ГОВОРЯТЬ ДІТИ

Про світ навколо словами наших дітей.

Мамо, подивись, як песик лапками щебече.
***

Мама:
— Доця, для чого потрібно говорити: «Дякую»?
— Щоб люди казали: «Які ви чемні діти».

***
Тато питає дочку Елю:
— Як називається професія, де людей підстригають, роблять красивими, охайними?
— Стригачка!
— А як називається вистава, де всі співають?
— Співанка.

***
Валерія:
— Скільки ж я буду кашляти? Ідіть кашлюні від
мене, кому сказала!

***
Максим на запитання вихователя: «Діти, хто така
худоба?» відповів: «Це худі люди…»

***
Зацікавилася доця значенням поняття «по батькові». Ну, я пояснюю, що воно залежить від того, як
звати батька, наводжу приклади... Ніби зрозуміла,
а тоді питає:
— А як мене по мамкові? А по дідкові?
А по бабкові?

***
Їдемо в машині, працює навігатор. Чутно: «Через
п'ятсот метрів — з'їзд!». Поліна (2 роки 10 місяців), перелякана:
— Хто з'їсть?!

***
— Мамо, я, мабуть, скоро «женитися» буду.
— Але спочатку треба закінчити садок, потім школу, потім академію...
— Я садок і школу закінчу, потім «женюсь». «Какадемію» не хочу закінчувати.