|
Прийшла зима. Все вкрилося білим снігом. Дерева одягнули білі шапки. Поля вкрилися пухнастою ковдрою. Річки і озера мороз перетворив на срібні дзеркала. Завітала Зима і до лісу, де під зеленою ялинкою жив зайчик. Одягла Чаклунка ялинку в красиву білу сукню, щоб на неї була схожа. Ну а Зайчикові подарувала новеньку білу шубку.
Зайчикові подарунок не сподобався. — Не хочу я такої шубки. Он, у Білочки, яка яскрава, руденька. І в Лисички, аж переливається на сонечку. А я, як був сірим і непомітним влітку, так і залишусь непомітним, адже все навкруги також біле.
Зима на такі слова не образилась, а лише тихенько собі посміхнулась. Одного сонячного дня Зайчик грався із своєю подружкою Білочкою. Та ось у лісі пролунали постріли.
Вони були все гучнішими. Білочка хутко скочила на сосну і, переплигуючи з гілки на гілку, поспішила додому. Зайчик залишився сам.
Він, бідолашний, дуже злякався і не знав, що йому робити, адже додому бігти було дуже далеко. Вухань присів під кущиком і від страху заплющив очі та закрив лапками носик.
Малий отямився лише тоді, коли мисливці були далеко від нього. Тоді він зрозумів, який доречний подарунок він отримав від Зими. Адже саме біленька шубка врятувала Зайчикові життя. Підготувала Вертюх Маргарита, учениця 3-го класу Козелецької гімназії №1
Пахне холодом, морозом, Повітря зимою. Все на вулиці замерзло, Дерева всі голі. Вітер свище, завірюха, Зима прийшла люта. Вже пташки повідлітали, Їх пісні не чути. Але діти радо Зустрічають зиму, Бо кататись люблять На санчатах й лижах.
Підготувала Геворгян Аріана, учениця 3-го класу Козелецької гімназії №1 (вчитель Грицаненко С.М.)
|