|
Діти сприймають світ через своє уявлення і римовані рядки лягають в їхні серця добірним цілющим зерном…
З роками формуються добрі звички, які поступово будують характер. Особливий поетичний дар має Лариса Зіганшина, яка спроможна говорити з дітлахами, як рівний з рівними. Вірші з її книжки «У чарівному світі твого дитинства» ми пропонуємо для вас. Відчуйте в них проміні добра, віру в красиве, радісне та щасливе життя.
У гостинному дворі Зустрічають снігурі Зиму радо у дворі! Мов плодів калини грона, Гілки в грудцях їх червоних.
Всі злетяться до оселі, Де привітні та веселі, Їм влаштовують годівничку Дітки, — май і цю хорошу звичку!
У гостинному дворі, Де зимують снігурі, Хоч мороз в обличчя дише, Холодно, та все ж тепліше!
Криклива сорока Не зі зла, та все навроче Стрекотіння те сороче. Аж лящить, крильми лопоче — Всіх перекричати хоче.
Ой, сороко, тріскотухо, Шкодувала б наші вуха! Ось послухай хоч здаля, В небі пісню солов’я.
Творять світ краси ті звуки! Ти ж — доводиш до розпуки, А притримала б язик, — І поганий настрій зник.
Гарні звички, гарні мрії У Тетянки гарні звички! Є порядок на поличках, Ліжко вміє прибирати, Кицю любить шанувати, Підмете підлогу в хаті, Випре слинявчик братів, Вчасно квіти напуває, Зранку радо всіх вітає, В школу завжди йде охоче — Стати вчителькою хоче!
Спробуйте і ви, малята, подумати, про яку хорошу звичку говориться у вірші «У гостинному дворі»?
Подумайте, чи є серед ваших друзів діти, які усіх перекрикують і схожі на стрекотіння сороки? Які добрі звички ви вже маєте? Зробіть для себе корисні висновки.
|