Проект Сари Атлас під назвою «Сила єдності — сила духу»
Узолотій залі Українського фонду культури відбувся творчий проект Сари Атлас під назвою «Сила єдності — сила духу». Понад п’ятдесят світлин фото художниці відображають події, які відбулися в столиці України цього року: народний опір на Майдані Незалежності та святкування 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Сара Атлас стверджує, якщо народ єднається у справедливій боротьбі за споконвічні цінності — мир, свободу, щастя, то такий народ непереможний. Одна людина не може заподіяти масовому лиху, але завдяки згуртованості можна подолати будь-які перешкоди, навіть найлютішого ворога.
На світлинах ми бачимо звичайних людей, поєднаних любов’ю до рідної України, готових віддати своє життя за її свободу. Першу частину альбому не можна розглядати без хвилювання, очі зволожуються, бо повертають нас до складних подій під час народного опору існуючій владі. Автор привернула увагу до зруйнованого опаленого Будинку профспілок, вулиці Інститутської, де залишилися сліди від куль, Майдану Незалежності з опаленими шинами та куточками жалоби за Небесною сотнею.
Друга, присвячена святкуванню Дня Перемоги в столиці України. Обличчя ветеранів Великої Вітчизняної війни, яких Сара Атлас сфотографувала на алеї Слави та біля меморіального монументу Батьківщина-Мати, вражають своєю гідністю, внутрішньою красою, шляхетністю. Шановані герої — свідки жорстоких подій у боротьбі с фашизмом, прикрашені орденами та медалями. Вони йдуть з квітами вклонитися пам’яті полеглим побратимам. Їхні обличчя сповнені спогадів про нелегкі фронтові будні. Це наша сила і слава бувальщині, наше героїчне минуле. Це наша з вами совість.
Драматичні події останніх місяців в Україні сколихнули майже усю світову спільноту. Ще ніколи так масово не співали український гімн, стільки разів сканували «Слава Україні», а наш блакитно-жовтий прапор засяяв у багатьох державах, українські вишиванки розцвіли, мов маків цвіт, по всій планеті.
Кожний свідомий громадянин прагнув внести свою лепту в допомогу миролюбному українському народу, який виборює свій незалежний шлях, взявши курс на євроінтеграцію. В Бразилії, де проживає велика українська діаспора (півмільйона українців), народна артистка України Руслана співала Український гімн рідною мовою, а на конференції ТED вона засвідчила, що неозброєна Україна дала світові нову зброю — Майдан.
Із Австралії українська діаспора передала в Україну 13 тисяч доларів на підтримку української армії. А донька Михайла Шевеля Ольга, дізнавшись про захід в УФК, передала свої картини для підтримки дітей із зони АТО та книгу свого батька «Ув’язнена юність», який потрапив у концтабори Ангарська під час тоталітарного режиму.
Я перейнялася долею Михайла Шевеля, який прагнув світлого майбутнього своєї держави. Тому доцільно нагадати про суть повісті-сповіді «Ув’язнена юність», яку український патріот писав «кров’ю серця і воланням душі». Учня 9-го класу міста Трускавця засудили без слідства до в’язниці, тільки за те, що він обурено висловився за вирубані вишневі садочки в Україні. Він дякує долі за добрих людей, які допомогли йому вижити у жорстоких умовах заслання. Саме там Михайло зібрав стрілецькі пісні, які співали політв’язні, серед яких було чимало кобзарів. Пісня укріпляла душу, зігрівала фізично в люті морози, була порятунком під час випробовувань. Він нагадує про прикутих до галер козаків, які співали пісню з вірою у свободу і не падали духом, незважаючи на те, що були приречені.
Михайло Шевель звертається до читачів із застереженням та надією, щоб нові покоління не допустили повернення жахливого минулого. Щоб люди єдналися й були готові зберігати незалежність своєї держави, а свій народ від фізичного та духовного знищення.
Чимало тортур зазнав український народ на своєму шляху, прикладів можна навести безліч. Незважаючи на різні часи, ситуації, людей єднає любов до своєї землі, її споконвічних цінностей. Такими є люди на світлинах Сари Атлас: і ті, що на Майдані, і ті, що віддають шану біля Вічного вогню солдату-рятівнику від фашизму.
Ще ніколи наш гімн не викликав такої потужної хвилі патріотизму, бо дійсно: «Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам браття молодії усміхнеться доля. Згинуть нашу воріженьки, як роса на сонці, запануємо ми браття у своїй сторонці…».
Проект відбувся за підтримки Київської державної адміністрації та творчого колективу Українського фонду культури, який очолює Герой України, відомий поет, громадський діяч Борис Ілліч Олійник. Весь організаційний та творчий процес взяли на себе заслужений працівник культури України Карина Дмитрівна Кравець та керівник дитячої студії образотворчого мистецтва Олена Василівна Красільникова.
Серед гостей були ветерани Великої Вітчизняної війни, на чолі з головою Ради ветеранів Юрієм Павловичем Чубарем. Чимало з них впізнали себе на світлинах Сари Атлас.
Привітали гостей і творча молодь, учні відомого українського композитора, педагога, народної артистки України, заслуженого діяча мистецтв України, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Жанни Юхимівни Колодуб.
Сара Атлас стверджує: «Незалежність людей роблять самі люди. Досить подивитися на обличчя людей на Майдані та у парку Слави 9 травня 2014 року. Ми — переможці, незважаючи на те, що ми різні. Події останніх місяців свідчать, що наша сила в єдності».
Перед нами оновлена Україна, нація, яка прагне миру, справедливого та щасливого майбутнього на своїй, Богом даній землі.
Валентина Єфремова, фото Івана Косарекова
