градів»  і  «Ураганів».  Саме ці болі і втрати вилилися у його творчий доробок –  збірку віршів «Тобою дихаю й живу». 
Цього вечора поет, музикант-аматор, самоучка, воїн з позивним «Музикант»  Юрій Ошиєвський  читав  свої поезії, а всі присутні, і особливо діти, слухали, затамувавши подих.  Потім в його руках ожили і ніби застогнали клавіші баяну, мелодія знову  заполонила залу, але уже  не різдвяна, і здавалось, призабута – то була пісня «Виростеш ти сину» на слова В. Симоненка. Але яке було здивування, що її добре знають і співають діти. 

Вечір добігав свого кінця. Його програма і результат перевершили всі очікування, і підтвердженням цьому стало заключне просто хорове виконання знаменитої і популярної  «Смереки». Емоції переповнювали: тут уже  дякували діти, вони розпитували, підбадьорювали і просили  та домовлялися про наступну зустріч. 

P. S. На окрему подяку заслуговує ініціативна група та її організатор пані Людмила Макаренко, працівники “Райффайзен банк «Аваль». Це вони придбали та принесли для воїнів із зони АТО, які проходять лікування у шпиталі, нові, яскраві зимові курточки, що і були подаровані на цьому святковому заході. Шануймося, українці, бо ми того варті!

Для мене цей Святвечір, сповнений емоцій, просто не міг не зарифмуватися рядками:
 
«Діти в пісні  віншували -
Різдво Бога прославляли.
Воїнам – вклонялись щиро,
Що колядка прийшла з миром.
Столи  вкрили килимами:
Заставили  калачами,
Мандаринами, узваром…
Чай пили  із самовару.
Розтопити біль війни
Діти піснею змогли:
В самобутніх вишиванках,
Із Зорею в витинанках,
З колядою у торбинці,
Роздавали всім - гостинці…
Серце сповнилось  пошани,
Тоді  взяв  Воїн баяна.
Заспівав про матір й  сина…
Про  любов до України!
Діти пісню підхопили,
В голосах дзвеніла  сила.
В такт - долоні вигравали,
Всі тривоги відступали.
Так буває серед  друзів,
У родиннім теплім крузі.
Ми   шануєм  в Україні
Воїна в кожній – родині!

О. Добровольська, завідувачка клубом Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ»




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар