На крилах струн душі

На крилах струн душі

У 2021 році, наприкінці лютого, Україна та культурне людство світу відзначатимуть ювілейний день народження (150 років) видатної поетеси Лесі Українки, відомої також з ім’ям доньки Прометея. Нині ведеться підготовка до святкування цієї значної події. Рада ветеранів Київської спілки журналістів (голова Ніна Мілоцька) також бере активну участь у цьому заході.

За домовленістю з Михайлом Резніковичем, художнім керівником і головним режисером театру Російської драми імені Лесі Українки, ветерани-журналісти з високим натхненням переглянули драму «Камінний господар». Театр звертається до постановки п’єси вп’яте. Шукає нове сценічне втілення відомого твору. Динамічна гра артистів. Зворушує музичний супровід дійства під перемінливі мелодії скрипки.

Повчальна розповідь про жінку, яка хоче все — владу, багатство, чоловіка, і неодмінно кращого з кращих. Міф про Дон Жуана слугує для розкриття різних сторін характеру головної героїні. Жорстока драма людей, мрії яких не узгоджуються з реальністю. Життя руйнує ідеали. Люди стають невільниками своїх пристрастей. Сокровенні таїни підсвідомості розкриваються в написаному Лесею Українкою. Сама авторка зізнавалась: «Драма… зветься «Камінний господар», бо ідея ії — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в Командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки Донни Анни, а через неї і над Дон Жуаном — «лицарем волі».

Після закінчення вистави ми подякували Михайлу Резніковичу за чудовий спектакль. Приємно було бачити у вестибюлі багато молоді, яка бурхливо ділилася враженнями від побаченого й почутого.

Також за ініціативою Ради ветеранів відвідали в рідному Києві Музей видатних діячів української культури — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ближче познайомилися з творчістю письменниці та ії чудової родини.

2018.09.27 Novograd-Volynskii

Ім’я поетеси огорнуто всенародною любов’ю. Це була особистість виняткової мужності й принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Її талант виявився у багатьох різновидах натхненної праці — поезії, драматургії, прозі, літературній критиці й публіцистиці, перекладацькій роботі та фольклористиці. Леся Українка зробила винятковий внесок у розвиток української літератури, культурне, освітнє, суспільно-політичне життя України. За життя Леся Українка була відома не лише в Україні та Росії, а й у Грузії, про що свідчать меморіальні дошки на будинках, де вона проживала. Знали її в Болгарії, Чехії, Польщі, №1 (273) 2020 р. 29 Німеччині, Австрії. Нині твори поетеси, що утверджують ідеали свободи, гуманізму, людського братства, читають на різних континентах, бо ж видаються мовами багатьох народів світу.

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 року у Новоград-Волинському, в інтелігентній родині. Мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист, громадський і культурний діяч. Вони багато зробили для виховання та розвитку здібностей обдарованої доньки. Мати Лесі допомагала всім своїм шістьом дітям вивчати українську мову, яку в той час називали «холопською». «Мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини походжу…», — стверджувала сама поетеса. У неї була чудова родина. У неї в житті було велике кохання. Чоловік Лесі Українки — Клемент Квітка, юрист за фахом, знав музику, чудово грав на роялі, записав «Мелодії з голосу Лесі Українки», в усьому допомагав обраниці.

Серед близького оточення, родичів і знайомих родини Косачів були люди, чиє життя тісно пов’язалося з українською культурою, — Михайло Драгоманов, Іван Франко, Микола Лисенко та ін. Спілкування з ними сприяло творчому зростанню дівчини. Тринадцятилітньою підписала вірші «Конвалія» та «Сафо» псевдонімом Леся Українка. Перші проби пера були опубліковані у 1884 році у журналі «Зоря».

Волинь і Полісся — краї дитинства Лесі. Слухала народні пісні, казки, пізнавала обряди й повір’я. Її дивував вразливий світ народної міфології. Вирізнялася лагідною вдачею, працьовитістю, винятковими здібностями до науки, поезії, музики. Природне відчуття мелодії, гармонії звуків переливалось у ії творах. Знала понад десяток мов, що давало їй можливість займатися перекладами, читати мовою оригіналу твори зарубіжних авторів, знайомитися з традиціями різних народів. Слід відмітити, що вивчення іноземних мов та взагалі навчання Лесі Українки — унікальний приклад дистанційного навчання.

У дев’ятнадцять років Леся Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів». 30 №1 (273) 2020 р. Перша поетична книжка «На крилах пісень» вийшла 1893 року у Львові. Як кредо молодої авторки прозвучав вірш Contra spem spero («Без надії сподіваюсь»).

2018.09.27 Novograd-Volynskii

Леся Українка активна не лише у творчому житті, а і в політичному. Співзасновниця першої соціал-демократичної групи на Наддніпрянщині, першої політичної партії. Надзвичайно активна в організації бібліотек та в просвіті.

У залах музею привертає увагу триптих художника Павла Тараненка «Драматичні твори Лесі Українки». У творчості письменниці останнього десятиліття переважає драматургія. За порівняно короткий час написала понад двадцять драматичних творів, які стали новим явищем в український літературі й театральній культурі, принесли їй славу драматурга-новатора. Вона створює незнані досі в національній драмі образи. Злободенні теми втілювалися в постатях грецької та християнської міфології, давньоримської історії, середньовічних легенд. Ніжна, лагідна Мавка стоїть у ряду улюблених поетесою жіночих типів. «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». Останні роки провела в Грузії. А на зиму виїжджала до теплих берегів Єгипту.

Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі.

Творчість письменниці належить до тієї прогресивної спадщини минулого, яка для кожного нового покоління відкривається новими духовними скарбами, живе у віках, безконечно розвивається, дарує людям мудрість, мужність і красу. У вітальні нас порадувала музика етюдів Шопена, які так любила Леся Українка. Грала на фортепіано директор музею Ірина Щукіна, якій ми подякували за цікаву, пізнавальну екскурсію по музею.

Через деякий час потому нас запросили до музею відвідати «Лютневу фіалку» Ади Негрі в перекладі з італійської мови Лесею Українкою, музику до якої написав Микола Лисенко. Виконання молодих співаків — студентів КІМ ім. Р. М. Глієра (клас заслуженого діяча культури Тамари Коваль) додало піднесеного настрою слухачам. Серед слухачів у залі музею з мамою був і маленький хлопчик Марко, якому сподобалося дійство. Багато цікавої інформації про Лесю Українку та її творчість розповіли ведучі програми Валентина Давиденко та Ірина Щукіна.

Category