ТАРАСОВИМИ ШЛЯХАМИ

Щедра й невичерпно родюча українська земля подарувала вселюдському сузір’ю геніїв незгасимого Світоча – Тараса Шевченка, Тираноборця і Пророка, Речника волі, який поставив на сторожі біля своїх земляків, «рабів німих», вогненне слово, а в «Заповіті» дав їм наказ: «Кайдани порвіте!». 

Багато сказано про велич Тараса Григоровича Шевченка, Кобзаря, котрий став живим символом національної єдності, консолідації українського народу. І дотепер його життя, творчість аналізуються, осмислюються вченими, бо невизначеностей, спірних питань у шевченкознавстві ще багато.

Але однозначним лишається факт, що своєю творчістю Т.Г. Шевченко відкрив нову епоху в українській літературі, створив такі зразки поезії, які могутньо зазвучали над світом як пристрасний заклик до активної боротьби за кращу долю. Натхненні поетичні твори Тараса Шевченка – неоціненний скарб світової літератури – стали надбанням широких народних мас і у сьогодення. Його постать – постать поета і художника, митця і борця, що став символом української нації, – була зумовлена всім ходом історичного і духовного розвитку України з її тривалою, сповненою драматизму, героїчною боротьбою за волю.

У рік 200-річного ювілею від дня народження Великого Кобзаря його могутнє слово у повну силу звучало на щорічному Всеукраїнському відкритому конкурсі читців імені Тараса Шевченка, який тоді працював двадцять третій рік поспіль з 12 до 16 травня 2014 року у місті Києві у приміщенні Національної історичної бібліотеки України. 

Понад три роки перерви в роботі Всеукраїнського конкурсу дало поштовх щодо створення Міжнародного проекту-конкурсу, який визрівав роками і під чуйним, самовідданим керівництвом народної артистки України, актриси Національного академічного театру імені Івана Франка, повного кавалера Орденів Княгині Ольги, президента Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України» Галини Гілярівни Яблонської та модераторів – шевченкознавців, громадських активістів, волонтерів, поетеси Тетяни Яровициної та Олесі Кривопиші, цього року вже втретє представляв творчість учасників з усього світу, де твори Кобзаря звучали різними мовами, повністю підтверджуючи ємну назву Конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Великим досягненням цього року стало те, що саме за ініціативи Г.Г. Яблонської ХХIV Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка (керівник конкурсу – Світлана Садовенко; художній керівник конкурсу – Василь Неволов) відновив свою роботу і 22 квітня 2018 року успішно пройшов як перший тур Міжнародного проектуконкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», проведеного 22 травня цього року у червоному корпусі Національного університету імені Тараса Шевченка. Це було неперевершене свято поезії, пісні, театралізацій, театральних постановок, презентацій рукотворів, спілкування різними мовами, переглядів надісланих відеофільмів і ще багато іншої кропіткої роботи членів оргкомітетів і журі.

Конкурс проходив за декількома номінаціями, головними серед яких були: «Читана поезія. Наживо», «Співана поезія. Наживо», «Співана та читана поезія. Відеоформат», «Мій Шевченко. Мистецьке втілення», тому й журі працювало у декількох складах. До складу журі Всеукраїнського туру конкурсу увійшли знані митці України. 

Захід відбувся за інформаційного сприяння Міністерства культури України.

Щира вдячність і низький уклін всім за допомогу у проведенні цьогорічного конкурсу, адже він проходив на громадських засадах і лише за підтримки благодійних організацій і незламного ентузіазму його засновників та послідовників, зусиллями яких цей конкурс плекався з року в рік майже чверть століття. Конкурс пройшов на високому організаційному та професійному рівнях.

Конкурс знову відкрив нові талановиті імена, адже українська земля завжди щедра на таланти. І саме для переможців та учасників, зокрема ХХIV Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка, оргкомітетом, безпосередньо відомим декламатором, шевченкознавцем Михайлом Андрійовичем Орлюком, була зорганізована екскурсія «Шевченківськими шляхами», яку було проведено 16 червня 2018 року.

Неймовірні враження і справжній переворот у деяких поглядах залишила ця поїздка практично в усіх її учасників. Крім нових знайомств і однодумності всіх учасників, що теж не мало, адже ми були справжньою однією командою, яку єднав Тарас Шевченко, ми ще набули нових знань і вражень. 

Ми побували у селі Шевченкове (раніше Керелівка, потім Кирилівка), відвідали хату, де зростав маленький Тарасик. Неймовірні відчуття охоплювали нас в Шевченковій хаті. Час немов повернувся і ми занурилися в дитинство майбутнього Кобзаря – колиска, піч, миски, глечики, рушники, одяг. Вразила інформація, що за часів батьків Тараса чоловіки при одруженні брали прізвище дружини. А який садок вишневий коло хати зустрів нас!

Проходячи Тарасовими шляхами, учасники групи побували в Музеї-заповіднику Тараса Шевченка села Шевченкового. Мали змогу познайомитися з дубами, яким тисяча і вісімсот років! Вражало все – магія ритуалів спілкування з віковими дубами, зустріч з жуками-рогачами, занесеними в червону книгу, смакування дикими черешнями в маєтку пана Енгельгардта, зустріч з цілителем, смакування чаю від травників.

Потім ми мали можливість самі збирати цілющі трави та Іван-чай під Моринцями. Це все нагадувало казку, адже напередодні магічного Свята Івана Купала це й справді було казково!

Потім були Моринці і хата, в якій саме й народився Тарас Шевченко. 

Після поїздки Тарасовими шляхами залишилися думки, приємні спогади, Іван-чай і різнотрав’я, що наповнюють приміщення неймовірним ароматом при їх запарюванні. Також дві чудові придбані в музеї книжки, дзвіночок до колекції та велике бажання повернутися і знову піти Тарасовими шляхами. 




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар