Мрія Зайця

На лісовій галявині Лисиця відкрила салон краси. Туди позбігалися звірі, бо їм усім було цікаво і хотілося виглядати красиво. Так Білочка прохала розчесати, причепурити свій хвостик, Ведмедиця – зігнати целюліт. Левиця – зробити зачіску, Вовчиха – зробити педикюр, манікюр. Робота у салоні кипіла.

Аж раптом хтось тихенько постукав у двері. Це прийшов вухатий Зайчик. У нього була давня мрія – стати мужнім, красивим, як лев, щоб його всі боялися і поважали.

Лисиця, як хазяйка салону, запропонувала йому позайматися на тренажерах і прописала чудодійні пігулки, від яких він ніби помужніє і матиме надзвичайну силу.

Вухань з радістю застрибнув на тренажер, хотів розпочати тренування, але як він не старався, його сил не вистачило, навіть щоб зробити одну вправу.
– Що ж мені роботи, – промайнула думка в нього в голові...

Заєць забрав пігулки і пішов додому... Лікувався день, другий... Пройшов місяць, а Заєць залишився таким як і був.

Вухань розчарувався, адже його мрія так і залишилася нездійсненою. Він нікуди не виходив. Лісові звірі помітили, що Вуханя давно вже не видно, і вирішили його провідати. Коли вони побачили Зайця, то зрозуміли, що з ним щось не те. Вони, як справжні друзі, розрадили його і сказали:
– Не намагайся перехитрити природу, Вуханю, ти нам подобаєшся таким, який ти є.




Автор: 
Стельмах Вікторія Козелецька гімназія

Додати новий коментар