|
Прекрасний подарунок до Новорічних та Різдвяних свят зробили митці киянам та гостям столиці України. «Відчуття часу. Ренесанс «Рукотворення», саме під таким девізом крокує виставка ІІІ Всеукраїнської трієнале художнього текстилю. У виставкових залах Будинку художника Національної спілки художників України 90 митців із різних регіонів України представили 160 самобутніх творів. В основі концепції даної імпрези закладена не лише ідея повернення до основ візуального мистецтва — рукотворного втілення авторського задуму, але й матеріалізація іманентної суті творчого акту. Як зазначила куратор проекту Зоя Чегусова, член НСХУ, Президент Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, науковий співробітник НАН України ІМФЕ ім. М. Рильського, мистецтво художнього текстилю висвітлюється на триєнале, як потужна галузь у сфері культури, з притаманними їй ознаками автентичної духовної генетики.
Вітаючи присутніх з відкриттям виставки, заступник міністра культури та туризму Т. Кохан зазначив широту тематичного діапазону представлених творів. Виразна палітра фарб вражає самобутньою красою, вишуканістю, духовністю. Саме тут відчувається невичерпність талантів, якими сповнена Національна спілка художників України. Митці зазначили сучасний підхід в царині вишивки, аплікації, плетінні, розпису на тканині, ткацтву. Таким чином старовинне ткацьке ремесло перетворилося в живописний напрямок декоративно-прикладного мистецтва. про що свідчать високопрофесійні твори О. Парути-Вітрук, Н. та Л. Борисенко, Н. Пікуш, Т. Кисельової, В. Ганкевич, Н. Гронської, Г. Кусько, О. Левадного, Б. Губаль, М. Чурлу, Н. Шимін та ін.
Розмаїття авторських стилів розкрило динамічну рівновагу тисячолітніх традицій і сучасної образотворчості, як вишукану гармонію регіональних особливостей мистецьких шкіл Сходу—Заходу, Півночі—Півдня нашої держави. Широкий тематичний діапазон і глибина символіко-філософських підтекстів демонструє відхід митців від стандартних смаків в сучасному соціумі. Представлені твори розкрили невичерпні творчі джерела, якими живляться художники рукотворного текстилю. Відчувається віртуозне володіння розлоговою «абеткою» сучасного художнього «смислотворення»: волокном, ниткою, тканиною, мереживом, полотном. Художники майстерно спілкуються своїми творіннями з глядачем, за допомогою візуальних роздумів, як невербального процесу народжених ідей.
Виставка свідчить про кілька об’єднуючих тем, які хвилюють почуття майстрів художнього ткацтва. Насамперед це тема древа життя, яка інтерпретується художниками різноманітними засобами. Фантастичний рослинний світ оздоблюється рослинним та геометричним орнаментом, в якому існує реальне та ірреальне життя. В уяві майстрів дерева, квіти, людські постаті, які формують побут звичайного оточення людини — чи то в сільській місцевості, чи суто урбаністичному середовищі. Художники створюють складні за кольоровими рішеннями композиції, в яких простежується самобутнє образно-пластичне рішення.
Художні образи співзвучні сучасності. Художників цікавить фольклорна тематика сповнена життєдайної образності, в якій вирує прагнення жити в щасливій родині. Ось і щебечуть пташки, колосяться хлібні колоски, сяє сонце, зігріваючи нашу квітучу землю. Кожний твір зігрітий творчим натхненням митців, які прагнуть розділити своє захоплення з іншими.
Представлені твори свідчать про скрупульозну трьохрічну працю майстрів, яка живиться з джерела національних традицій та сповнена суто українського духу. Художні образи поєднуються співзвучністю з сучасним світобаченням. Самі назви творів розкривають невмируще бажання людини бачити, захоплюватися та створювати прекрасне. Так розкриваються мрії про щасливе життя, прагнення оточувати своє життя красою. Саме такими представили свої твори Л. Жоголь «Жнива», О. Парута-Вітрук «Решето всесвіту» (Львів), А. Мисковець «Рефлексії на Україну» (Київ), В. Покиданець «Хмаринки» (Миколаїв), Т. Волошко «Парад планет» (Полтава), О. Федоренко «Напрямки» (Суми), І. Шостак-Орлова «Ритми міста» (Вінниця) та ін.
Художній текстиль являє собою синтез живопису, сучасного об’єкту, скульптури, в яких вирує філософська думка та естетичні почуття українського народу, зазначила куратор триєнале Т. Печенюк. Самобутність творів означена новими звершеннями, ідеями, в яких головує композиція, колір, художній образ. Все це спрямоване на формування неповторного обличчя українського мистецтва. Художники сміливо експериментують цікавими асоціаціями, створюючи складний смисловий простір, утверджуючи спадкоємність тисячолітньої художньої культури в Україні.
Дійсно, презентація ІІІ Всеукраїнської триєнале художнього текстилю переконала, що український художній текстиль стрімко набрав нових темпів розвитку. Це також підтверджує і визнання його досягнень на міжнародних виставках-конкурсах і симпозіумах.
Побажаємо художникам ще далі збагачувати новими творчими знахідками скарбницю українського декоративно-прикладного мистецтва та сяяти новими іменами у світовому культурно-мистецькому просторі.
|