|

Учасники зустрічі
За славною традицією, на День української писемності та мови відкривають свої двері київські школи, ліцеї, гімназії для відомих українських письменників та діячів культури.
До ліцею №157, що на Оболоні, завітали Петро Осадчук, Сергій Батурин, Юрій Завгородній та Василь Шкляр. Відбулося справжнє свято — щира тепла розмова митців про секрети і таємниці своєї літературної творчості, що відкриває молоді нові обрії для реалізації власних талантів, запалює вогнем натхнення, збуджує фантазію. Зустріч відбулася за підтримки Національної Спілки письменників України, наукових співробітників відділу Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України «Літературно-мистецькі Плюти» та благодійного фонду «Діти. Молодь. Третє тисячоліття».
Письменники поділилися з ліцеїстами своїми творчими здобутками, подарували збірки поезій, книги перекладів, ознайомили з сучасними новинками сучасної української літератури.
Значення таких літературних зустрічей для молоді неоціненне, бо саме письменники — володарі красного слова, «протоптують стежку» до втаємниченого світу творчого духу, наснажують дитячі душі невичерпним багатством народного образного мислення, мудрістю та доброзичливістю, очищають часом замулені потоки рідної мови. «Слово тихої любові, навіки і віки! І потекли в одне море слов’янськії ріки!» — писав Тарас… «Отак німота запалила велику хату і сім’ю, і тихо, тихо упустила усобищ лютую змію…». Героїчна історія боротьби гайдамаків 20-х років за становлення України оживає на сторінках унікального історико-документального художнього твору «Залишенець. Чорний ворон» Василя Шкляра.
У великій залі ліцею, де зібралися старшокласники, педагоги, батьки, шанувальники таланту цього письменника-патріота, бриніло радісне хвилювання. Ще б пак! Зустріч з автором сучасного українського бестселера — річ неординарна.

Василь Шкляр працював над цією книгою 13 років. Цікаво, що сам родом з тих місць, де розгортаються події визвольних змагань, а саме з Черкащини, з легендарної Звенигородки, з Холодного Яру, про священний вогонь якого писав Кобзар…
Силу художнього сюжету доповнює майстерно вплетена документальна основа — «донєсєнія» з табору окупантів, які дивом збереглися в таємних архівах СБУ і подані в тексті мовою оригіналу, вражають читачів.
Запальний вогонь в очах присутніх, які уважно слухали розповідь про минувшину, засвідчив повагу до загиблих народних месників та щемливе почуття болю за долю Героя-Залишенця.
Книга читається на одному диханні, а деякі сцени готові до екранізації без особливого втручання сценариста. Знову виринають Шевченкові слова — «…Над річкою, в чистім полі, могила чорніє, Де кров текла козацькая, трава зеленіє… Сидить ворон на могилі та з голоду кряче… Згада козак Гетьманщину, Згада та заплаче…».
Ідея екранізації цього твору вже народилася, тепер залишилося її здійснити. Якщо кожний українець покладе по одній гривні у фонд «Холодний Яр» — реалізація ідеї таки відбудеться! Схвильовані вчителі зробили свій внесок на майбутній фільм та передали його автору з стрімким бажанням заохотити й врешті спонукати таки наше суспільство до створення сучасного українського блокбастера.
Книга «Залишенець. Чорний ворон» В. Шкляра має щасливу долю — вона з’явилася на світ саме у потрібний час, у потрібному місці, тому маємо впевненість, що і фільм не забариться, бо ж повіяв таки новий вогонь з Холодного Яру.
Оксана Хорозова
|