«Я — людина, ми — родина, дім наш — Україна»

(Година спілкування для учнів 9-х класів)

Мета.
Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбувалися в Україні; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до державних символів.

«Україна починається з тебе»
В’ячеслав Чорновіл

Сьогодні ми у нашій світлині поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини — Батьківщину. Її героїчне минуле і сучасне, її солов’їну мову та символи.

Україно моя! Рідна мати моя,
Хто ти є? Хто ти є?
Я питаю про те навесні солов’я.
Я запитую серце своє:
«Хто ти є?» — Я запитую серце своє.
Мені каже Дніпро: «Україно, то я!»
І Карпати високі здаля
Все шепочуть: «У горах матуся твоя -
Невмируща Вкраїнська земля!»
Шепчуть гори здаля:
«Невмируща Вкраїнська земля!»
І зірки вдалині — то Вкраїни вогні –
То все ти, то все ти!

Олесь Бердник

Учень:

Є щось святе в словах:
«Мій рідний край».
Для мене це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене — це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любов’ю,
Й пісень людських прозорі ручаї.
Усе, що серцю рідне, невимовне.
Його історія… В ній стільки гіркоти…

Л. Ф. Новик

Вчитель.
Україна — країна краси! Країна, в якій найбільше люблять волю і найменше знали її.

— Чи не виникло у вас питання: «Чому доля нашого народу така трагічна?» Прогорнімо сторінки історії…

(Відповіді учнів).

— Час не стоїть на місці. І кожен з нас є творцем історії. Скажіть, будь ласка, що для вас сьогодні Україна?

(Відповіді учнів).

Державний прапор, як символ держави, є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. В усі віки і в усіх народів Державний прапор був однією з найвищих святинь.

До речі, прапор (у перекладі з праслов’янської мови — «лечу, рухаюсь») — власне прапор, стяг, корогва, значок, що виконує роль офіційного символу.

— Чому, на вашу думку, саме синьо-жовті кольори є основою прапора?

(Відповіді учнів).

Для нашої, залитої світлом країни, жовтий і синій кольори були і є найкращими. Це чудово зрозумів наш український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а з затилля в жовте. Ці кольори давала народові любов до природи, яку він бачив сам у жовтій і лазуровій окрасці: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтими очеретами і рудими скелями. Це ж золотий вогонь свічок на вінках, що пливуть синіми водами рік на свято Івана Купала, фрески Софійського та Михайлівського соборів у Києві…

Однак головна ідея синьо-жовтого полотнища проста — це велика Гармонія Неба, Сонця і Землі та всього, що є на ній сущого.

Цікавий факт.
Як відомо, кожен з нас має біополе, яке в певних умовах можна бачити довкола нашого тіла у вигляді різнобарвного світіння — аури. У барвах аури відбивається стан нашої психіки — байдужість мигтить сірим, гнів спалахує червоно-чорним, інтелект світиться жовто-золотистим, духовність — голубим… Усе це здавна знали (і бачили) маги, екстрасенси. Отже, блакитно-жовта барва аури — це барва інтелектуально і духовно розвиненої людини. Наші предки, для яких вона була природною, побачили в ній національний символ. Вони не вміли бачити ауру краще від нас.

Сьогодні наш прапор з написом «Україна» майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро, а блакитно-жовта барва, як українська національна символіка, утвердилася на всіх материках.

Поясніть значення виразу:

«Людина піднімається на Еверест для себе, але прапор на Евересті вона встановлює для своєї країни»
Маргарет Тетчер

Прапор — це символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Вітчизну.

Державні символи — це святиня, і ставлення до них теж повинно бути святе.

Зараз українці стали ще більш дружніми, ми проявляємо любов до своєї землі, один до одного. Багато хто зрозумів, що наше майбутнє в наших руках.

— Що я можу зробити для своєї держави, будучи дев’ятикласником?

(Висловлювання учнів).

Розповідь бійця.
Кожен виявляє любов до Батьківщини по-різному. Під час церемонії підпорядкування Севастопольської військово-морської академії ім. Нахімова Російській Федерації кількадесят хлопців-нахімовців заспівали Гімн України. Ваші однолітки не побоялися піти наперекір російським агресорам.

— Що виразили нахімовці співом гімну?
— Які риси вдачі юних нахімовців виявив їхній вчинок?

Для кожного із нас найдорожче те місце, той край, де ми народилися, зробили свій перший крок, сказали своє перше слово… (Доповніть вірш. Доберіть найвлучніші слова).

Моя Батьківщина — це хата й … (калина),
Що виросла біля … (вікна),
Моя Батьківщина — це вся … (Україна),
Що в цілому світі … (одна).
Моя Батьківщина — це будні і … (свята),
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, і мама, і … (тато),
Це радість, це ласка і … (мир)!

А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і запише, а хтось, можливо, скаже заповітні й щирі слова-побажання Україні. Слова, що йдуть від серця — найщиріші й найтепліші. (Учитель роздає учням паперові сердечка, які вони прикріплюють на мапі України).

Україна — країна краси; країна, в якій найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність — будемо шанованими іншими!

Будьмо українцями, бережімо нашу країну, бо Україна у нас одна!




Читайте також: 

Додати новий коментар