Розчинені вікна Генрі Ягодкіна

Генрі Ягодкін

Маю приємну нагоду привітати з ювілеєм заслуженого художника України, лауреата Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди, професора кафедри живопису НАОМА Генрі Миколайовича Ягодкіна, який є також активним діячем «Мистецької світлиці» – об’єднання художників Сумщини, що проживають у Києві. Останніми роками Ягодкін також очолює журі мистецької премії імені Миколи Омеляновича Макаренка.

Виставка в НАОМА педагоги, студенти, родина

 

Мені особливо приємно зазначити, що ювіляр родом з Тростянця – одного з героїчних міст Сумщини, які стали на заваді просуванню терористичних орд рашистів до столиці України. Вторгнення ненаситного і заздрісного «сусіда» в Україну зруйнувало художнику багато творчих планів. Готував до ювілею проведення кількох персональних виставок, зокрема й до 300-ї річниці від дня народження великого українського філософа й просвітника – масштабну «Сковородиану». 

Г.Ягодкін В.Єфремова Український дім

 

Своєму великому земляку, співцеві основ людської гідності й свободи духу Генрі Ягодкін присвятив вагому частину свого творчого доробку. Пригадується його виставка «Основи» в залах Українського фонду культури, проникливі полотна, сповнені роздумів про природу людського щастя і зміст життя, про загальнолюдські цінності землі наших пращурів. Засобами символічного реалізму автор вдало екстраполював у сучасність ці глибинні філософські категорії, привертаючи увагу до особистості великого просвітника, який доносив їх людству у свою епоху. 

уфк персональна 2016

 

Генрі Миколайович справжній літописець у живописі. У цьому контексті варто згадати його потужну серію картин-ілюстрацій до праслов'янського епосу «Свято-Руські Веди. Книга Коляди». Сюжети міфологічні, а форма втілення – декоративна, філософсько-символічна. Не меншої уваги заслуговують також історичні цикли «Вперед, слов'яни», «Зелені свята», «Весняний Ярило», «Подяка живим», де вирує позитивна енергетика, сила духу українського народу, міцні основи його родоводу.

Не обійти увагою й масштабний проєкт «Вишгород: зв’язок часів», втілений спільно з донькою Тетяною Ягодкіною. Ось як висловилася про нього Ганна Носенко: «Живописні полотна авторів розповідають про таїну просторових та смислових трансформацій як предметного світу, створеного людиною, так і її природного оточення – від минувшини до сучасності. Без сумніву, етнічний код України зберігається десь тут, у зморшках складного рельєфу Вишгорода»

Генрі Ягодкін – мандрівник у часі. Причому він не просто перегортає сторінки української історії – він знає й пам’ятає подробиці яскравих і знакових подій, які сформували самобутність і неповторність українського етносу. Зі скрупульозністю історика він занурюється в історичні факти, глибоко осмислюючи зміст втілюваних ним на полотні художніх образів. Бо розуміє, що через них позиціонується українське мистецтво за кордоном.

Андріївський собор

 

Г.Сковорода  виставка 2017 р.

 

Гарячий кримський вечір

 

Народження дня 2015

 

Пустеля вічір 2015

 

Ті хто встають з колін

 

Про свої картини символічного спрямування митець розповідає так: «У галузі історичного живопису я працюю досить давно. Тому акценти зосереджені на подіях, в яких головують княгиня Ольга, князь Святослав, Борис і Гліб». Як кожен українець, він зберігає у своєму серці любов до рідної землі, вклоняється своїм батькам, шанує свій родовід – і те передається з покоління в покоління. Цю ідею художник втілив у великій картині з образами людей, які заснували рід Ягодкіних. Сюжет з портретами роду розповідає про різні періоди в житті нашої держави: тут і козаччина, і лихоліття війн, і голодомор, і мирне сьогодення. А над усім цим – голуб, як символ миру й любові, таких дорогих для кожного українця. 

Ягодкін – творець ліричного настрою. Тут важлива роль відводиться не так сюжету, обраній темі, як засобам унікальної прозорої палітри, ніжному сфумато кольорових модуляцій, в яких пульсують життя та краса. Це – про серію полотен «Сад Божественних пісень», низку натюрмортів, які композиційно нагадують розчинені вікна, просто зачаровують своїм романтичним настроєм. І ми «злітаємо» над хлібними нивами, луками, вдихаємо морську прохолоду – з відчуттям, ніби вирушаємо у подорож.

«Героями» натюрмортів Ягодкіна є численні горщики, миски, глеки – те, що оточує нас у побуті. Але кожна з цих посудин з притаманними своєму епосу формами, тонкощами орнаменту доносить до нас відгомін тисячоліть. Такими роботами глядачі милувалися на виставках «Основи», «Інформалізм», «Артефакти в натюрморті» та ін.

Оскільки усі в родині Ягодкіних – і дружина, Ганна Носенко-Ягодкіна, і донька, Тетяна Ягодкіна, і зять, Геннадій Титов, – художники, то відбулося чимало спільних виставок. Пам’ятаю кожну, бо до мистецьких династій у мене особливе ставлення. Тут, як правило, не тільки високий рівень майстерності – у таких династіях панує особлива культура, почуття спільного творчого духу, який насичує загальний результат професійністю та глибокою змістовністю. Приємно відзначити, що й онука Іванка вже активно береться за пензель, доповнюючи родинну живописну скарбницю «символічними» творами.

Г.Ягодкін з дружиною Г.Носенко НАОМА

 

Картини Ягодкіна наснажені життєвим оптимізмом та позитивною енергією. Художник постійно перебуває у творчому русі, мета якого – усвідомлення сенсу життя на основі відродження мудрості далеких пращурів.

Вітаючи Генрі Миколайовича з ювілеєм, акцентую увагу на його красномовному натюрморті з хлібом на вишитому рушнику. Цей сюжет, такий знайомий кожному українцю, тут сповнений особливого тепла і добра, почуття любові до своєї оселі, до рідної землі. Цю любов, здатність захистити її від ворожих зазіхань сьогодні піддано жорсткому випробуванню. Тому дуже не банально виглядає побажання і ювіляру, і всім нам, українцям, чистого неба і запашного хліба, які втілені в кольорах нашого прапора.

 

А ювілейна виставка, про готовність якої до відкриття вже сповістила на своїй сторінці у фейсбуці донька Генрі Ягодкіна, Тетяна Генріївна, – буде! Після нашої ПЕРЕМОГИ, яка, віримо, вже не за горами.  

 

Валентина РОМЕНСЬКА (ЄФРЕМОВА), 

засновник «Мистецької світлиці», мистецтвознавець, 

заслужений працівник культури України.

З портфоліо художника:

Г. М. Ягодкін народився в м. Тростянець Сумської області у 1952 році.

1964–1971 рр. – навчання в республіканській художній школі ім. Тараса Шевченка. 

1977–1977 рр. – навчання в Київському державному художньому інституті (майстерня професора, народного художника України О. Лопухова).

 1977–1982 рр. – навчання у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР,  у видатного живописця ХХ сторіччя С. Григор’єва.

1986–1988 рр. – курс фахового вдосконалення в асистентурі (стажування при Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Рєпіна).

З 1977 р. по сьогодення – доцент кафедри живопису та композиції НАОМА.   

У 2005 р. – запровадив курс лекцій з теорії композиції для студентів-магістрів НАОМА. 

2000 р. – створив декоративно-монументальний розпис «Купальська ніч» в приміщенні готелю Прем’єр-палац, м. Київ.

2006 р. – розпочав творчу роботу в галузі станкової картини давньоруського епосу, пейзажу, натюрморту.

З 80-х  років постійно бере участь у загальносоюзних, всеукраїнських, закордонних виставках (Франція, Великобританія, Німеччина, Китай…).

З 2006 р. постійний учасник пересувних виставок, які організовує «Мистецька світлиця» (Київ, Суми,  Ромни, Конотоп,  Глухів, Шостка). 

2009  р. – лауреат мистецького конкурсу живопису ім. М. Макаренка, м. Київ. 

2017 р. – учасник Міжнародної виставки «Україна –Китай».

2017 р. – керівник Міжнародного пленеру «Моя картина про Київ».

2018 р. – виставка живопису у Вишгородському державному історико-культурному заповіднику.

Щорічні родинні виставки у провідних виставкових залах столиці.

 

Category
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України