Хай радість піснею лине

У Трускавці успішно пройшов II Міжнародний конкурс вокалістів «Пам’яті Мусліма Магомаєва».

Муслім Магомаєв. Творчий геній міжнародного значення. Саме цей геніальний азербайджанський артист ще за радянських часів сміливо й піднесено співав українські пісні «Дивлюсь я на небо», «Кохана». Він радів, коли його називали бакинським соловейком.

Основна мета міжнародного конкурсу вокалістів «Пам'яті Мусліма Магоаєва» показати, що Україна розвивається на засадах мультикультуралізму та шанує митців світового рівня. А Трускавець — туристична столиця України саме для таких культурних заходів.

«До участі в конкурсі цього року подавали заявки учасники з України, Молдови, Нідерландів, США, Литви, Казахстану, — розповідає Наталія Кудряшова, співорганізаторка конкурсу. Всліпу відібрали 15 конкурсантів з України і міжнародний десант з Казахстану, Литви, Узбекистану».

Пісня «Дивлюсь я на небо» — побила всі рекорди. Її виконували практично всі учасники конкурсу.

Трускавець — культурна столиця.

Мер Трускавця Андрій Кульчинський вважає, що міжнародний конкурс українських оперних співаків пам’яті Мусліма Магомаєва має відбуватися саме в Трускавці з кількох причин. «Насамперед, цим конкурсом ми підтримуємо талановиту молодь, адже участь і перемога у ньому дають можливість піднятися виконавцям на ще одну сходинку у професійному рості. Чому саме конкурс Мусліма Магомаєва? Трускавець — бальнеологічний курорт, куди запрошуємо якомога більше гостей, зокрема з-за кордону. До речі, найчисленнішими є гості з Азербайджану. Ми знаємо, що Магомаєв — відомий азербайджанський співак, похований у Баку. Таким чином, намагаємося «вбити двох зайців», бо конкурс був схвалений у вищих ешелонах влади Азербайджану: його особисто підтримала перша леді країни. Для нас це — серйозний інформаційний привід розмови про дружню державу, яка позитивно ставиться до України. Загалом конкурс «Пам’яті Мусліма Магомаєва» — хороша промоційна основа для розвитку курорту в цілому: значно ефективніше витратити певну суму на прийом учасників конкурсу, ніж у тому ж Азербайджані — мільйони гривень на рекламу Трускавця».

Власне за таким принципом діють і розкручені курортні фестивальні міста, такі як Сопот, Канн, Карлові Вари, Юрмала.

Названі імена українських соловейків

Переможців ІІ Міжнародного конкурсу вокалістів пам’яті Мусліма Магомаєва визначило почесне журі. До складу журі  Міжнародного конкурсу вокалістів пам’яті Мусліма Магомаєва увійшли завідувач кафедри оперного співу Національної музичної академії імені Петра Чайковського, соліст Національної опери України Олександр Дяченко, завідувачка кафедри сольного співу Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, солістка Львівської опери Людмила Божко. Очолив журі народний артист України, голова Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва, Посол Миру Гурбан Аббасов.

Гурбан Аббасов задоволений учасниками цьогорічного конкурсу: «П'ятнадцять учасників з усіх куточків України та троє іноземців — це справжня уже перемога. Радує те, що до України їдуть звідусіль. До речі, вчать українські тексти пісень, навіть намагаються заповнювати анкети українською мовою. Ми хочемо жити мирно й передавати культури усіх народів».

Олександр Дяченко, член журі, соліст Національної опери розповів: «Як ми говоримо, конкурс проходив всліпу. Наталія Кудряшова ставила запис: ми не бачили ні імен, ні прізвищ. Сприймали лише голосові дані, рівень підготовки. Кращих вибирали за 10-бальною системою, сумували й визначали середній бал. Звісно, запис складна штука. Може бути гарний голос, але неякісний запис. Записи аматорські, не професійні. Академічний спів краще слухати наживо». 

Отож диплом лауреата — перше місце і премія одна тисяча доларів отримав Роман Лещов, соліст Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Другу премію — 700 доларів розділили між собою Айбар Хайрханов із Казахстану, соліст Західно-Казахстанської філармонії та соліст Київського національного академічного театру оперети Дмитро Воронов. Дмитро Воронов отримав і приз — виступ в Carnegie Hall від продюсерки Ірини Самсоненко. Третю премію — 500 доларів розділили між собою українці — студент Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової та викладачка Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра Ірина Українець. Дипломантами конкурсу стали Діана Зябченко з Вінниці та Вікторія Чайка з Луцька. 

Вісімнадцять разів прозвучала на конкурсі українська пісня «Дивлюсь я на небо». Саме за найкраще виконання цього твору та цінний подарунок від компанії Socar отримав Айбар Хайрханов (Казахстан). До речі, саме він виконав усі 6 куплетів пісні, чого не зробив досі жоден український виконавець! Приз 10 тисяч гривень від видавничої групи Media Light Group дістався Максиму Лозовому з Херсона. На гала-концерті співака зала викликала на біс із легендарною піснею «Синя вічність».

На гала-концерті твори виконувалися під симфонічний оркестр SINFONIETTA Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського, директор Юрій Чумак, диригент Роман Багрій.

«У програмі прозвучали світові хіти популярної класики та пісні з репертуару Мусліма Магомаєва. Овації стоячи тривали 15 хвилин. Цей конкурс — мессендж світу, що Україна висококультурна та мультикультурна держва, у якій цінують власну культуру та поважають усі культури світу, — підкреслив голова журі конкурсу Гурбан Аббасов».

І не конкурсом єдиним…

Організатори конкурсу продумали все. Потурбувалися не лише про конкурсантів, а й про журналістів. «Ми поставили перед собою завдання, — зробити конкурс як інфопривід, — розповідає співорганізаторка Наталія Кудряшова. — Таким чином ми привертаємо увагу до міста Трускавця, що це не лише курортне містечко, а й культурна столиця. Окрім конкурсних програм і співів запланували й організували багато екскурсій, багату хлібосольну програму, вечері в ресторанах. І все це за приватний кошт організаторів. Ми вдячні, що наші партнери надають таку можливість: і себе показати й місто відкрити для багатьох». 

У перший день, поки конкурсанти проводили репетиції з концертмейстером, почесні гості й журналісти відвідали славне місто Дрогобич. Місто славиться унікальною пам’яткою архітектури — церквою святого Юра, збудованою у ХV столітті, її унікальними внутрішніми розписами, не менш унікальним іконостасом середини ХVII століття. З приємністю оглянули місто й прекрасний Палац мистецтв.

Другий день подарував виїзд на екскурсію у Тустань. Це — середньовічна наскельна фортеця-град і митниця IХ—ХVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в українських Карпатах (східних Бескидах), що у Сколівському районі Львівщини, неподалік села Урич. Цілюще повітря, джерельна вода, мальовничі краєвиди надихають творчих людей на повні груди.

Не менш романтичною й цікавою була екскурсія на ферму з альпійськими кізочками та дегустація сиру у крафтовій сивоварні «МУККО».

Незабутніми будуть вечері у ресторанах «Султан», «Я і ти», карпатські радощі й розваги, запалення ватри у високогірному комплексі «Крутогір».

Що може бути кращим від пісні й активного відпочинку.