Майже казкова історія співака з Праги

Майже казкова історія  співака з Праги

Важко повірити у те, що вже немає «Золотого голосу Праги». Воістину, Карел Готт був народним артистом, одним із тих улюблених співаків, без яких неймовірно навіть уявити собі європейську і світову естраду останнього півсторіччя.

«Френк Синатра Східної Європи» — ось так залюбки називали артиста в 70—80-ті роки минулого століття. Знавець шоу-бізнесу Карел Готт у своїх концертах зберігав надзвичайний артистизм шоумена і талант інтерпретатора, у стилі якого гармонійно поєднувалися традиції бельканто (Беньяміно Джильї, Джузеппе де Стефано та Енріко Карузо) і естрадних зірок (Роя Орбісона, Елвіса Преслі й Тома Джонса). Наче казковий принц, промінь сонця, з'являвся Карел на естраді, завжди створюючи святкову атмосферу там, де виступав. Роки наполегливої праці перетворили феноменально обдарованого юнака на справжнього майстра, митця з безмежними горизонтами виконавських можливостей. Репертуар Готта охоплював величезний діапазон — від класичних творів («Аве Марія» Шуберта) і народної музики (Моравія, Угорщина, Балкани, Росія, Італія) до рок-музики і джазу. Та головне, що голос Карела Готта лишився у серці та пам'яті мільйонів його шанувальників. Протягом життя Карел Готт виконав 2500 пісень, записав 150 альбомів, 180 синглів; знімався у тринадцяти фільмах; було продано понад тридцять мільйонів платівок артиста.

Вокал чи пензль?

У житті Карела Готта було чимало чудового: доля дбайливо оберігала його від негараздів бентежної доби, у яку народився він 80 років тому. Той час, чорний яструб нацистської свастики вже кружляв понад Європою. До Празького Граду увійшли німецькі вояки, але його батьки — Марія та Карл Готти прагнули не думати про війну, а мріяли лише про довгоочікувану дитину. Та коли спалахнула Друга світова, будинок, де мешкали вони, було зруйновано авіабомбою, і родина перебралася на село, до бабусі. Повернулися до Праги лише після війни, у 1946-му.

Отже доля не дуже турбувала його та не заважала захоплюватися живописом. Тоді він ще й гадки не мав про своє майбутнє бурхливе життя естрадної зірки. У колі його творчих інтересів у той час — Пабло Пікассо, Поль Гоген і Сальвадор Далі та майстри італійського Ренесансу, зокрема Сандро Боттічеллі. Та доля його визначилася вже після провалу на вступних іспитах до Академії образотворчого мистецтва. Прийшлося відкласти пензль та опікуватись про свій хліб насущний. (Проте з живописом не розставався протягом життя). Він здобув освіту електромонтера трамвайних систем і одночасно відчув у собі потяг до естрадного жанру, який все більше набував популярності у повоєнні роки. Тоді Європа зажила бурхливим культурним життям, прагнучи отямитися від тяжких наслідків Другої світової. У Каннах стартували кінофестивалі, в Сан-Ремо — фестивалі італійської пісні, а в Польщі, на сцені «лісової опери» Сопота — польської пісні. Набули європейської популярності зірки французької естради — Едіт Піаф, Ів Монтан і Шарль Азнавур.

Уже наприкінці 50-х років на сценах празьких кафе й танцювальних клубів помітили енергійну, вдало скроєну фігуру Карела, його гарну зовнішність і перші вокальні спроби, які суміщав він із працею на заводі. Одночасно навчався у празькому музичному училищі, а потім — у консерваторії за фахом оперного вокалу (його педагогом був Костянтин Каренін, учень знаменитого Шаляпіна). Проте шлях до слави співака пролягав через моду на твіст у Європі на початку 60-х. Саме тоді він записав для радіо Праги свою першу пісеньку «Вона сама казала, що не кохає мене».

До вершин успіху

Свою першу платівку записав Карел 1962 року разом із Властою Пруховою, популярною джазовою співачкою, яка мала назву «Якщо ми будемо удвічі старішими». Тоді ж і отримав свій перший ангажемент у празький театр естради «Семафор», а дует Готт — Прухова переміг у хіт-параді Чеського радіо. Згодом, 1963 року, пісня Oči sněhem zaváté із театрального спектаклю у виконанні Карела стала найпопулярнішою у Чехословаччині; з нею він уперше отримав перемогу в загальнонаціональному конкурсі співаків «Золотий соловей».

Щасливі 60-ті роки були насичені найважливішими подіями у творчому житті співака: розпочалася його сольна кар'єра на естраді, зйомки у знаменитому мюзиклі «Якби тисяча кларнетів» та закордонний дебют у Сопоті, де він отримав третій приз. Далі — чимало інших подій, зокрема створення 1965 року разом із братами Штайдл празького музичного театру «Аполло», перемога на міжнародному фестивалі Інтербачення «Золотий ключ», де виконав пісню «Там, куди ходить вітер спать». 1966 року — другий приз на тому ж конкурсі, а також низка гастролей у країнах Західної Європи. Того ж року Карел став переможцем словацького пісенного конкурсу «Братиславська ліра», де виконав три пісні словацькою мовою. Водевіль, який поставив він у театрі «Аполло», став артистичною сенсацією столиці. 1966 рік приніс йому першу золоту платівку найбільшої у Чехословаччині фірми грамзапису — Supraphon. Відтоді Карел Готт став незмінним щорічним її володарем. На музичній ярмарці у Каннах 1967 року він був представником західнонімецької фірми «Полідор», з якою заключив контракт. Там своїм виступом співак складав гідну конкуренцію зіркам європейської естради, серед яких були Том Джонс, Мірей Матьє, Чеслав Нємен та Удо Юргенс. 

Роки напруженої праці перетворили співака на справжнього майстра, митця з безмежними горизонтами виконавських можливостей. 

На європейській сцені популярності співака сприяла ще й участь його у Євробаченні-1968, де представляв він Австрію, та хіт Lady Carneval. Успіх у Лас-Вегасі лише підтвердив його найвищий професіоналізм: із США повернувся вже «Золотий голос Праги». Світове визнання Карела Готта, його «Золота ера» припали на 1970—1980-ті роки: тоді він не мав суперників на європейській естраді та отримував «золоті» й «платинові» диски. Частенько завітав він і в СРСР, де були надруковані мільйонними накладами його популярні платівки «Я відчиняю двері» та «Зустрічай весну». Артист з успіхом виконував пісні радянських композиторів, а 1978 року брав участь у фестивалі «Пісня-1978», де співав дуетом з Софією Ротару. 

karel

Секрет його молодості…

Ось таким входив він у добу 90-х, героїчно змагаючись із часом, віком та скороминущою модою. Вже погасли зірки давніх його конкурентів — Тома Джонса, Чеслава Нємена та Удо Юргенса, а Карел ще співав. Глибокий знавець шоу-бізнесу, він у своїх концертах зберігав надзвичайний артистизм і талант інтерпретатора поряд із виваженою ринковою стратегією. 

Святкування 50-річного ювілею Карела Готта 1989 року збіглося із «Оксамитовою революцією».
Його виступ на Вацлавській площі задля підтримки опозиційних сил країни проти комуністичного режиму мав надзвичайний політичний резонанс у країні.

В 1990 році Карел Готт оголосив ЗМІ про завершення своєї артистичної кар'єри, проте шалений успіх його виступів на концертних майданчиках Чехословаччини та Німеччини змусили артиста змінити своє рішення. Вже альбом Když muž se ženou snídá підтвердив його статус співака номер один у рідній Батьківщині та став найбільш популярним диском 1992 року, а згодом 1995 й 1997-го.

11

До останнього часу Карел Готт лишався головною зіркою чеської естради, щорічно випускав нові пісні й альбоми, а 2015 року у 40-й раз виграв щорічний національний музичний конкурс «Золотий соловей». Разом з цією винагородою він отримав призи «Абсолютний соловей» та «Платиновий соловей».

В 2010-х Готт, напевно, був найпопулярнішою людиною у Чехії. Він насолоджувався життям — мешкав у шикарній віллі на пагорбі з виглядом на історичний центр Праги. Його час був розписаний майже по хвилинах: інтерв'ю, концерти, записи у студії, праця у майстерні живопису. Артист активно підтримував спортивну форму, був ворогом шкідливих звичок, зокрема куріння, пропагував здоровий спосіб життя. 

Краса й молодість Карела завжди викликали заздрість його колег з творчого цеху, але він пояснював це генетичним кодом, який успадкував від батьків та німецьких предків. Про це, мабуть, свідчить документальний фільм «Секрет його молодості», знятий 2008 року. Але артист мав свої секрети мудрості щодо молодості й довголіття, усіляко прагнучи навантажувати себе працею та відволікатися від сумних думок. Ось так він став ведучим передачі на радіо «Прага», де розповідав про свої улюблені пісні, їх авторів та виконавців. Як і більшість чехів, Карел Готт був католик: він приходив до празького Страговського монастиря, маючи своє особисте спілкування з Господом. 

Однак проблеми зі здоров'ям, пов'язані з онкологічним захворюванням, зачепили і його, починаючи з 2015 року. А у вересні цього року лікарі знайшли у нього гостру форму лейкемії. Карел Готт помер 1 жовтня цього року у своїй оселі, в оточенні членів своєї родини, про що й сповістила ЗМІ його дружина Івана. 

Скорботна церемонія прощання з артистом відбувалася 11 жовтня, напередодні дня похорону, у палаці Жофін, архітектурної перлини Праги, який міститься на Слов'янському острові у центрі чеської столиці. У залі, де містилася труна, було чутно чимало пісень у виконанні Карела Готта. Проститися з улюбленим артистом приїхали люди з усіх куточків Чехії і Словаччини, Німеччини та Австрії, Угорщини й Польщі. У день похорону 12 жовтня був оголошений державний траур та приспущені національні прапори. На панахиді, яку проводив голова чеських католиків кардинал Дука, були присутні найвищі керівники країни на чолі з президентом Мілошем Земаном, прем'єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні, представники інтелігенції та колеги з творчого цеху артиста. А потім відбулася церемонія кремації артиста у присутності членів його родини. 

Президент Чехії Мілош Земан прийняв рішення посмертно нагородити Карела Готта орденом Білого Лева першого ступеня, який є найвищою державною нагородою. 

На віллі, де він мешкав, тепер діє музей Gottland, відкритий для публіки. Тут можна ознайомитися з деталями побуту і особистого життя співака.

Але ми не прощаємося з Вами, maestro! Адже Ваш голос лишився у серці та пам'яті мільйонів Ваших шанувальників! Його чутно у багатьох фільмах за кадром, таких як «Лимонадний Джо», «Три горішки для Золушки» та в чеській, словацькій і німецькій версіях мультсеріалу «Пригоди бджілки Майї»... 

А ще зустрітися з Вами можна в Інтернеті, на відеосайті YouTube, почути Ваш небесний голос та побачити Вас «вживу», а головне — згадати Вас молодим! 

Ми не прощаємося з Вами, адже мистецтво вічне… 

Category