Будуємо мирне життя

Нарешті настав перший день навчань. Друзі поспішали у свою школу, яка розташувалася на сонячній галявинці, у лісі. Сова була красиво вдягнута, прикрашена яскравою хусткою. Горобчик, Їжачок, Вовчик та Лисичка наділи біленькі сорочки, оздоблені вишивкою. На великому пні стояв комп’ютер, це було місце вчительки. А у кожного учня були невеличкі пеньочки, гарно облаштовані для зручного навчання.

Сова привітала кожного учня і записала їх у журнал. Це дуже важлива книга, такий документ, куди будуть записуватися оцінки кожного.

Вчителька запитала, хто дасть відповідь на питання: «Як будувати мирне життя?».

Першим підняв лапку Їжачок, він був сміливим і прагнув підбадьорити друзів.

– Я вважаю, що потрібно насамперед бути добрим. Коли ти вмієш поділитися з іншими, то до тебе теж будуть добре відноситися.
– Молодець, – сказала Сова, – ти добре розумієш, що добро породжує добро і тоді не буде сварок. І поставила Їжачку у журналі 12 балів.
Потім помахав крилом Горобець, це означало що він хоче відповісти.

– Мені здається, що не треба відбирати у друзів іграшки. Краще попросити, і тоді не буде образ.
– Так, – відповіла вчителька, – життя без сварок і образ створює мирні відносини.

Вовчик довго думав. Він знав, що простіше штовхнути, відібрати, накричати. Коли тебе бояться, можна стати ватажком і всіма керувати. Але він не хотів мати погану оцінку. І вирішив змінити свої недобрі думки. Бо можна поступово загубити друзів і залишитися самотнім. Чи є серед вас, малечі, діти, які ведуть себе погано. Всім заважають, кричать, інколи і б’ються? Правда, з ними ніхто не хоче товаришувати?
 
Тоді Сова промовила:
– Вовчику, подумай, як стати добрим другом і не зіпсувати всім настрій. Як зрозумієш, тоді розповіси нам.

Лисичка весело помахала хвостиком і підняла лапку.
– Я хочу дати відповідь.
– Добре, – відповіла вчителька, – іди до дошки і розкажи.
– Треба Вовчику не чіплятися до інших, навчитися терпінню, почекати, поки інші пограються. Тоді діти і самі поділяться іграшками. Горобчик вже про це правильно сказав.
– Добре, сказала вчителька, – але це побажання для Вовчика, не хитруй, тобі треба дати про себе відповідь.
Лисичка почервоніла і відповіла:
– Я буду старатися не брати чужі іграшки. Буду запитувати у друзів дозволу. Тоді вони не будуть ображатися і у нас не буде сварок.
– Я дуже вами задоволена, – сказала Сова. – Ви добре розумієте, як треба жити у мирі та злагоді. Важливо робити добрі вчинки, не сваритися, не брати без дозволу чужі іграшки, не битися. Щоб засвоїти наш урок, треба все це використовувати в житті.  




Додати новий коментар