Художні мініатюри Сухомлинського

Прочитайте разом з дитиною казки Василя Сухомлинського, поміркуйте, висловіть свою думку: Чого навчила Петрика маленька пташка? Чому бабуся одразу нічого не сказала Петрику? Чи моральними були дії Дмитрика? А Сергійка? Як гадаєте, якими вони виросли людьми?

Бабуся і Петрик

Теплого весняного дня бабуся взяла онука з собою до лісу. Збираючись у дорогу, вона дала Петрикові кошик із їжею та водою. Петрик був ледаченький хлопчик, і вуз­лик здався йому важким. Тоді бабуся понесла кошик сама.
У лісі вони сіли під кущ перепочити. Аж бачать, до сусіднього дерева прилетіла маленька пташка. У дзьобику вона несла волосинку. Петрик тихенько, щоб не злякати пташку, підвівся і побачив на дереві велике волосяне гніздо.

А пташка швидко полетіла і невдовзі повернулася до гнізда з волосинкою у дзьобі.
Петрик широко розкрив очі від здивування.

— Бабусю, — прошепотів він, — невже вона щоразу по волосинці носила й збудувала таке велике гніздо?

— Атож, по волосинці, — відповіла бабуся. — Це працьовита пташка.

Петрик задумався.

За хвилину сказав:

— Бабусю, можна я сам далі понесу кошик із їжею? І пальто ваше понесу. Можна?

П’ять дубів

Двоє школярів Дмитрик і Сергійко пішли з учителем до лісу. Вчитель викопав їм по три маленькі дубочки й сказав:

— Несіть додому, посадіть ці дубочки біля хати.

Приніс Дмитрик дубок. Викопав одну ямку, посадив дубок. Узяв другий дубок, глянув на нього, і здалося Дмитрикові, що корінець кволий.

Викинув Дмитрик того дубка на дорогу.

Подивився на третій дубок. Здалося Дмитрикові, що гілочки в нього занадто слабкі.
Викинув Дмитрик і третій дубок на дорогу.

А Сергійко посадив свої три дубки, потім вийшов на дорогу, і побачив два саджанці, що в пилюці лежать. Підняв їх Сергійко, посадив поряд із своїми трьома дубками.

Поливає Сергійко дубки, ростуть вони, зеленіють.

А Дмитрик і забув про свій дубок, засохло маленьке деревце.

Минуло багато років. Стали Дмитро і Сергій дорослими людьми. У Дмитра вже синок є — Дмитрик, а в Сергія — маленький Сергійко.

Питає якось Дмитрик у батька:

— Тату, чому біля Сергійкової хати росте п’ять дубів, а біля нашої жодного немає?

Мовчить батько.




Додати новий коментар