Святкування Дня учителя

Святкова зала. На стінах плакати:

«Для народу після хліба найважливіша школа. Дантон»,

«Жалюгідний той учень, який не перевершує свого вчителя. Леонардо да Вінчі»,

«Якщо вчитель поєднує в собі любов до праці і до учнів — він досконалий учитель. Л. Толстой».

(Звучить мелодія пісні Д. Кабалевського «Шкільні роки»).

Ведучий 1. Сьогодні ми святкуємо День учителя. Це свято не тільки вчителів, а й наше, наших батьків, дідусів і бабусь, всіх людей, тому що всі вони навчалися в школі. В народі кажуть, що письменник живе в своїх книжках, скульптор у своїх скульптурах, а вчитель — у думках і справах своїх учнів. Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх учителів, згадує все своє життя.

Ведучий 2. Вчителі. Вони строгі і добрі, вимогливі і справедливі, молоді і ті, що вже з багаторічним стажем. Щодня поспішають на роботу, забуваючи про власну родину, віддають свою любов нам, не сподіваючись на подяку. Велике щастя вчителя, що він навчає добру та справедливості. Вчить бути людиною.

Ведучий 1. Учитель! Слово то яке! Учитель! Ось вони біжать стежинкою попід рікою, горобчики, що між собою тебе учителем звуть. Біжать. Червоніють їхні щічки, в портфеликах у них олівці та зошити. А ще частинка твоєї — на всіх однієї душі. Який уже рік підряд. Ці сорок п’ять хвилин уроку. Ця радість повної тиші, коли на тебе дивляться широко відкритими очима дітлахи. Довірливі, беззахисні. І ти серед цих синіх, зелених очей… А в очах дітей любов і подяка.

(Звучить інструментальна музика).

Ведучий 2.

Осіннє листя падає поволі 

І накриває землю золотим шатром. 

І злато це дароване в знак долі, 

Напоює всіх золотим вином.

Ведучий 1.

Цей день поправу вчителям належить, 

І він осяяний мільйонами зірок.

Хай вашу посмішку нічого не бентежить, 

І пам’ятайте золотий урок.

Ведучий 2.

І нас, дітей, вчите ви так багато,

Вас буде пам’ятати кожен з нас.

Роки оті, вам ввірені, як свято. 

Крокуєте ви з нами з класу в клас.

Ведучий 1.

Під небом синім і високим,

Стежина в’ється чарівна. 

Через простори, через роки

Веде до істини вона. 

Туди, де сонце світить ясно,

До мрій, натхнення, сподівань…

Велика праця і прекрасна, 

Вести дітей в країну Знань.

Ведуча 2.

Під небом чистим і бездонним, 

Живе людина на землі, 

Яка долає шлях невтомно, 

Ім’я цим людям — вчителі.

(Дитячий хор виконує пісню «Спасибі, вчителі», сл. К. Ібрагімова, муз. Ю. Чигкова).

Ведучий 1.

Щомиті мудрий скульптор-вчитель 

З граніту душу дістає, 

І вчить дітей життя любити, 

Бо скарб безцінний в нього є. 

То скарб великої любові, 

То ключ до кожного з сердець. 

То сила думки, сила слова,

Знання прекрасного вінець.

Ведучий 2.

Вчитель — садівник, що ніжно пестить квіти, 

Що завжди дбайливо доглядає сад, 

Чудесний сад — це наша юнь і діти, 

Сад, вирощений з вчительських порад. 

Ведучий 1. Педагогові людство доручає найдорожче — дітей, своє майбутнє. Скільки ж педагогічної мудрості, фахової майстерності, психологічної спостережливості мають вчителі, щоб формувати в дитині найкращі риси. 

Ведучий 2. Серце вчителя… Скільки в ньому ласки, мудрості, теплоти. Серце вчителя — вічний неспокій та вічний вогонь. 

Дорогі вчителі! Сьогодні ми нагороджуємо вас почесними нагородами «Золотими серцями», що будуть уособлювати в собі теплоту нашої до вас любові.

(Учні вручають учителям «Золоті серця» і виконують вальс у шкільних формах). 

Ведучий 1. Велике щастя для учнів мати вчителя доброго та щирого. Велике щастя мати вчителя мудрого, талановитого. А найбільше щастя для вчителя, бачити в своїх учнях продовження себе.

Ведучий 2. Праця вчителя починається з малого. Бо до школи приходить малий школярик, який згодом стає дорослим. Тож зустрічайте юних гумористів. Гумореска «Талант дрімає».

Вчитель матір зустрічає й каже ненароком: 

Ваша донька знов дрімає на моїх уроках.

— Не турбуйтесь, — каже мати. — 

Я про це вже знаю. 

В ній талант ще не прокинувсь, ось вона й дрімає.

Ведучий 1. Якщо люди самі не вміють літати, нехай научать літати своїх дітей. Літати високо, далеко, красиво. І настане час, коли діти розкриють крила і полетять. Нехай дорослі просто підуть за дітьми, щоб оберігати їх від падіння. І тоді вийде, що вони теж летять.

Учити літати,

Учити мріяти,

Учити творити… 

Це призначення педагога. 

Ведучий 2. Учитель — учень. Чудово, коли є пам’ять, вдячність, відвертість. А який педагог очима дітей? Яким бачать його батьки? Давайте надамо їм слово.

(Відеофільм «Педагог очима дітей і батьків»).

Ведучий 1. Тепер ми з вами переконались, що вчитель в школі — це відкривач людських душ.

(Звучить «Вальс-хвилинка» Шопена у виконанні учня музичної школи).

Ведучий 2.

Учитель, учитель, учитель… 

Це — дар, це — хвала, це — талант! 

З вас кожен у подумках — лірик, 

З вас кожен в душі — музикант. 

Ви вмієте грати на струнах, 

Ви вмієте серцем співать. 

І те, що дано вам від Бога, 

Ви прагнули учням віддать.

Ведучий 2.

Таланти, таланти, таланти…

Шукають серед вчителів. 

І скажемо всім:

«Нумо, гляньте, 

Плід вашої праці — це ми!».

(Учні читають власні вірші).

Ведучий.

За труд титанічний, недоспані ночі, 

За ваші таланти та звернення творчі, 

За чесність, правдивість в святкову цю мить 

Від нас, дорогенькі, ви квіти прийміть.

(Вручення квітів учителям. Вокально-хореографічна композиція у виконанні дитячого колективу).

Добра та теплих почуттів, 

Здійснились щоб усі бажання, 

Нехай життя не полишають 

Надія, віра і кохання.

Автор: Галепа Наталія Петрівна, вчитель початкових класів Козелецької гімназії №1.




Читайте також: 

Додати новий коментар