Твір про маму

“Мама – найкраща людина у світі! 
Мама – це радість, 
Мама – це свято,
Мама – це пісня, це сонячний світ…”

Федоренко Герман 

Моя мама, Світлана – найкраща у світі! Вона моя любов, мій ангел, мій оберіг. З перших хвилин моєї появи на цей світ вона огорнула мене, наче крилами, теплом, ласкою, ніжністю… Я довго думала, з чого і як написати розповідь про маму. Адже кожний з нас упевнений, що його матуся найкраща, єдина, неповторна. І це правда! Але я у своєму творі хочу розповісти, чому я вважаю, що саме моя мама є по-справжньому найкращою. 

У моєї мами надзвичайно красиве ім’я. Це таємниче  ім’я означає: «Світла, чиста» – та, що несе світлий, чистий промінь. Їй п’ятдесят п’ять, але вона виглядає набагато молодшою. Моя мама має каштанове із сивиною волосся і надзвичайно красиві смарагдові очі, які випромінюють світло і ласку. Проте мама рішуча, сильна, наполеглива і працьовита. Адже їй щодня доводиться вирішувати різні життєві ситуації: викладання у вузі, лікування пацієнтів, домашні проблеми, допомога бабусі, турбота про мене і мою сестричку Наталочку та ще безліч інших непередбачених питань. Тому мама моя завжди різна. Мама радіє… Мама сумує… Мама із задумливим поглядом… Мама творить на кухні… Мама вишиває… Мама пише наукову роботу… Мама в молитві…

Моя матуся – велика трудівниця, адже вранці, коли ще всі сплять, вона готує для нас смачний сніданок, збирає всіх, цілує кожного перед виходом з дому. А потім, швиденько приготувавши обід (він у нас завжди має бути свіженьким), біжить на роботу до своїх студентів (які її люблять і поважають) та пацієнтів.  Але найбільше люблю вечори: коли всі вдома, коли вже виконані всі завдання, помитий посуд, немає дзвінків від пацієнтів, на кріслі тихенько муркоче наш котик Арчі і ми можемо поспілкуватись, обговорити події дня, скласти план на наступний день. Часом мама може і посварити, але образи немає, кожний намагається зробити висновок, обдумати помилки і в подальшому їх виправити. 

Моя мама – лікар акушер-гінеколог, і, як кажуть її пацієнти, вона лікар від Бога. Адже саме вона подарувала сотням пацієнтів щастя материнства і батьківства.  Якби ви тільки бачили, якою радістю  світяться її очі, коли пацієнти дзвонять і дякують, що нарешті сповнені надії про народження дитини. Я завжди з гордістю заходжу в клініку, де працює моя мама. Там висить стенд із фотографіями діток, які народилися завдяки їй. Тому дякую тобі, матусю, за твоє серце, розум, знання, за те, що ти любиш людей, даруєш їм таке велике щастя – усмішку дитини.  Адже це дійсно велика ласка від Бога – уміння творити щасливу, повноцінну родину.

І ще моя мама – чарівниця! Вона вміє робити надзвичайні дива – вишиває бісером рушники й ікони, які дарує в церкву, для благодійних акцій (коли збираються кошти для хворих діток) і просто для друзів на добру згадку. 

Мама моя Світлана – надзвичайно сильна жінка. Коли у 2014 році наш тато пішов від 28-го куреню Майдану добровольцем в АТО, мама підтримувала не тільки його, а займалась ще й волонтерством: збирала речі, продукти, газети, журнали, вишивала іконки, давала все на Схід, за що була нагороджена медаллю «За жертовність і любов до України». 

Моя мама – дуже розумна і працьовита. Вона викладає у Тернопільському національному економічному університеті – дисципліну “Безпека життєдіяльності”, навчає студентів основам здорового способу життя, безпечній поведінці, організовує зустрічі, круглі столи з цікавими лікарями - спеціалістами з питань збереження здоров’я молоді.

Мама – є автором фільму «Безпека життя – безпека у житті», навчальних посібників для молоді з питань збереження здоров’я, підготовки до дорослого життя. Я дивуюсь, звідки в неї стільки життєвої енергії, бажання, любові. За таку активну життєву позицію моя мама у 2016 році (я цим дуже пишаюсь) була удостоєна ордену Національної Ради жінок України «Поступ миру і любові». 

Ось чому для мене, для моєї сестрички Наталочки наша мама є найкращою у світі.  Мати - взірець любові, чесності, порядності, доброти, працелюбства. Вона для нас – цілий світ і нескінченне диво, оберіг і крила, теплота і ласка, любов і прощення. Матусю рідненька, я дякую тобі за всіх нас і схиляю голову перед твоєю величчю і добрим материнським серцем. Люблю тебе… 

Автор: 
Соломія Федик – переможниця конкурсу "Моя мама – найкраща!" студентка І курсу Коледжу економіки, права та інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету



Рейтинг: 
Ще немає голосів

Додати новий коментар