Промені тепла душі

Випромінюючи душевне тепло, Станіслав Ігорович Федоров почав працювати у школі. Від людини черствої або байдужої тепла не буде. Воно не йде від притворства і нещирості. Воно не утвориться в пустій душі й мізерному серці. Не розростеться і не перекинеться у душі інших, бо воно не існує в них самих…

Разом із ним сонячний промінчик влетів у школу — і закружляли навколо усміхнені обличчя дітей і вчителів, запалилися бажанням творити, мріяти і перемагати. Жвавий та нестримний струмінь повітря, чистого, світлого і молодечого, заполонив коридори й класні кімнати.

Корективи в організацію навчально-виховного процесу, збільшення кількості кабінетів, покращення умов праці вчителів і учнів заполонили його перед початком навчального року. І все це освячувалося нестримним бажанням діяти, творити, насолоджуватися досягнутим і розвивати його.

Отакий — світлий і чистий, молодий і запальний — прийшов у школу директор. Не високими промовами і палкими словами він приніс у колектив отой дух творчості й бажання бути поруч з дітьми та насолоджуватися професією навчати, виховувати і плекати, усміхатися і отримувати усмішки вдячності та задоволення від праці, від дітей, радіти їхнім успіхам і здобуткам, вдивлятися у допитливі та розумні очі, а своєю простою і водночас мудрою і бажаною силою волі, своєю неспокійною вдачею і такою ж великою людською повагою до вчительства й школи. Кожне його слово до педагогів було своїм щирим баченням розвитку школи. Нові освітні проекти, які він мріє втілювати у навчально-виховний процес, світлий і чистий подих побаченого у перспективі роботи школи — струмінь нових ідей збудили думку кожного педагога на креативність і натхненну працю.

 День знань — день зустрічі зі школою. День, який не залишає байдужою жодну людину. Адже цей шлях життя проходить кожний. І кожний проносить у своєму серці оту маленьку іскорку, яку отримав у школі, яка зігріває і надихає, наповнює добротою та мрією, розгорається і полум’яніє.

Феєрверк вишиванок, кульок у руках першокласників із надписом Ірпінь, школа №3, маминих рушників, казкових героїв у яскравих костюмах, гучна музика і поважні гості заполонили стадіон школи, який нещодавно подарувала нам міська рада на чолі з її головою Карплюком В. А. Все це разом створює неперевершену святковість і урочистість, а також веселий настрій, розкутість і безпосередність дитинства.

Я щиро дивуюся і захоплююся ним. Перші кроки його діяльності як директора школи ласкаво торкнулися найпотаємніших струн моєї душі та серця. Трепетно і радісно від усвідомлення того, що наша молодь — професійна і завзята, дає потужну силу сучасній освіті, вихованню найпривабливіших рис патріота-українця власним прикладом саморозвитку і вдосконалення, великим бажанням працювати. Він — майстер спорту міжнародного класу з хортингу — виду спортивного єдиноборства, створеного в Україні, вчитель фізичної культури. Своїм неординарним запалом душі дбає про розвиток у молодого покоління наполегливості в досягненні мети, високих моральних принципів, працюючи провідним тренером відділу неолімпійських видів спорту Департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України, керівником секції хортингу Національного університету біоресурсів і природокористування України, начальником управління фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України. Нині він президент УФК та Київської міської федерації хортингу.

Станіслав Ігорович займається не тільки спортом, а й науковою діяльністю. Готується до захисту кандидатської дисертації на педагогічну тему.

Педагогічний колектив і батьківський комітет школи щиро вірять, що фізкультура і спорт процвітатимуть у школі, а галерея сонячних кубків, медалей і грамот, які нині прикрашають вестибюль школи, буде розширюватися й збагачуватися. У цьому всі цілком упевнені. Діти і надалі успішно оволодіватимуть системою комплексної фізичної підготовки, моральними, духовними та культурними надбаннями, наблизяться до українських традицій. Адже фізична культура українців за своїм соціальним значенням та спрямованістю завжди базувалася передусім на звичаях і традиціях свого народу, де поєднання культу фізичної досконалості, високої моралі та духовності творило й творить справжніх лицарів, еліту й гордість українського народу.

А витончена толерантність, висока внутрішня культура, молодість і натхнення Станіслава Ігоровича Федорова — молодого директора школи надихатимуть педагогічний і учнівський колективи на здобуття вершин розвитку і самовдосконалення, натхнення і творчості.

Нехай щастить усій дружній шкільній родині у сподіваннях і досягненнях високої мети!




Додати новий коментар