Казковий пензель Валентини Носенко

Проект передбачає активну роботу бібліотек з популяризації знань про ЄС та європейський вибір України шляхом створення Пунктів європейської інформації для надання інформаційно-просвітницьких послуг мешканцям місцевих громад районних центрів, невеликих міст і селищ України. 1 лютого 2016 року стали відомі результати конкурсу. У ньому брали участь 163 бібліотеки з усіх областей України (14 бібліотек Сумщини). Конкурсне журі відібрало 83 бібліотеки (5 бібліотек нашої області), у яких в 2016 році буде створено Пункт європейської інформації.  Серед переможців — Роменська центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича.

Саме в цій бібліотеці відбулося мистецьке свято — презентація казкового пензля народної майстрині Валентини Василівни Носенко. Я дізналася про захід від завідувачки відділу обслуговування Лариси Петрівни Пасевіної. Тема, яка пропонувалася, мене зацікавила, і завдяки Інтернету я стала учасницею цього творчого проекту. В охайній читальній залі презентувалися художні твори вчителя української мови і літератури та образотворчого мистецтва Волошнівської загальноосвітньої шко­ли В. Носенко, виконані у техніці Петриківського розпису.  Валентина Василівна розповіла присутнім про багаторічну історію Петриківського розпису, щедро поділилася секретами самобутнього стилю, який перетворює художні образи у казкові композиції.

Щоб дізнатися про всі особливості цього унікального живопису, майстриня поїхала до села Петриківка на Дніпропетровщині та все побачила там своїми очима. А знайомство з провідними сучасними художниками надало впевненості, що й вона зможе оволодіти цією надзвичайною технікою розпису. Приємно було дізнатися, що батьківщиною Петриківського розпису стало село Петриківка, яке заснував останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Усе це відбувалося в період, коли отаман задумав звільнити український народ від залежності від Російської імперії та розпочав хліборобство. Створені козацькі поселення (як і Петриківка) на родючих українських землях стали основою вирощування хліба. В цих поселеннях розвивалося духовне життя, будувалися храми, виникали різноманітні творчі осередки. 

З сивочолої давнини українці прикрашали свої помешкання розписом, різьбленням, вишивками, витворами з кераміки. Петриківський розпис почався саме з оздоблення хат самобутніми візерунками, розмаєм стилізованих квітів, орнаментами. Поступово композиційні прийоми переносили на ужиткові предмети — і на сьогодення це вже широкий сувенірний промисел, відомий за кордоном як український бренд. Валентина Василівна почала малювати давно, поступово оволоділа кількома техніками живопису. Тому в її арсеналі пейзажі, натюрморти, тематичні картини, створені олійними фарбами, аквареллю, гуашшю, акрилом. Господь дарував їй творче вміння бачити навколишню красу і створювати художні образи. Останніми роками мисткиня захопилася Петриківським розписом, яким займається у вільний час, бо працює на педагогічній ниві, має люблячу родину.  Про що розповідають твори художниці? Це насамперед стилізований квітковий розмай, мальовнича українська природа та все, що співає в навколишніх лісах, луках та садах.

Дивні птахи, соняшники, грона винограду, березові гаї та діброви, стрічки прозорих річок — головні герої В. Носенко. Створила художниця і цілу низку зразків, окремих фрагментів, які вона називає своєю наукою. Головне, що все зображене сповнене життєдайною енергетикою та любов’ю.  Художниця поділилася з присутніми секретами Петриківського розпису, показала, як змішувати і накладати фарби, яку палітру вибирати для того чи іншого творчого задуму. Вирізняє твори В. Носенко світла палітра, дивний ліричний настрій та краса. Її природний творчий дар розкривається в гармонійних кольорах та могутньому позитиву, яким сповнені її вироби. А це хлібні дошки, скриньки, гребінці, сувенірні картинки тощо. За цим усім співає й гомонить наша мальовнича Україна, сповнена любові до життя, добра та вміння творити прекрасне.  Такі люди, як Валентина Носенко, роблять світ кращим, а людей щасливішими. Побажаємо художниці подальшого натхнення та самобутніх творчих задумів, а колективу бібліотеки нових самородків, якими сповнена наша сивочола історична Роменщина.

Валентина Єфремова, фото Вікторії Зеленської




Читайте також: 

Додати новий коментар