Май­стер книжкової гра­фіки та екслібриса Микола Неймеш

Neimesh

Творчість видатного май­стра книжкової гра­фіки та екслібриса Миколи Неймеша з Харкова добре відома не лише на батьківщині, а й далеко за межами України.

Любов до книги сприяла захопленню мистецтвом екслібриса. Починаючи з 1987 року він виконав у техніці гравюри по лінолеуму понад 500 книжкових знаків, які принесли йому заслужену славу. Він активний учасник численних всеукраїнських та міжнародних виставок екслібриса та малої графіки, неодноразово був відзначений різноманітними нагородами. Микола Неймеш мав персональні виставки вдома та Італії, Німеччині, Канаді. 1991 року, після пересувної виставки «Український екслібрис», яка протягом року подорожувала по країні, його роботи були виставлені в Едмонтонському університеті серед восьми кращих, на думку канадських фахівців, українських майстрів цього жанру. Кращі екслібриси майстра представлені в 15-му томі Європейської енциклопедії екслібриса, яка виходить у Португалії (1995 рік).

Останнє десятиліття Микола Неймеш успішно очолює Харківський екслібрисний клуб. Його попередник — Микола Молочинський, видав у 2002 році альбом-каталог «Харківський книжковий знак», у якому творчий доробок нинішнього лідера клубу займає вагоме місце. Микола Неймеш зарекомендував себе також як активний пропагандист книжкового знаку. Ще з дитинства він мріяв бути письменником, та саме завдяки екслібрису зміг розкрити свій талант у цій галузі творчості. Про це свідчать назви його книжечок, в яких він вдало поєднав мистецтво слова і екслібриса: «Ми екслібрисисти» (1997), «Художники в моїх екслібрисах» (2002), «Про екслібрис та його колекціонерів» (2004), «Бути художником» (2008), «Поезія Т. Шевченка в моїх ліноритах та екслібрисах» (2011), «О. Пушкін, М. Лермонтов, С. Єсенін в моїх екслібрисах» (2012), «Микола Гоголь та українська демонологія в моїх екслібрисах» (2013). Це малотиражні, а тому рідкісні видання, які щедро проілюстровані екслібрисами автора.

Екслібриси художника легко впізнати серед інших, завдяки особливому творчому почерку, притаманному автору монументалізованому підходу до вирішення будь-якої теми, оптимістичному погляду на життя. У скупо відміреному просторі художник проявляє неабияку фантазію і майстерність. Його екслібриси символічні і лаконічні, психологічно навантажені. Їх власниками, крім самого автора, стали численні друзі-художники, поети і письменники, колекціонери і шанувальники книги. Літературна тематика його екслібрисів у всьому її багатстві й красі стала домінуючою у творчості Миколи Неймеша. Він автор цілих циклів книжкових знаків, присвячених письменникам і поетам. Наприклад, Шевченкіана налічує біля 80 книжкових знаків, Гоголіана, Пушкініана, Єсенініана теж нараховують десятки сюжетів. Низка екслібрисів виконана за мотивами творів І. Котляревського, М. Коцюбинського, П. Грабовського, О. Вишні, Б. Лепкого. Тут варто зазначити, що на конкурсі екслібрисів, проведеному 1997 року в Тернополі до 125-річчя від дня народження Богдана Лепкого, де дзвеніли його золоті струни, пробуджувався і зростав талант письменника, художника і науковця, організаторами Всеукраїнської виставки «Журавлі повертаються додому» було відзначено переможців.

Авторитетне журі, очолюване головою обласної організації Національної спілки художників, присудило Миколі Неймешу почесне третє місце. В основі переможного екслібриса, адресованого тодішньому директору Державного архіву Тернопільської області, одному з організаторів виставки-конкурсу Богдану Хаварівському, зображено портрет автора у молодому віці на розгорнутому сувої, з якого зринають в небо журавлі, оспівані братами Лепкими у пісні «Видиш, брате мій». Журавлі — символ емігрантів, поважно вертають додому. Подібно до Лепкого, який після піввікового небуття повернувся на Батьківщину. Важливе місце в екслібрисі займає шрифтове наповнення.

Низку цікавих і змістовних екслібрисів виконав Микола Неймеш для письменника з Хмельницького Віталія Матеуша, автора дослідницьких праць, серед яких особливо вагоме місце посідають останні «Від Шевченка до сучасної літератури» (2012) та роману у віршах «Наш великий пророк Тарас Шевченко» (2013), що вийшли у хмельницькому видавництві ФОП Цюпак. Це екслібрисна Шевченкіана, в якій чільне місце посідають, крім образу Т. Шевченка, портрети П. Дорошенка, Д. Донцова, І. Дзюби. Не менш цікаві книжкові знаки, присвячені обороні Конотопу та Конотопській битві, яка відбулася 29 червня 1659 року. Головними героями їх стали козаки на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким. Героїчна оборона Конотопа тривала 70 днів. Герої Конотопа трималися стійко і дочекалися армії Івана Виговського. Гетьмана зображено на другому екслібрисі, датованому 2000 роком. Під його проводом українці отримали свою найбільшу перемогу.

Конотопська битва була значно більша за Полтавську битву (1709 р.). Під Конотопом московіти втратили близько 30 000, а під Полтавою шведи 9 300 вбитими та пораненими і 3 000 полоненими. Квітка-Основ’яненко в повісті «Конотопська відьма» розповів, яким став Конотоп під московським пануванням. Коли він час від часу оповідає про «преславний город Конотоп», ми відчуваємо гірку насмішку. Проте є й натяк на колишню славу.

Вшанував Микола Неймеш в своїх екслібрисах і творчість земляка Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (Квітки) (1778—1843), літературний псевдонім — Грицько Основ’яненко. 29 листопада ми відзначатимемо 235 років від дня його народження. Він був засновником художньої прози в новій українській літературі, автором драматичних п’єс «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», повісті «Конотопська відьма» та ін. Особливо привабила художника повість «Конотопська відьма», в якій письменник яскраво відобразив тяжкі умови селянського життя — голод, розгул кріпосників, солдатчину. Таку ж повагу до людей, як і письменник, відобразив художник у наповнених добродушним гумором сюжетах екслібрисів випробування жінок у воді (якщо не тоне, то відьма). Не менш артистично і переконливо зобразив Микола Неймеш персонажів творів Квітки-Основ’яненка в екслібрисі для харків’янина Є. Дорошкевича. Його герої яскраво ілюструють безсмертне слово талановитого класика.

11 вересня 2014 року Україна і світ святкували 150-річчя від дня народження корифея української літератури Павла Грабовського — поета-лірика, публіциста, критика, перекладача. Його твори, як от «До Русі-України», «До матері», «Надія», сьогодні, як ніколи, набувають актуальності.

150-річчя від дня народження Павла Грабовського у рамках 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (листопад 2013 року) було внесено до Списку ювілейних дат, до святкування яких ЮНЕСКО приєднується у 2014—2015 роках. Не обійшов увагою Микола Неймеш і поета-революціонера, доля якого привела в 1885 році до Харкова. Тут він короткий час працював коректором у газеті «Южный край», а потім був на військовій службі в Туркестанському військовому окрузі. Поета художник зобразив у військовому мундирі із сумним виглядом. Невблаганна доля відміряла П. Грабовському короткий життєвий шлях.

Практично немає у творчості М. Неймеша теми, якої б не торкнувся майстер. Мистецтво екслібриса в нього переростає із камерного та елітного до жанру плакату. Митець гостро реагує на прояви сьогодення.

Петро Нестеренко

Category