Зачаровує Сумщина…

Інколи я замислююся, для чого працює художник? Щоденно знаходячись у пошуках нових мотивів для своєї творчої діяльності, годинами виношуючи ідею, щоденно виснажливо працюючи над своїм задумом… І ось на полотні з’являється  композиція, в якій простежується дійство. Яким воно є, судити глядачам…

На цей раз на суд глядачів представили свої картини художники з Сумщини – Ігор Василевський та Сергій Кривенко. Для обох натхненням стали мотиви рідної землі – самобутні краєвиди Лебедина, Кролевця, Білопілля, Конотопу, Путивля… Саме там, на історичній Сумщині, протягом останніх років влаштовують свої пленери художники осередку «Мистецька світлиця», діючого при Сумському земляцтві у Києві.

На відкритті виставки, яка відбулася в приміщенні Українського фонду культури, розділити радість митців прийшли земляки: голова Недригайлівського земляцтва Микола Гриценко, письменник Микола Шугай, голова Лебединського товариства Володимир Мордань, Юлія Кулик, Сергій Сиваш та Юлія Носаль. Для кожного з них картини, представлені на вернісажі, до болі знайомі, бо це їхня рідна батьківщина, земля, де вони народилися, провели дитинство і вилетіли з батьківського гнізда у життєві мандри.

Привітати художників прийшли і побратими по творчості – члени Національної спілки художників України – Олександр Масик, Віктор Михайличенко, творча інтелігенція столиці. А від керівництва Сумського земляцтва вручила квіти заступник голови Антонія Цвід. «Саме в таких відвертих мотивах і розкривається невмирущий талант українського народу, сповнений самобутньої краси і неповторності», – таку оцінку дав творам голова Українського фонду культури, депутат Верховної Ради України 4 скликання, народний герой, поет, громадський діяч, голова правління Українського фонду культури Борис Олійник.

«Творчість Сергія Кривенка зігріває моє серце вже багато років, і я пишаюся непересічним талантом свого земляка. Турбуючись у столиці про сумчан, ми виконуємо головну місію товариства – бути практичними ділами корисними малій батьківщині», – висловився відомий поет, публіцист, засновник Сумського земляцтва, голова Кролевецького товариства у Києві Михайло Шевченко.

«Завдяки таким митцям розкривається правда сьогодення, в якій є місце для мирного щасливого життя. А неповторна краса представлених сумських пейзажів засвічує про надзвичайну вроду нашої української землі. Впевнений, що історія твориться саме такими талановитими, чесними і відвертими людьми», – засвідчив свої враження директор Калинівської середньої школи  Броварського району Києва, Микола Юрах.

Картини, створені Сергієм Сергійовичем, наповнені теплом, відвертістю, милують око своїм добрим настроєм. У простих мотивах відчувається істинна краса українського села, де вишневі сади нагадують дитинство, материнську любов, батьківську опіку… Зачаровують панорамні пейзажі, де серед соковитої зелені майоріють дахи хаток, в подвір’ях яких хазяйнує гоноровий півник. Стежками блукають наші спогади, тішаться біля романтичних берегів річок, в прозорих заводях яких розкошують білосніжні лілії. У композиціях з польовими квітами дихає хлібне поле, шепочуть білосніжні обриси берізок та оксамитового очерету… Палітра митця світла, радісна, святкова, як на картинах «Весна в садах», «Копиці», «Кладка через річку». М’якими лесіровками С. Кривенко надає своїм творам музичного настрою, даруючи глядачам щасливі моменти.

У творах Ігоря Василевського відчувається композиційна завершеність, і не даремно – художник отримав професійну освіту в майстерні академіка, народного художника України Андрія Чебикіна. Донеччанин за народженням, він пройшов учбовий шлях у Києві, а творче життя  його сформувалося на Сумщині. В його картинах вирує життя серед буйних лісових галявин, то засніжених, як на картині «Подих першого снігу», то зігрітих літнім сонцем стежок в композиції «До рідної хати», або палаючих осіннім багаттям лісових галявинах, які прикрашають полотно «Вечоріє». Митець запрошує глядача у звичайне село, де біля хаток квітнуть мальви, буяє весняний бузок, промовляють спокоєм узбережжя місцевих річок – Сейму, Псьолу, Ворскли. За парканами проглядаються подвір’я хаток з вогниками вікон, де вирує родинне життя. Дійсно, саме там і є «...з усіх світів найближчий мені світ, в якім вікно вкраїнське моє світиться», як засвідчив свою любов до рідної землі М. Гриценко. Широка живописна манера Ігоря Едуардовича ледве стримує козацький темперамент митця, створюючи на картинах свій динамічний танок…

Кожна виставка для художника мов іспит. Бо на суд глядача виноситься картина, в якій  відверто розкривається душа митця. В картинах, представлених на виставці, відчувається добрий настрій, сповнений роздумів про щасливе життя. В романтичних пейзажах розкривається щось особливе, потаємне, особисте. Так художник спонукає до діалогу, не залишаючи байдужим свого глядача… Саме такий стан родинного настрою і створився на вернісажі наших земляків – Сергія Кривенка та Ігоря Василевського.

Як що є природній дар, художник не може не писати, все його їство потребує віддачі, самовираження. Ось і створюють свій особливий замріяний світ митці, впливаючи на художні смаки, формуючи культуру, освячуючи сьогодення.

Побажаємо нашим землякам рясного Божого благословення, нових творчих досягнень на благо України, яка заслуговує кращого життя та щасливої долі… Нехай вогники у вікнах їхніх хаток світять нам у вирі неспокійного нашого сьогодення, даруючи мирне небо та святковий настрій…

	Tweet
	Нравится