РЕКВІЄМ ПО МАЙКЛУ ДЖЕКСОНУ

“Якби людина знала, як жити, вона б ніколи не померла” Р.П. Уоррен

Серед резонансних подій 2018-го одна з найвизначніших – це 60-річний ювілей Майкла Джексона, легендарного короля поп-музики ХХ століття. Голос Майкла, його сценічне мистецтво дарували радість мільйонам хлопчаків та дівчаток усіх кольорів шкіри. Допомагав він й нашим підліткам виживати у тривожні 90-ті роки. Майкл поринав нас у казковий світ мрій, де немає місця буденності, а для багатьох він ще й досі живий. Незабутній образ поп-короля 90-х років зберігає і комп'ютер у форматі 3D-зображення. Мабуть, тільки реквієм Моцарта, його скорботна Lacrimosa, здатні передати сповна усю жалóбу за генієм поп-музики, який полишив цей світ передчасно. …Ось він, у світлі прожекторів, здіймає руки, й зал шаленіє. Майкл щасливий, він завдячний усім. «Місячною» ходою (moonwalk) йде він назустріч своїй нелегкій долі. 

КОЛЬОРИ ДОЛІ МАЙКЛА ДЖЕКСОНА
Колір шкіри та колір долі… Чи є зв'язок? Для Майкла Джексона це питання вирішувалося однозначно. Мабуть, сама доля відповіла за Майкла.

Про що він мріяв, цей хлопчисько з багатодітної негритянської родини?

Він мріяв про казку, але буденність далека була від неї. Музичну обдарованість маленькі Джексони успадкували від матері Кетрін, яка походила з Алабами. Невідомо, що формувало їх музичні смаки - регтайм, чорні зірки американського джазу чи блюзи, які наспівувала їм мати. Звісно лише те, що мікрофон та маракаси позбули Майкла дитинства, тому що батько Джозеф, заводський кранівник у минулому, прагнув поставити таланти дітей на конвеєр. Він створив ансамбль Jackson Five (дещо на зразок чорних Beatles), який приголомшив Америку своїм шаленим успіхом. Джозеф добре розумів, що таке бути негром у Сполучених Штатах, тому й прирікав дітей на каторжну працю заради їх же щасливого майбутнього. (Згодом тему кольору шкіри та вплив її на долю людини Майкл Джексон розвинув у композиції Black or White альбому Dangerous). 

Ще з дитинства Майкл, як самий непокірний, пізнав смак батьківського батога. Батькову турботу Майкл шанував, але й дитячого болю йому не забув.

Після успіху Jackson Five Майкл розпочав свою сольну кар'єру. Згодом, на початку 70-х, стало зрозуміло, що на небосхилі американського шоу-бізнесу з'явилася нова суперзірка, наділена надзвичайно яскравим голосом і рідкісним артистизмом. Та вирішальною у творчій долі Майкла Джексона стала зустріч із видатним продюсером Квінсі Джонсом, творцем найпопулярніших альбомів співака, зокрема Off the Wall. Саме в той час Майкл вразив Америку своїм неабияким талантом шоумена та сценічною ходою moonwalk. Цей брейк-данс негритянських гетто у виконанні Майкла Джексона високо оцінив знаменитий американський танцюрист і хореограф Фред Астер. 

Альбом Off the Wall став прелюдією шаленого успіху співака. 

Проте пік слави Майкла Джексона прийшовся на 80-ті роки. А тріумфальний зліт надав йому альбом Thriller, найзнаменитіший за усю кар'єру.

Thriller випередив свій час та ввів співака до еліти світової поп-музики. Він увійшов у «Книгу рекордів Гіннеса» за обсягом реалізації у світі. Лише у США було продано щонайменше 26 мільйонів платівок, а в усьому світі - 104 мільйони.

Свій moonwalk Майкл демонстрував мільйонам фанів «вживу» під суперхіт Billie Jean у травні 1983-го. Відтоді кожен міг побачили атрибути його неповторного іміджу - чорний піджак, фетровий капелюх та білу рукавичку на правій руці.

А потім альбом Bad. І знов - гучний успіх та мільйони платівок...

Майкл здобув усе, про що колись мріяв. 

Він двічі уведений до залу слави рок-н-ролу, увінчаний золотими й платиновими сертифікатами, преміями Grammy та «Книгою рекордів Гіннеса»…

Йому співала дифірамби преса, він пізнав смак слави, легкий та хмільний, наче бокал шампанського! Про що вже мріяти? Якби не так...

 

ГІРКИЙ ПРИСМАК СЛАВИ
Ринкова філософія, що так прогризла йому душу, коли животіють «як усі», рабська залежність від погляду обивателя, була не властива Майклові. Він ішов всупереч жорстким законам шоу-бізнесу. Отже, мав спокутувати свої гріхи!

Звісно, й привід знайшовся. Спочатку, звинувачення у педофілії. Скандал вибухнув 1993 року, коли Джексона звинуватили в сексуальних домаганнях до неповнолітнього Джордана Чандлера. Справу вдалося зам'яти (у липні 2009-го Чандлер офіційно зізнався у наклепі на Майкла). 10 років по тому - така ж історія. Подробиці скандального процесу з насолодою смакували ЗМІ всього світу. Та суд визнав: Джексон не винен.

Згодом - зовнішність. “Краса потребує жертв” - так стверджують французи - Pour etre belle, il faut souffrire. Мрія негритянського денді - стати білим... Заради цього Майкл готовий був на усе: ковтати таблетки, вживати гормональні препарати та навіть лягти на операційний стіл, аби змінити кольори шкіри та долі. Але у тому щастя?

Майкл ще лишався на початку ІІІ тисячоліття суперзіркою світового рівня і мав аудиторію, на яку впливав майже гіпнотично. Та коли у березні 2009-го він проголосив про останні гастролі в Лондоні під назвою This is it, до столиці Великої Британії назбиралося більше мільйона фанів Джексона (серед них Брітні Спірс).

Отже, запланувати прийшлося десятки нових концертів.

Особисте життя Майкла не склалося: він так і лишився самотнім. У повну міру пізнав скороминущість слави. Свобода, якої так домагався Майкл, обернулася для нього самотністю, камерою тортур, порятунком від якої були наркотики.

Та дух не заженеш у шприц! Лондонські концерти й мали стати йому тим ковтком свіжого повітря, якого так прагнула його творча натура. На жаль, не збулося...

СКОРБОТНА СЛЬОЗА АМЕРИКИ
Той день у червні 2009-го Америка збожеволіла. Востаннє так ридали по жертвах 11 вересня 2001 року. 

«Невже це правда?» - ковтали сльози американці. 

Дійсно, адже легенда не вмирає, а Майкл ще за життя став живою легендою! 

Надзвичайне єднання відчувала Америка в той час. Голос Майкла було чутно звідусіль. У Нью-Йорку фани Джексона збиралися біля театру Аpollo, де хлопчисько Майкл розпочинав свої перші сценічні спроби у складі Jackson Five. З магнітофонів лунали знамениті хіти Майкла Billie Jean та Off the Wall, а люди співали й танцювали. Темношкірі юнаки наряджались під Джексона, символізуючи тим, що Майкл не помер, а живе у кожному американці. «Іншого Майкла Джексона… не буде ніколи», - стверджує Бентон Фредрік. «Він надихав мене», - згадував Девід Солтерс, музикант із Нью-Йорка. Його праву руку прикрашала біла рукавичка у знак шани до покійного співака. 

Трагічна звістка болюче вразила й колег Джексона з творчого цеху. «Я не можу ніяк отямитися», - каже Мадонна. Джастін Тімберлейк: «Ми втратили… Музиканта з великої літери». Вшанував пам'ять колеги й Елтон Джон виконанням хіта Don’t let the sun go down on me. Квінсі Джонс засмучений «через ті трагічні… новини». Слова скорботи від Паоли Абдул, яка розпочинала кар'єру в шоу Джексона, й Арнольда Шварценеггера, губернатора Каліфорнії. Засмучена Елізабет Тейлор, невтішна Ліза Марія Преслі…

Ще й понині пристрасті за Майклом Джексоном тривожать «золоті пера» Європи та Америки. На цей раз - з приводу його смерті. 

На думку лікарів, Майкла Джексона спіткало таке ж лихо, як і Елвіса Преслі, короля рок-н-ролу. Готуючись до лондонських гастролей, Майкл напружено працював - по 6 годин 4 дні на тиждень. Чи під силу витримати таке навантаження 50-річному артисту? Він вживав комбінацію з 7 сильнодійних ліків, серед них - Demerol, передозування якого (вище 100 міліграмів) надто велике для серця. 

На запитання до Брайєна Оксмена, адвоката родини, чи намагалися попередити Майкла про загрозу вживання такої кількості ліків, він стверджував: «Так, намагалися... Неодноразово. Але Майкл уже неспроможний був обходитися без протибольових ліків...». Про це казали чимало, але - в кулуарах. Казала про це й Латойя, сестра Майкла. 

Історія хвороби співака має багато діагнозів, але розпочалася вона ще 1984 року, коли на зйомках рекламного ролика для компанії Pepsi Colа співак отримав опіки голови третього ступеня внаслідок пожежі. Тоді Майклу просто повезло - він чудом лишився живий, а гонорар (1,5 млн долларів) увійшов до «Книги рекордів Гіннеса». З того часу він став уживати протибольові ліки: графік гастролей не дозволяв розслабитися. 

Віднині ліки та біль стали кошмаром його нетривалого життя…

Звинувачений доктор Мюррей, за висновком судового розгляду цієї справи, діяв «необережно та необачно», «зловживав довір'ям свого пацієнта». Джексону, який потерпав від безсоння, персональний лікар робив ін'єкції пропофолу, які й допомогли пацієнтові спочити вічним сном. 

Нарешті Майкл здобув жадану свободу та вічний спокій. Певно, реквієм Моцарта здатний передати всю жалóбу за генієм поп-музики, який залишив цей світ передчасно.

…І досі Майкл приходить до нас зі свого Задзеркалля. Він кличе у світ наших мрій, де немає місця буденності, але є феєрія та казка. Thank you, Майкле!




Читайте також: 

Додати новий коментар