Зустріч на Стрітення

15 лютого до християнського свята Стрітення Господнього в рамках проекту реабілітаційних заходів «Музика лікує», в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», відбулася творча зустріч військовослужбовців та ветеранів ООС (АТО) з відомою композиторкою з Вінниччини Ольгою Янушкевич та її друзями по мистецькому ремеслу.

Стрітення Господнє — одне з великих релігійних свят. Можливо саме цей день, шанований в народі як зустріч зими з весною, спонукав і надихнув, щоб ця зустріч стала по-родинному теплою, щирою та відвертою на діалог, на спілкування однодумців і побратимів. Цього вечора, після всіх лікувальних процедур, у затишній «дзеркальній залі» клубу, де встановлено бюст великому Кобзареві, і нещодавно було розгорнуто виставку присвячену історії Українського війська, зібралися на музикотерапію військовослужбовці — наші Захисники.

Завідувачка клубу Ольга Добровольська розпочала вечір зі слів подяки воїнам за наше мирне небо над головою, яке вони тримають і виборюють своїм мужнім серцем, сильними руками на Сході країни для нас — для України. Потім розповіла біблійну історію свята, його традиції та повір’я; про те, що в 40-й день після народження Ісуса, Його батьки вирушили в храм, щоб виконати припис Закону. Там на них чекав праведний Симеон Богоприємець. Йому було сказано, що він не помре, поки не зустрінеться зі Спасителем. Тому старець і зумів дожити до 360 років. І що саме з цього моменту прийнято розділяти Старий і Новий заповіти, тому в народі так і кажуть, Зима зустрічається з Весною! А за біблійною історією — це саме той перший день і момент зустрічі людей і Месії. В ході розповіді згадали про святкову літургію, яка відбулася цього дня в госпітальному Храмі Покрови Пресвятої Богородиці (Православна церква України), так зав’язався діалог-спілкування. Хлопці пригадували з свого дитинства, як їхні мами приносили стрітенську свічку з церкви додому, і хтось запалював її відразу, а хтось пов’язував стрічкою і зберігав протягом року — до потреби. Щодо прикмет погоди, то зійшлись на тому, що весна цього року буде затяжною, а літо врожайним та медовим. І на такій теплій ноті слово передали Пісні. Яка по-особливому ніжно залунала в супроводі фортепіано: « Я повертаюся до мами у дитинство… Любисток, любисток ти мій оберіг…», «Мамин солодкий хліб», пісня про кохання та про рідний батьківський край. Красиву ліричну музику, змістовно глибоку, чисту як джерельна вода, українську пісню дарували хлопцям чарівні, талановиті українки-патріотки: солістка Тетяна Бондар та відома композиторка Ольга Янушкевич. Вони творили диво: слово любові, чаруюча мелодія фортепіано, авторське джерело поезій — наповнювали очі теплом та відігрівали серця, душі, травмовані війною.

Організатори цього святкового заходу «Федерація жінок за мир в усьому світі» — координатор проектів пані Наталія Ільїна та відома колекціонерка українських хусток і рушників, заступник Головного редактора газети «Справи сімейні» пані Людмила Грабовенко потурбувалися про приємні святкові сувеніри, смачні гостинці, солодощі, фрукти для воїнів. Кожна пісня супроводжувалася врученням патріотичних листівок з побажаннями, оберегів-мотанок — янгол та жовто-блакитні браслети — від дітей з Вінниччини, солодкі «валентинки» та нові номери газети «Справи сімейні». Підтримати і привітати наших захисників з святом Стрітення прийшла поетеса, член Спілки письменників України, ведуча Українського радіо Ніна Шаварська. Вона презентувала нові доробки, прочитала вибрані поезії із нових збірок, які з словами любові та подяки подарувала воїнам. Родзинкою вечора став виступ тріо юних бандуристів, учнів столичної музичної школи №23, які прийшли на зустріч з своїми батьками і вчителем класу бандури пані Оленою Лебідь. Учні цієї музичної школи — постійні та бажані гості у військовому шпиталі вже впродовж п’яти років. «Діти це майбутнє і надія країни, це вже їхній вибір, жити в європейській Україні, — сказав воїн Андрій, — а ми в цьому їм допомагаємо, бо є така робота — батьківщину захищати. Від дітей чути слова подяки завжди особливо хвилююче і приємно». Свято музикотерапії вдалося: пісня знайшла свого шанувальника, об’єднала, здружила і зігріла надією на нові творчі зустрічі.

Наше рідне слово, надбання національної спадщини: українську музику і пісню, якими славилась в усі часи наша країна, треба відроджувати, піднімати і нести людям. Такою була головна думка, яку висловлювали з словами подяки наші воїни-захисники артистам та організаторам цього вечора.

Господи, даруй Україні миру, любові та злагоди! Шануймося, друзі, разом йдемо до перемоги!




Читайте також: 

Додати новий коментар