Сімейні читання: читаємо казки разом, щоб краще зрозуміти природу і людей навколо

«Людина доти могутня і непереможна, доки вона вірна законам природи»

 Василь Сухомлинський

Перше читання

 «Людина - суспільство – природа»

 Казка  «Визволення лісу» Наталки Малини


Що таке щастя, я спитала в учнів 2-го класу. Лідером щастя для більшості був день народження їх і рідних. Але були й інші відповіді: в зошиті з математики вчителька пише слова; малюю, пишу, читаю; мої друзі; я щаслива, що маю усе!; коли я у бабусі; подарують щиглика; приходять друзі та приятелі; з котом Жорою і рибкою Вася; комп‘ютер; перемогти ворога; танцювати. Для мене щастя, коли казки Наталки Малини, Надії Мацап’як, Олени Петрушкевич, з якими я ділюся під час зустрічей, відгукуються в серцях дітей,  і я можу почути, що для них щастя, коли відновлять природу,  не вирубують дерева, не смітять, не вбивають тварин.

На моє прохання попитати у батьків, що для них щастя,  у Сергійка відразу знайшлася відповідь: «Я і так знаю. Щастя – це Я».

Безумовним щастям для однієї з учениць - сім’я: Щастя  - це сім’я поруч, і вона  любить мене! 

Хіба можна сперечатися з дітьми, якщо вони на 100 відсотків праві. Сім’я - нездоланна фортеця для дитини, де її щиро люблять і розуміють. Головний вихователь, саме тут формуються її характер, смаки, світогляд. Важливим місточком, який об’єднує сім’ю, є спілкування і довіра.

Скільки часу ви приділяєте  спілкуванню з дитиною? Я не маю на увазі,  коли похапцем питаємо, де був, яка оцінка в школі, чи є кошти на обід? Або не забудь вимкнути світло в ванній кімнаті! Можливо, ми помилково думаємо, що тільки школа відповідальна за виховання? Що, навчившись читати, дитина вже не потребує спільного читання?

Здійснюючи тільки контроль за дитиною, перекладаючи обов’язки виховання на школу, нехтуючи вихованням в сім’ї, з часом ми помічаємо суттєві проблеми у взаєморозумінні батьків, учителів та дітей.

За чотири роки неформального спілкування з учнями початкових класів різних шкіл Києва та області, я переконалася, що діти чекають від батьків саме такого спілкування, яке дозволяє поговорити про страх, про життєвий вибір, про певні моральні цінності тощо.

Краще пізнати оточуючий світ, взаємини з природою допомагають казки.

Чому я обрала казку, бо саме казка:

  • своїм незвичайним змістом, активізує мислення дітей, пробуджує в них допитливість, цікавість 
  • є важливим засобом розумового, морального й естетичного виховання 
  • казкові ситуації і конфлікти цілком доступні розумінню дитини і глибоко зачіпають її почуття.

«Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем» Василь Сухомлинський

В кожній сім’ї свої улюблені традиції: спільні прогулянки, подорожі, підготовки до свят. Не менш важливою українською традицією є читання в сімейному колі. Це форма спілкування, в якій берете участь Ви, Дитина і Автор.

Хочу звернути вашу увагу не на просто читання, а на осмислене читання.

Варто підготуватися до такої зустрічі. Обрати тему спілкування, підібрати казку, яку ви будете читати, хвилин на 5, подумати над запитаннями до читання казки і  після, над завданням: чи то дописати/намалювати закінчення казки, чи то читати з зупинками і дати можливість самостійно дитині передбачати сюжет.

Щоб читання було приємним, намагайтеся дитину не обтяжувати часом, тобто розмова хвилин 30, а от коли дитина розговорилась, то не поглядайте на годинник і дайте їй можливість з вами спілкуватись стільки,  скільки буде бажання.

Намагайтесь не зупиняти дитину, якщо вона висловлює думку не ту, яку ви хотіли б від неї почути.

Не давайте негативну оцінку  думкам, які ви почули, а спробуйте побудувати розмову так, щоб дитина почула і вашу думку з того чи іншого питання.

По закінченні, обов’язково попитайте, про що дитина хотіла б поговорити наступного разу, можливо, вона  захоче підготувати казочку.

Залучаючи дітей до читання, ви тим самим допомагаєте їм бути успішними в житті.

Батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

Василь Сухомлинський: «Одна з причин духовної порожнечі - відсутність справжнього читання, яке захоплює розум і серце, викликає роздуми про навколишній світ і про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися  в складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє. 

Не засмучуйтесь, якщо вам здалося щось складним. До кожної казки я буду давати окремі поради. Всі казки, які будуть запропоновані, вже неодноразово прочитані мною і знайшли відгуки в серцях дітей. Думками, малюнками дітей я обов’язково поділюся з вами після кожної казки.  Ви повинні розглядати їх, як приклад того, що можна почути, якщо уважно слухати дітей. Я точно знаю, що у вас виникне бажання обирати інші казки, самостійно писати дітям казки (ми про це теж поговоримо), і буду вдячна, якщо будете ділитися своїм досвідом.

Вчителі теж можуть використовувати матеріал  на своїх уроках, що допоможе їм відкривати для себе учнів з різних сторін.

Запропоновані мною казки увійшли до збірки «Казки і думки: читаємо казки для розуміння себе і розвитку мислення». Методична ідея Олени Пометун, засновника Освітньої платформи «Критичне мислення». Практичні матеріали – мої, Тетяни Завойської. Загальне редагування Тетяни Ремех.

Батьки, які опікуються розвитком своєї дитини,  завжди знайдуть цікаві поради в збірці, тому що в ній містяться рекомендації щодо читання  з використанням технології «читання, письмо та  замальовування для розвитку критичного мислення». 

Сучасні діти мають  бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається  не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати  проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати,  фантазувати тощо.

Вимога сьогодення перебудувати  взаємини людини  з природою - потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість. і Діти не можуть стояти осторонь цього важливого виклику. Необхідно дати зрозуміти кожній дитині, що людина – частина природи, тому від стану природи залежить життя людства.

Пропоную вам цикл казок, об’єднаних загальною назвою: «Читаємо казки разом, щоб краще зрозуміти природу і людей навколо, в системі "Людина - суспільство - природа".

Любі батьки! Скористайтеся своєю уявою та надайте дитині право висловити  свою думку, свої почуття, навчіть її  ділитися найдорожчим з вами.

Запрошую до першого читання казки «Визволення лісу» Наталки Малини:

  1. Самостійно прочитайте казку, щоб  мати свою думку, можливо, виникне бажання розбити казку на абзаци, тобто, зупинившись перед наступним абзацом,  запитати: як на твою думку, що буде далі? Чому?
  2.  Подумайте над запитаннями перед читанням  казки.

Наприклад: Про що йтиметься в казці з такою назвою? Що означає «визволити»? Бажано, що б відповіді були розлогими. Частіше запитуйте: Чому ти так думаєш?

  1. Запросіть послухати казку та визначити, чи співпадають їхні думки з авторськими.
  2. Для підтримки дискусії запросіть до читацького кола рідних: тата, бабусю, меншу/старшу братика/сестричку, а можливо, і друзів.
  3. По закінченні читання запросіть до дискусії. 
  4. Попросіть поділитися думками в письмовій формі або намалювати свої враження. 

Наталка Малина

малюнки переможця конкурсів про природознавство в Київському будинку природи Олексія Москвина

 

Читання казки «ВИЗВОЛЕННЯ ЛІСУ»

«Перед людиною відкрилася радість життя тому, що вона почула шепіт листя і сюрчання коника, дзюрчання весняного струмка і перелив срібних дзвіночків жайворонка  в гарячому літньому небі, шерхіт сніжинок і стогін завірюхи, лагідне хлюпотіння хвилі й урочисту тишу ночі – почула і, затамувавши подих, слухає сотні й тисячі років музику життя. Умій і ти  слухати цю музику. Дорожи красою, бережи її»

 Василь Сухомлинський 

 

Передмова казкарки

«Чи задумувались ви колись, чому люди так люблять ходити у ліс, чому в ньому так добре? Ліс, немов святий Миколай, має повну торбу подарунків і щедро роздає їх. Подарунки ці незвичайні, не завжди можна потримати їх у руках, інколи тільки почути або відчути їх. Там і гриби, і ягоди, а також прохолода, і п'янкі лісові аромати, і спів пташок, і шепіт дерев».

Твоя Наталка Малина

 

Ой, яка ж довга і холодна ця зима. Але це ніскілечки не лякало насінинку. Вона спокійнесенько собі спала, тихенько посопуючи. Їй і її сестричкам не страшні жодні морози і хуртовини. Земля, немов дбайлива мати, надійно оберігала їх від холоду, а сніг слугував їм за ковдрочку. 

C:\Users\Lilu\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\Sscan19060311070.jpgC:\Users\Lilu\Desktop\p,shrf\малюн2.jpg

А ось і весна прийшла. Від її веселої усмішки сонячні промені стали теплішими і сміливішими. Вони проникали у кожну шпаринку, проходили крізь землю, і лоскотали насінинку, яка все ще міцно спала. «Просинайся. Просинайся. Вже час тобі вставати», - шепотіли промінчики. 

Як же важко було насінинці прокинутися. Вона так довго спала, що всі боки собі відлежала. Насінинка покректала трошки, спробувала обережно поворухнутися. Навколо неї охкали її сестрички. Насінинка розсміялася, бо щось залоскотало її зсередини. Нарешті з неї з’явився молоденький паросток. Він перелякано озирався довкола. «Нічого не бійся, - заспокоїла вона його, - торуй свій шлях до сонця». 

«Давай, малий, поквапся, - підбадьорив його і дощовий черв’як, який нещодавно прокинувся. - Я зі своїми друзяками допоможу тобі, прорию тунелі, щоб земля стала пухкішою».

Тут і там юні паростки влаштовували перегони, проштовхуючись один поперед одного нагору до світла. 

Ось виткнулася перша травинка. Її радість від зустрічі з сонцем швидко змінилася на здивування. Куди не глянь, лежали пластикові пляшки, пакети та інше сміття, яке мало вигляд абсолютно недоречний у весняному лісі. 

C:\Users\Lilu\Desktop\p,shrf\малюн5.jpg

- Що ви тут робите ? Тут вам не місце, - обурилася травинка.

- Я не винна. Я сама не хочу тут бути, - виправдовувалася пляшка з-під кока-коли. 

- Приблуди. Геть із лісу! - вимагав пролісок, який тільки-но розпустився.

- Я би з радістю, але як? Я не маю ніг, - відповіла обгортка з-під морозива. - Мене принесли сюди і викинули. 

- Це якась змова проти лісу, а ви ворожі агенти, брудні найманці. Ви хочете захопити наш ліс. Це неоголошена війна. Ми вже задихаємось від бруду і сміття, - не вгамовувався пролісок. 

Рослини галасували, сміття знічено мовчало. І невідомо, чим би все скінчилось, якби не почув цю сварку хлопчик Орест. Він належав до Пласту, де з-поміж іншого навчали розуміти мову лісу. 


C:\Users\Lilu\Desktop\p,shrf\малюн6.jpg

«Хлопці, підтягуйтесь, потрібна ваша допомога, - телефонував Орест своїм друзям з екологічного гуртка, пластунам та регбістам. - Чекаю вас за півгодини».

«Треба оголосити сміттю бій і визволити ліс», - переконував він товаришів, коли всі зібрались. - «Ви зі мною?».


C:\Users\Lilu\Desktop\p,shrf\малюн7.jpg

Що потім почалося. Діти кликали батьків, телефонували знайомим, дзвонили у двері сусідам і навіть запрошували випадкових перехожих на підмогу. У призначений день зібралося море люду з мішками для сміття. Бій почався. Сміття здавалося, не чинячи опору, втомлене від постійних звинувачень лісових мешканців. 

Коли люди пішли, чистий ліс полегшено зітхнув і вдихнув на повні груди.

 

Наталка Малина


Післямова казкарки

А ще ліс приховує одну таємницю. Достатньо просто знайти гриби чи ягоди, складніше побачити пташку, ще важче помітити лісового звіра. Але чи знаєте ви, що у лісі живуть ще й чарівні мешканці. Це  Гармонія, Мир і Спокій. Але вони  полохливі істоти і не підійдуть до абикого. Марно намагатись зловити їх, вони - невловимі і невидимі. Коли їм хтось сподобається, то вони самі підходять ближче, і тоді людина почуває себе щасливою. Один невірний порух - і вони тікають геть. Якщо хочете відчувати їхню присутність, поважайте ліс і все живе, що мешкає у ньому. Тоді Гармонія, Мир і Спокій будуть вашими постійними супутниками у лісі.

 

Твоя Наталка Малина

 

 

 

Які думки, почуття викликала у тебе ця казка?C:\Users\Lilu\Desktop\p,shrf\малюн8.jpg

  • Що ти можеш зробити, щоб ліс «вільно дихав»? – Склади список або зроби малюнок.
  • Запропонуй слоган, який би привертав увагу кожної людини до проблеми засмічення у лісі.
  • Де ти його розмістиш?

 

З дитинства кожен має знати, що викинуте сміття нікуди не дівається. Навіть через 100 років на вас чекатиме забута в лісі пластикова пляшка, бо час розкладу пластику в грунті  – від 100 до 1000 років.

 

Спробуй  відповісти, скільки потрібно часу, щоб розклався:

• Папір – _______міс.
• Шкірка від фруктів – ________ міс.
• Газета – _________ рік
• Жувальна гумка – _________ років
• Консервна банка – від ______ до ______ років
• Пластик – від ______ до ______ років
• Пластикові картки (телефонні, банківські) – ______ років
• Скло – ______ років (підказочка на останній сторінці).

Сортуючи і здаючи макулатуру, пластикові пляшки, скло, бляшанки для переробки, ти можеш зберегти природні ресурси та покращити екологію:

• 1 т макулатури зберігає від вирубування 17 дерев;

• 1 т пластику економить 750 кілограмів нафти;

• 1 т склобою економить 300 кг кальцинованої соди та 1250 кг первинних матеріалів для шихти;

А ось що написали інші талановиті дітлахи після того, як прочитали казку.

  • Ліс після прибирання став наче золотим, і всі люди, які допомагали, стали у своєму житті успішними.
  • Друзі, не засмічуйте ліс, бо ви знищуєте житло тварин і повітря, засмічуєте екологію. Не засмічуйте ліс, бо ви знищуєте самі себе.
  • Ліс – це жива природа, і їй теж треба жити і дихати.
  • Треба викидати правильно сміття в урну.
  • Якщо хочеш, щоб твій рідний край був чистим, ніхто це за тебе не зробить! Кидай сміття в потрібний для сміття  бак! 
  • Якщо ви у лісі, у парку, то треба підняти сміття. Тому що, якщо всі люди будуть викидати сміття не в урну, то наша Україна перетвориться в смітник. 
  • У лісі потрібна охорона, встановити знаки, сміттєві урни, стати президентом України.
  • Доглядати за лісом. Після пікніку прибирати.
  • Комп’ютерну гру: війна сміттю у лісі.

 

Пам'ятка:

  • Час розкладу сміття у ґрунті
  •  Папір – 3 міс.
  • Шкірка від фруктів – 6 міс.
  • Газета – 1 рік
  • Жувальна гумка – 5 років
  • Консервна банка – від 10 до 100 років
  • Пластик – від 100 до 1 000 років
  • Пластикові картки (телефонні, банківські) – 1 000 років
  • Скло – 4 000 років

Упорядник Тетяна Завойська

 

Category