Розмова в малиннику

«Моїм дорогим внучкам
 Маргариті, Мар’яні,
 Каті присвячую»

Край яскравого апельсинового теплого Сонечка з’явився із-за левад. Його веселі промінчики наповнили світлом все навкруги, заіскрилися у величезних діамантових краплинах роси на траві. Повітря дзвеніло чистотою і прозорістю.

Це якась казка, — подумала я. І раптом почула:

— Доброго ранку, Жовтенька, — сказав хтось тихим мелодійним голосом! Я обернулася, але нікого не побачила.

— Доб-ро-го р-а-а-н-ку, — відповів, позіхаючи, тихий сердитий голос. Ти хто і як ти знаєш, що я Жов­тенька?

— А яка ж ти? У тебе листочки трішки інші, ніж у мене, і стебло колючіше. То хто ж ти? У малиннику нас тільки дві: червона і жовта, то ж ти Жовтенька.

— А ти, виходить, Червоненька?

— Так-так, Червоненька-солоденька.

— Ти, Червоненька, чому так рано мене розбудила? Я спати хочу!

— Жовтенька, просинайся швидше, подивись, яка краса!
— Вранішнє Сонечко таке тепле, лагідне, пестить мої зелені листочки. Подивись, як вони вмиваються росою і стають ще зеленішими! А мої квіточки вже снідають — п’ють ранковий росяний коктейль, набираються сили, щоб із них виросли солодкі, духмяні червоні ягідки.

Жовтенька відкрила заспані оченята своїх малинових квіточок, подивилася навкруги і побачила своїх сестричок-малинок, що росли поряд, уже прокинулися і снідали. Вона розправила листочки і повернула їх до Червоненької, щоб разом поснідати.

І так щодня подружки-малинки снідали разом. Через декілька днів їхні квіточки стали червоними і жовтими соковитими ягідками, що висіли під листочками, і так і просилися, щоб їх хто-небудь знайшов і з’їв.

Одного сонячного ранку по­дружки-малинки так голосно розмовляли і так раділи з того, що на їхніх гілочках виросли великі ягідки, що їхню розмову почули дві сестрички-манюні, побачили на гілочках ягідне жовто-червоне диво і з’їли його.

А сестрички-малинки хитали гілочками і дякували їм за це. А наступного ранку знову ніжилися на сонці, пили вранішній росяний коктейль і готували нове смачне диво для сестричок-манюнь.




Автор: 
Параска Доценко

Додати новий коментар