Виготовлення Янгола-оберегу

ТЕМА:

виготовлення Янгола-оберегу для воїнів АТО.
 

МЕТА:

· виховувати любов до своєї країни, її історії, культури, звичаїв та традицій;

· прививати готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України; 

· виховувати шанобливе ставлення до захисників рідної країни;

· формувати духовно збагачену, творчу особистість.

 

ОБЛАДНАННЯ:
 

нитки блакитного кольору, серветка віскозна жовтого кольору, золотавий тонкий шнурок (або товста нитка будь-якого кольору), ножиці, картон.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ:

I. Підготовка робочих місць (перед початком уроку).
II. Організаційна частина.
Привітання, перевірка присутнііх, повторення техніки безпеки при роботі з ножицями.
III. Мотивація навчальної діяльності.

Наша Україна — чудова і багата земля з прекрасною природою, земля, котру населяють волелюбні, толерантні та дуже талановиті люди. Любов до своєї рідної землі починається зі знання рідної мови, багатовікової історії та культури свого народу. Культура поділяється на матеріальну та духовну. Матеріальна проявляється у ремеслах, національному одязі, кухні, знаряддях праці.

Духовна культура — це коріння нашого народу, народна творчість, мистецтво, звичаї, традиції, свята, обереги. І доки існує все це у народній пам’яті, доти існує сам народ. Так наші мудрі пращури донесли до нас таке поняття, як обереги. Вони вірили: якщо ти взяв оберіг, то сміливо вирушай і в далеку дорогу, і на полювання. Бо вважалося, що оберіг охороняє від хвороби, лютого звіра, лісових страховиськ, блискавки, невдачі тощо. Оберіг вселяв віру в свої ж сили та заспокоював. Навіть добре озброєне, дуже мужнє і відчайдушне запорізьке козацтво не нехтувало оберегами, йдучи на ворога. 

Одним із таких давніх оберегів є лялька-мотанка (або вузликова лялька). Їй уже понад 5000 років. Спочатку лялька виникла як атрибут обряду, згодом з’явилася лялька-оберіг. Вузликова лялька — нащадок ляльки-божества, що символізувала Рожаницю, богиню-заступницю жіночої долі.

При створенні ляльки-оберегу кожна дрібниця мала значення. Так, нитки намотували по ходу Сонця (зі Сходу на Захід), по спіралі (символ безкінечності духовного життя). При цьому бажали людині, для якої робився оберіг, добра і щастя, міцного здоров’я, начитували молитви. У ляльку треба вкладати позитивні наміри й думки. Тоді вона принесе добро своєму майбутньому власнику.

Ляльки створювалися настільки дбай­ливо по відношенню до її майбутнього господаря, що навіть ножиці та голки не застосовувалися в їх виготовленні, щоб випадково не «порізати» або не «вколоти» Долю володаря. А ще ляльки завжди були «безликими», оскільки предки вірили, що в неживу ляльку не може вселитися нечиста сила. 

До речі, робити оберіг треба було тільки у «гарний» період (краще взимку). Невдалим часом вважалися свята, вихідні дні, середа і п’ятниця (вважалося за гріх займатися рукоділлям у ці дні). Не можна було робити ляльку-оберіг уночі, коли відьми й русалки виходять на прогулянку.

Було ще одне правило, якого дуже суворо дотримувалися при виготовленні ляльки-мотанки: для того, щоб вона стала оберегом, треба було змайструвати її за один раз, не відкладаючи роботу на потім.

— Діти, як ви думаєте, кому в наш час найбільше потрібен оберіг?» (відповіді дітей). 

— Я вважаю, що тим мужнім воїнам, які захищають рідну державу, котра постала перед воєнною загрозою на Сході країни. Тільки дякуючи цим сміливим чоловікам, наше життя не сильно відрізняється від того, котрим ми завжди жили: в нас не свистять кулі над головами; ми так же можемо звернутися до лікаря; ходимо у кіно, зоопарк, цирк, куштуємо звичні страви.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

— Тому сьогодні, давайте, для наших воїнів зробимо Янгола-оберега в національних кольорах (демонструю зразок виробу). З надією і вірою, що він захистить свого володаря від лиха. 

V. Фізкультхвилинка.

УКРАЇНА (діти розводять руки по сторонах);
РІДНИЙ КРАЙ (піднімають руки догори);
ПОЛЕ, РІЧКА (повороти тулуба з розведеними по сторонах руками);
СИНІЙ ГАЙ (присідають);
ЛЮБО СТЕЖКОЮ ІТИ (ходьба);
ТУТ ЖИВЕМО Я І ТИ! (за руки).

VI. Практична робота.

На дошці — порядок виконання роботи.

— Перед вами нитки блакитного (або жовтого) кольору. Вам потрібно на шаблон з картону намотати 30—40 витків (залежить від товщини ниток). Потім потрібно окремою ниткою зафіксувати ці витки подвійним вузлом, не обрізуючи кінці. Після цього маємо зняти нашу заготовку з картону та підрівняти ножицями нитки.

— Ще раз намотуємо нитку на картон, тільки робимо тепер 15—20 витків, знімаємо з картону, пе­ре­в’язуймо на кінцях мотка ниткою, фіксуючи подвійним вузлом, та підрівнюємо кінці ножицями. Це рученята нашого Янгола-оберегу.

— Золотавим шнурком пере­в’язуємо нашу «кісточку» та фіксуємо подвійним вузлом. Цим ми сформували голову Янгола.

— З віскозної серветки жовтого (або блакитного) кольору вирізаємо квадрат 8 на 8 см. Складаємо по діагоналі та розрізаємо по згину. Після цього збираємо наш трикутник мілкими складочками від більшого кута до середини найбільшої сторони й перев’язуємо ниткою потрібного кольору.

— Збираємо нашого Янгола докупи, як це показано на наступних малюнках:

— Коли наш Янгол зібрано, потрібно зробити «німб». Для цього невеликий відрізок золотавого шнура протягуємо (зі сторони крилець) через 3—4 нитки «голови» та зав’язуємо подвійним вузлом шнурок так, щоб він не щільно обвивав «голову» Янгола. Хвостики шнура відрізаємо, вузлик ховаємо під нитки. Зверху робимо петельку, зав’язавши кінці двох ниток вузлом.

Робимо вузол

VII. Заключна частина.

— Наша робота над Янголом-оберегом завершена. Ці обереги будуть відправлені безпосередньо воїнам АТО та солдатам, які знаходяться в госпіталях після поранення.

Повідомлення теми наступного заняття.

Прибирання робочих місць.

VIII. Завдання додому.

Підготувати матеріали та інструменти для наступного уроку.

Катерина Лукіна,
керівник гуртка «Креативне рукоділля» Будинку дитячої творчості Шевченківської РДА




Додати новий коментар