Виховання‭ ‬– це‭ ‬батьківський обов'язок

Історія людського суспільства поклала на батьківську голову відповідальність за своїх дітей,‭ ‬за організацію життя родини,‭ ‬коронувавши їх як найперших і незамінних вихователів у житті кожної людини.‭ ‬Без батьківської мудрості немає виховної сили сім'ї.‭ ‬Батьківська мудрість є‭ ‬духовним надбанням дітей‭;‬ сімейні стосунки,‭ ‬побудовані на громадянському обов'язку,‭ ‬відповідальності,‭ ‬мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері,‭ ‬самі стають величезною виховною силою.

В‭ ‬сім'ї однаково важлива роль належить як батькові,‭ ‬так і матері.‭ ‬Про силу виховного впливу батьків красномовно говорять такі українські народні прислів'я‭ ‬й приказки:‭ «‬Який кущ,‭ ‬така й хворостина,‭ ‬який батько,‭ ‬така й дитина‭»‬,‭ «‬Які‭ ‬тато й‭ ‬мамо,‭ ‬таке й дитятко‭»‬.‭ ‬Слова батька та матері для дитини мають авторитетне значення.

Спочатку є тільки любов.‭ ‬Батько‭ ‬– найдужчий,‭ ‬найсміливіший,‭ ‬мама‭ ‬– найкраща,‭ ‬найдобріша.‭ ‬Хоч би якими вони не виглядали в очах інших,‭ ‬у малюка свій власний погляд.‭ ‬Найближчі,‭ ‬найрідніші‭ ‬– і найкращі.‭ ‬Він ще не зіставляє,‭ ‬не порівнює.‭ ‬Просто наділяє їх усіма чеснотами.‭ ‬За старих часів вважали,‭ ‬що влада батька має небесне‭ ‬походження.‭ ‬Про шанування батьків існувала окрема заповідь,‭ ‬а хто не дотримувався цієї заповіді,‭ ‬то Бог жорстоко карав‭ ‬цих‭ ‬дітей.‭ ‬Батьки також відповідають за свою сім'ю перед суспільством і законом.‭ ‬Вони‭ ‬мають велику владу і повинні мати авторитет у своїй сім'ї.‭ ‬Хоча кожна сім'я є колективом,‭ ‬все ж‭ ‬таки‭ ‬батьки‭ ‬та‭ ‬діти відрізняються тим,‭ ‬що перші керують сім‭'‬єю,‭ ‬а другі використовуються в сім'ї.‭ ‬Народ засуджує тих,‭ ‬хто не виконує свої батьківські обов'язки.‭ ‬Дітей повинні виховувати батько з матір'ю.‭ ‬Слова батько‭ ‬та‭ ‬мати належать до одного з найбільш характерних атрибутів українського фольклору.

Мати‭ ‬– найрідніша,‭ ‬наймиліша,‭ ‬найдорожча.‭ ‬З якою радісною усмішкою вимовляє дитина це дивовижне,‭ ‬сонячне слово.‭ ‬Ідеал матері,‭ ‬яка‭ ‬виношує‭ ‬дитину під своїм серцем і приводить на світ,‭ ‬зігріває теплом,‭ ‬ласкою і палкою любов'ю,‭ ‬виховує в ній доброту й світлий розум,‭ ‬плекає чуйність‭ ‬та доброзичливість,‭ ‬широко втілений в українському фольклорі.‭ ‬Рідна мати‭ ‬– перший педагог,‭ ‬від якого розпочався родовід вихователів та й самого виховання,‭ ‬і її ні‭ ‬ким замінити не можна.‭ ‬Справжня мати нічого не пошкодує для своїх малят.‭ ‬Вона ніколи не залишить дитину‭ ‬в‭ ‬біді,‭ ‬а тим‭ ‬паче‭ ‬не кине її напризволяще.‭ ‬Мати завжди зрозуміє дитину,‭ ‬завжди поспішить їй на допомогу,‭ ‬не вагаючись віддасть останній шматок хліба,‭ ‬а за врятування дитини‭ ‬– навіть життя.‭ ‬Мати невтомно піклується про своїх дітей.‭ ‬Результати материнського виховання залишають у дитини глибокий слід на все життя.‭ ‬Любов матері до дитини найсильніша в світі.‭ ‬Уявити собі матір без глибокого почуття любові до дітей важко,‭ ‬а то й просто неможливо.

Без глибокої,‭ ‬самовідданої любові до дітей не буває і не може бути повноцінного сімейного виховання.‭ ‬Світле благодарство‭ ‬й велика любов матері до дітей формує її авторитет‭ ‬і водночас‭ ‬силу виховного впливу.‭ ‬Однак в любові до дітей треба мати почуття міри,‭ ‬ніколи не впадати в нерозумну,‭ ‬сліпу любов,‭ ‬яка спотворює виховання,‭ ‬калічить дитину.‭ ‬Також батьки не повинні виховувати дітей в суворості за допомогою покарань.‭ ‬Розумно люблять своїх дітей ті батьки,‭ ‬які ніжність не доводять до розпеченості,‭ ‬піклування‭ ‬– до потурання примхам,‭ ‬а вимогливість поєднують з повагою до особистості дитини.‭ ‬Батьки,‭ ‬які гарно виховували своїх дітей,‭ ‬живуть з‭ ‬ними в любові‭ ‬та‭ ‬дружбі.

Добре виховати своїх дітей‭ ‬–  не тільки найголовніший моральний,‭ ‬а й конституційний обов'язок кожного батька‭ ‬й кожної матері.‭ ‬За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством.‭ ‬Суть цього прекрасно передав‭ ‬A.C.‭ ‬Макаренко,‭ ‬який писав:‭ ‬«Виховання дітей‭ ‬– найважливіша галузь нашого життя.‭ ‬Наші діти‭ ‬– це майбутні громадяни нашої країни,‭ ‬громадяни світу.‭ ‬

Вони творитимуть історію.‭ ‬Наші діти‭ – ‬це майбутні батьки‭ ‬й матері,‭ ‬вони теж будуть вихователями своїх дітей.‭ ‬Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами,‭ ‬хорошими батьками й матерями.‭ ‬Але це не все:‭ ‬наші діти‭ ‬– це наша старість.‭ ‬Правильне виховання‭ ‬– це наша щаслива старість.‭ ‬Погане виховання‭ ‬– це наше майбутнє горе,‭ ‬наші сльози,‭ ‬наша провина перед іншими людьми,‭ ‬перед усією країною‭»‬.

‭«‬Виховання майбутніх‭ ‬батьків‭ ‬і матерів‭ –‬ одне з найважливіших завдань школи‭»‬,‭ – ‬так говорить В.О.‭ ‬Сухомлинський у своїй книжці‭ ‬«Батьківська педагогіка‭»‬.

Батько й мати дали тобі життя й живуть для твого щастя.‭ ‬Все,‭ ‬що дають тобі батько й мати,‭ ‬– це їхня праця,‭ ‬піт,‭ ‬втома.‭ ‬Вмій поважати працю батьків.‭ ‬Найбільше щастя для‭ ‬батька й‭ ‬матері‭ ‬– твоє чесне життя,‭ ‬працьовитість,‭ ‬а в шкільні роки‭ ‬– любов до навчання,‭ ‬повага до старших,‭ ‬активна участь у суспільно корисній праці.‭ ‬Принось у дім щастя,‭ ‬оберігай щастя сім'ї.‭ ‬Якщо люди вважають тебе недоброю людиною‭ ‬– це велике горе для твоїх‭ ‬батька‭ ‬й‭ ‬матері.‭ ‬По-справжньому любити‭ ‬батька‭ ‬й‭ ‬матір‭ ‬– означає приносити в дім мир,‭ ‬спокій.

Дорожи честю сім'ї.‭ ‬Твоя сім'я‭ ‬– це не тільки батько й мати,‭ ‬це й‭ ‬ти.‭ ‬Це‭ ‬твоя поведінка,‭ ‬твої вчинки.‭ ‬З усіма людьми треба бути правдивими,‭ ‬та для‭ ‬батька й‭ ‬матері найменша краплинка неправди‭ ‬– якщо тільки вони дорожать власною честю й честю сім'ї‭ –‬ велике нещастя.‭ ‬Запитуй батька й матір дозволу на те,‭ ‬що‭ ‬без їх волі робити не можна або ж безтактно.‭ ‬Справжня свобода сина й дочки‭ ‬– бути слухняними дітьми.‭ ‬Підкорення волі батьків‭ ‬– перша школа громадянського виховання,‭ ‬перша дисципліна твоєї совісті.‭ ‬Якщо ти не навчився підкорятися волі батьків і в цьому підкоренні вбачати справжню свою волю,‭ ‬ти не зможеш стати стійким,‭ ‬несхильним громадянином.




Додати новий коментар