Skip to main content
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України
Роменщина

Дивослово: Десять Років Літературного Розквіту

Десять плідних років творчої діяльності літературного об’єднання «Дивослово» спонукали мене до розмови. З роками я все більше переконуюся, наскільки моя рідна Роменщина щедра на таланти. Які б не були скрутні ситуації, історичні, політичні чи навіть пандемічні випробовування, людина тягнеться до світла, краси, шляхетності. Все це поєдналося в членах ГО «Літературне об’єднання  «Дивослово»,    яке очолила член Національної спілки журналістів України, член Конгресу літераторів України, переможець на Міжнародному форумі «Жінка року» в номінації «Педагог», володар літературних премій  імені Володимира Сосюри, Олександра Олеся, Павла Ключини, громадська діячка,  письменниця Тетяна Лісненко. 

Щороку, зустрічаючись з творчою елітою Ромен, я отримую подарунки і вже маю солідну літературну бібліотечку, яку з задоволенням перечитую та використовую у своїх літературних працях. Книжки мають безліч закладок, підкреслень, зносок, які живлять моє мистецьке уявлення, коли працюю над черговими проектами. Ніщо так не може змістовно доповнити думку, задати піднесеності й крилатості, як літературні цитати. З багатьма нас споріднює громадська діяльність, як з Віктором Петровичем Стрельченко, любов до прекрасного, унікального, як з Валерієм Дядюрою, діяльність у «Сумському земляцтві у місті Києві», як з Валентином Бугримом.

Так у збірнику «З Україною в серці» представлені поети об’єднання, деякі з них уже мають солідний літературний стаж. Деякі присвятили себе педагогічній ниві, як Олександра Тарасенко, або працюють вихователями у дитячих закладах, як Тамара Пімурзіна. Варто згадати Ніну Правдюк-Коряченко, яка неодноразово друкувала свої вірші у місцевій пресі, має власні поетичні збірки, занурена в Шевченківське слово та видатних людей рідного краю. Тетяна Кутня щедро віддає свою любов до поетичного слова через вишукані римовані перлини, наповнені турботою про рідну Україну. 

Роменщина


Радують шанувальників поетичного слова своєю лірикою Любов Вовк, Олексій Кузьменко, Тетяна Пелепей, Анатолій Куклішенко, Андрій Будаков, Віктор Стрельченко, В’ячеслав Соловйов, Микола Андрієнко, Олександр Рубець, Катерина Скляр, Людмила Рябенька, Мирослав Олійник, Олексій Павлусенко, Катерина Константинова, Віта Котик, Поліна Кашенко, Олег Шевченко, Валентин Бугрим, Тетяна Степанюк, своїми фотографіями-шедеврами прикрашає і доповнює організацію Валерій Дядюра та багато ін. Також своє майстерне вміння декламувати поезії демонструють на заходах молоді члени «Дивослова» - Вікторія Калініна, Аліна Северин,  організацію   «Вірші літераторів-роменців-дивослов’ян» укладені у чотири поетичних збірники, які упорядкувала Тетяна Лісненко. І книги розлітаються майже по всій Україні, щоб наше рідне слово зігрівало серця українцям та формувало у нащадків любов до національного, народного, до вічних гуманних цінностей.

Любов Вовк присвятила себе педагогічній ниві й всю свою любов віддає учням села Волошнівка Роменського району. Сама переповнена відповідальністю за свій край, рідну землю, Україну. Так і пише  у вірші «Я за тебе молюсь…»:

Я за тебе молюсь, моя рідна земля,
За квітучі сади, золотисті поля.
І за тих юнаків, що тебе захищають,
Що кров’ю своєю тебе орошають…
Олексій Кузьменко несе слово до людей, слово, від якого розквітають квіти, молодіє душа, очі засвічуються щастям. 
Яка краса у нашій Україні,
Коли в полях вже соняшник зацвів,
Коли хліба у повній силі
І кличуть в небо білих журавлів…
Чимало віршів поетів покладені на музику, як «Гімн Смілого» Олександри Тарасенко: 
Мій отчий краю, розвивайся,
Хай квітне згода, доброта.
Щодень ти сили набирайся
На всі віки, на всі літа… 

Роменщина

«За ці роки ми зробили чимало добрих культурно-мистецьких справ міського, районного, міжнародного рівня, - поділилася у розмові  Тетяна Станіславівна. - Започаткували Шевченківський марафон, який проводимо вже сім років поспіль. Тут наші поети мають практичну літературну площадку, де не тільки читають свої вірші, а гуртують молодь навколо поетичного слова, проводячи конкурси та літературні читання». Проявляючи безмежну любов до сивочолих Ромен, літераторка пише:

…Бач – каштани – бурштину намисто,
Плід щоночі: тобі і мені.
Здавна я закохалася в місто
І в Сули береги чарівні…
Приїжджайте до древнього міста,
Хлібом-сіллю зустрінемо вас.
Хай душа, мов кришталь, буде чиста
Без надуманих фраз і прикрас…
Цей дивовижний творчий колектив поєднала мальовнича Роменщина, яка  зберігає традиції з сивочолої давнини і черпає натхнення від джерела українського слова, яким так могутньо промовляв світоч українського народу Тарас Шевченко. 
Тож у ці літньо-осінні дні я щиро вітаю всіх літераторів «Дивослова» з їх 10-річним  ювілеєм. Бажаю плідної праці,  великих творчих звершень, літературної наснаги і креативності, щедрих меценатів та вдячних читачів!