|
Стало доброю традицією в травневі дні збиратися на території музею «Літературно-мистецькі Плюти» відділу ЦДАМЛМ України, колишньої садиби О.Є. Корнійчука, на літературно-мистецьке свято.
Цьогорічна «Весна в Плютах» об’єднала багатьох: і архівістів, які дбайливо зберігають історичну спадщину відомих літераторів та митців України, і сучасних діячів культури, і представників творчих спілок, вчителів, музейних працівників, і наше молоде покоління — студентську та учнівську молодь Києва й Обухівщини.
Можна без перебільшення ствердити, що ця «Весна…» була сповнена молодими талантами. Родзинкою свята стали театралізовані дійства — прем’єра вистави «Рибальські бувальщини» за участі учнів драматичного гуртка ліцею №157, режисер-постановник Н.В. Яковенко (м. Київ) та вистави «Чижик-пижик» за участі студентів Київського національного університету культури і мистецтв, режисер-постановник О. Охрицький (м. Київ).
За традицією свято почалося з відвідування оновленої експозиції фотодокументальної виставки під назвою «Один з плеяди незабутніх: О.Є. Корнійчук». Наукові співробітники О.Д. Харченко, Н.А. Боримська відтворили віхи становлення творчої особистості драматурга. Науковцями була проведена дослідницька, пошукова робота по виявленню нових, досі маловідомих документів про життя та творчість драматурга. Зокрема, на виставці можна побачити запис у церковній книзі про народження митця, власноруч написана автобіографія, світлини рідних — батька, матері, сестер, фото із студентського життя, випускне фото з КІНО та інші. Окремо представлено події воєнного періоду, фотокопії перших драматичних постановок у різних театрах країни. Окремим стендом виділено період перебування О. Корнійчука на своїй Плютівській дачі. Зворушливі світлини, де О. Корнійчук гуляє лугом на березі Козинки, або сидить у своєму садку, під шовковицею, або пливе на своєму катері з друзями на риболовлю, не залишать байдужим нікого.
Багато уваги приділено науковцями громадській та політичній діяльності цієї непересічної особи. Така грунтовна фотовиставка зацікавить і дорослих, і молодь, що нічого не знає про той складний історичний шлях, який пройшла наша творча інтелігенція. Багато спогадів написано письменниками про найулюбленіше своє спортивне заняття — рибальство на Дніпрі. Ось тому виникла ідея створити театралізоване дійство про митців-плютівчан. У виставі «Рибальські бувальщини» наче ожили ті, хто належить до Плеяди незабутніх, які жили і творили тут, на цій Плютівській землі в 60-ті роки минулого століття.
Оригінальність задуму в тому, що молоді хлопці і дівчата (учні 10-класники) виконали ролі класиків нашої літератури, відтворили в реальності написане колись у спогадах. Олександра Корнійчука зіграв Солодаренко Максим, Ванду Василевську — Віолета Мануйленко, Андрія Малишка — Сашко Банкін, Любов Забашту — Вероніка Мястковська, Олександра Леваду — Денис Титорук, Михайла Чабанівського — Артем Бурдаков, Олександра Дяченка — Роберт Голосинський, Костянтина Паустовського — Микита Долгов, Юрія Смолича — Іван Олейник…
Юні актори здійснили політ у часі — наші герої повернулися на берег Козинки, на один день, теплий, весняний, сповнений рибальськими пригодами, аби зварити символічну юшку дружби поколінь. Цікаво, що звучали вірші Андрія Малишка і Любові Забашти, які присвятили вони один одному… Звучали якось по-новому, так щиро і невимушено. Були у виставі й образи селян-плютівчан: баби Марусі (Оля Черкасова), баби Наталки (Катя Єпіченко), баби Параски (Саша Ганчукова) та мудрого діда Миколи (Марк Башловка відтворив образ Миколи Бельдія), у якого знімали дачу на літо багато з письменників та науковців.
Юні актори може трохи наївно намагалися донести до сучасників все задумане, але у цьому є теж своя принада, адже й сьогодні чільне місце в художній народній творчості займає самодіяльний театр.
Першим, хто підійшов до дітей з привітним словом, була чарівна Галина Яблонська, народна артистка України. Серед глядачів були присутні донька Олександра Дяченка — Наталка, донька і зять Олександра Левади — Леся та Віктор, доньки Михайла Чабанівського — Ліна та Оксана, які вітали й дякували акторам та їх наставникам. «Діти грали чудово, особливо сподобався образ Андрія Малишка та діда Миколи, сказав після вистави присутній на святі докторант Інституту української мови НАН України П. Селігей.
Символічно, що знана художниця, викладач Київського інституту прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука Лідія Голембовська-Білостоцька присутня на святі разом зі своєю донечкою Вірою, передала на зберігання музею і його завідувачу відділом ЦДАМЛМ України «Літературно-мистецькі Плюти» Сергію Руденкові скульптурну роботу під назвою «Рибак» своєї знаменитої бабусі Галини Петрашевич, сім’я якої відпочивала і творила в Плютівському будинку творчості художників у ті часи. Звучало це так зворушливо. Добре, що не забувають ці місця діти та онуки Плеяди незабутніх.
Надовго запам’ятається усім присутнім це чудове весняне свято під знаком дружби, паролем якого стала молодість.
Оксана Хорозова
|
