Розробка уроку на тему: «Україна - єдина країна»

Мета
• формувати  національну свідомість школярів;
• розвивати пізнавальні інтереси учнів;
• виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання
плакати з зображенням Державного прапора України, Державного герба України, запис Державного гімну України, карта України; записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край.

Хід уроку
Живи, Україно! Живи для краси,
для сили, для правди, для волі!
В. Сосюра
І. Організація учнів до уроку
(Учитель вітає дітей із початком нового 2014—2015 навчального року, висловлює побажання здоров’я, успіхів у навчанні, гарного настрою).

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Бібліотекар.
Доброго дня вам, діти!
Рада всіх я вас вітати!
У році новому
Здоров’я, радості, добра та успіхів
Усім я хочу побажати

Учитель.
Любі діти! Знову впевненою ходою крокує Першовересень. Сьогодні він заглянув на кожне шкільне подвір’я, завітав до кожної української школи. І у своїй вишиваній різнобарвній торбинці приніс нам перший урок у цьому навчальному році. Мабуть, не треба бути провидицею, щоб дізнатися, чого найбільше хочуть сьогодні всі люди України. Звичайно, миру. Адже саме мир, рідний край, дорогі люди поруч роблять нас щасливими.

Учитель: Доброго дня!
Сьогодні свято завітало в школу,
Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.
Змужнілі, сонцем зласкані улітку,
Ми розпочнемо Перший наш урок.
Наш Перший урок пропоную розпочати такими рядками про Україну.
Моя Україна

Учень:
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.

Учень:
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, —
Пісенна моя Україна.
Тепер ще нелегко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україна.

(Звучить пісня Я. Чорногуза на слова В. Касьянова «Вишиванка»).

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
М. Чернявський

Учитель: Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава — Україна, суверенна і незалежна, демократична і правова.
Що ж означає вислів «Україна — суверенна держава»? (Вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи).
А ще Україна — демократична. Це означає, що влада в ній належить народові. Тільки народ може змінювати її основи — конституційний лад.

Бібліотекар: Менi дуже подобається визначення поняття «матерiя» з пiдручника фiзики:
«Матерiя — поняття, стан простору, речовина, яка iснує незалежно вiд нашого знання про нього».
Те ж саме можна сказати про нашу країну. Вона iснує незалежно вiд того, бажають iншi нацiї та окремi люди її визнавати чи нi.
Учитель: Ми постiйно переймаємось сусiдством з Росiєю: там же такi простори! Багатства! Нафта! Там же такi глибокi традицiї! Свiтова популярнiсть i авторитет! Науковi досягнення! Визнана свiтом лiтература, балет, музеї!
А що у нас? «Махають двокольоровим прапором, навчають мови, зайвої для сучасної людини, та пишаються цим селюком Шевченком!»

Бібліотекар: Я особисто згодна з тим, що вважати Шевченка всесвiтньо вiдомим поетом чи ні — неважливо. А може, це йому й не треба?
Чи багато неросiян читають Пушкiна в перекладi? Може, Шевченко надто «нацiональний», щоб бути зрозумiлим iншим народам?

Учитель: Та й i взагалi, чи багато митцiв з iнших лiтератур мають стабiльний успiх за кордоном? Не дуже багато, прямо скажемо. Головнi «постачальники» цих письменникiв — Велика Британiя, Нiмеччина, США, Францiя. Набагато менше їх походить з Iспанiї, Iталiї, схiдних країн.
Взяти ту ж Росiю: кого з її письменникiв постiйно читають, екранiзують, ставлять у театрах неросiяни за кордоном?

Бібліотекар: Толстого, Достоєвського, Чехова, Набокова (який писав англiйською); набагато менше — Тургенєва, Лєскова, Бердяєва.
Та й хто з росiйського «канону» є чистим росiянином? Француз Лермонтов, ефiоп Пушкiн, грузин Маяковський чи єврей Бродський?

Учитель: Бiльшiсть митцiв i мислителiв Росiї зазнали глибокого впливу української культури, психологiї, природи. Булгаков, Бердяєв, Цвєтаєва тривалий час жили у Києвi.
Сковорода, який вже навiть Москвою визнається українським фiлософом, був одним з найвпливовiших вчителiв Толстого.
Достатньо лише побiжного прочитання Гоголя, щоб визначити суржик, українську тематику, мислення, гумор, цитати з народних пiсень i дум.

Бібліотекар: Не меншого впливу нашої культури зазнали й сусiднi країни: «польськi» фiлософ Орiховський i поет Богдан-Iгор Антонич, француз Оноре де Бальзак, нiмець Райнер-Марiя Рiльке, єврей Шолом-Алейхем та єврейська цивiлiзацiя як така (єврейськi народнi танки походять вiд гуцульських хороводiв).

Учитель: Та, нарештi, «росiяни»: педагоги Сухомлинський i Макаренко, фiзики Капиця та Патон або лiтературна та театральна богема Москви та Санкт-Петербурга, яка автоматично поповнювалася кращими силами росiйських колонiй, i в першу чергу Україною.
Якщо ми вже говоримо про минуле, то цей список можна було б продовжити: хоч це питання й складне, але "колискою трьох слов’янських народiв" була не Московська чи якась, а Київська Русь.

Бібліотекар: До Петра I вся московська елiта була неписьменною (!), в той час як в Українi козацька старшина вчила своїх дiтей в європейських унiверситетах, а письменнiсть була поголовною.
«Вiдродження» росiйської культури ХVIII столiття вiдбулося на 90% перенесенням київської елiти до Москви й Петербурга. На фонi Мазепи, який вiльно володiв декiлькома європейськими мовами, Петро I з його голандськими судоверфами (по-сучасному, ПТУ) не мав жодних переваг.

Учитель: Тому не треба слухати прихильникiв Росiї. Ми — аж нiяк не вторинна нацiя, i не треба вважати українське чимось другорядним, нижчого ґатунку.
З iншого боку, попри всi недолiки й слабкiсть полiтичної влади, ми єдина країна СНД, де з 1989 року і до 2013-2014 не було вiйни. Ми маємо багато громадянських прав, яких не iснує в сусiднiх країнах.
Нам потрiбна рiвновага мiж розвитком свого (українського) і наполеглива праця над полiпшенням життя.

Бібліотекар: Думаю, це був би велетенський крок уперед, якби Мiнiстерство освiти затвердило другою державною мовою англiйську. Це позбавило б нас необхiдностi знайомитися iз свiтовою думкою через посередництво росiйських перекладiв, а також приєднало бiльше людей до величезних ресурсiв Iнтернету. Ми також маємо пiднести на належний рiвень нашу освiту i культуру працi.
Я з оптимiзмом дивлюсь у майбутнє.
Наша країна  ще скаже своє слово.
Молодому поколiнню настав час дiяти!

Учитель: Молоде покоління нової держави України.
Найголовніше, що залишили нам наші предки — це велике прагнення волі. Ще з часів Київської Русі славні русичі виборювали його у нескінченних битвах. Пізніше його високо піднесли на своїх корогвах козаки. Потім будівничі першої УНР. Тепер ми здобули цю волю. Віриться, що ми зможемо побудувати сучасну демократичну державу. За свою багатовікову історію український народ, обороняючи власні кордони, ніколи не спокушався на чужі землі. Він завжди жадав миру і братерства.

Бібліотекар: Важко не любити свій край, але ще важче його любити таким, яким він є сьогодні. Національно свідомі люди розуміють, як важко зараз у молоді виховати почуття патріотизму, а без цього почуття не буде й України.
Зараз Україна потихеньку розкрадається, розпродується і руйнується. Врятує її лише патріотизм і національна свідомість. Яка ж позиція молоді у долі країни? Більшість людей говорять, що справа молодих — вчитися, а політика — це справа дорослих. Але з цим погодиться важко, бо саме від молодої суспільної свідомості залежить майбутнє України.

Учень:
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, —
Пісенна моя Україна.
Тепер ще нелегко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україна.

Учитель: Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку — Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня.
(Фрагмент аматорського фільму «Як пішла у вічність Небесна сотня»).

Учитель: Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.
(Слово запрошеним гостям).
Грабовенко Людмила Іванівна, заступник головного редактора газети «Справи сімейні» та народна артистка України Яблонська Галина Гілярівна раді зустрічі зі школярами та бажають їм жити в мирі і злагоді.

Учень:
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа — частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія…
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний гімн.

(Звучить Державний гімн України. Діти виконують).

Учитель: А зараз ми проведемо вікторину «Чи знаєте ви Україну?»
1. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній)
2. На якому материку ми живемо? (Євразія)
3. Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь)
4. З якою державою Україна межує на сході? (Росія)
5. Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року)
6. Де знаходиться географічний центр Європи? (На території України в Закарпатській області поблизу с. Ділове)
7. Як називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061 м)
8. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро)
9. Як називається столиця України? (м. Київ)
10.  Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик)

(Підсумок учителя).

Учитель: А зараз ми проведемо конкурс «Мовознавство для допитливих».
Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:
у Києві — (киянин);
у Кіровограді — (кіровоградець);
у Харькові — (харків’янин);
у Львові — (львів’янин);
у Сумах — (сумчанин);
у Донбасі — (донбасівець);
в Одесі — (одесит);
у Чернівцях — (чернівчанин);
у Чернігові — (чернігівець);
у Полтаві — (полтавчанин).

(Підсумок учителя).

Учитель: А зараз ми проведемо конкурс «Українська пісня». Учні виконують пісні.

Учитель: У прислів’ях і приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість — як бути Людиною.
Учням пропонують закінчити прислів’я.
«Без верби і калини…» (намає України).
«Людина без рідної землі…» (як соловей без гнізда).
«За рідний край …» (життя віддай).
«Та земля мила…» (де мати народила).
«За народ і волю…» (віддамо життя і долю).
«Жити — …» (Вітчизні служити).
«Нема на світі другої України (немає другого Дніпра).

(Підсумок учителя).

Учитель: Зараз молодь не тільки показує свою силу, а й проголошує свою позицію: ми спроможні посідати провідні місця у суспільстві! Ми здатні на боротьбу! І зараз, в такий скрутний для України час, коли її хочуть порвати на шматки, саме молодь з усієї України не дозволяє це зробити.
Також наша країна стоїть перед вибором: щасливе майбутнє, розквіт держави чи кримінальне майбутнє і занепад українців як народу? Важливу участь у виборі бере наша молодь, яка обирає щасливе майбутнє, економічний, політичний і духовний розквіт нашої держави.
Саме вона хоче, щоб наша держава була високорозвиненою європейською державою.
Бібліотекар: Політики ділять Україну хто як може: на схід і на захід, на три сорти, на промислову частину держави і на неспроможну ні на що. Але ми повинні її зберегти цілою, єдиною і неушкодженою, бо в нас Єдина країна — єдина Україна свята.

Учитель:
Дай, Боже, нам миру в країні,
Де пишно калина цвіте.
Дай сонця моїй Україні,
Що гідно в майбутнє іде.
 
Дай, Боже, в любові зростати
Малим громадянам її,
З добром в майбуття крокувати
І жити в єдиній сім’ї.
О. Ходацька

Бібліотекар: Наша сила — в єдності та згуртованості, бо тільки єдність та згуртованість народу творить державу. Хай заповітом стануть для кожного слова славного сина нашого народу Т. Шевченка:
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте...

Учитель: Вірю в твоє майбутнє, Україно.
Найбільшою нашою гордістю є український народ. Працьовитий, гордий, волелюбний, добрий, милосердний. Скільки йому прийшлось вистраждати, скільки переживати! Які випробування випали на твою долю, мій народе, які поневіряння і звитяги були на твоєму шляху.
Українська земле! Скільки крові прийняла ти, скільки пожарів, боїв, скільки сліз, плачу і голосіння, скільки проклять і молитов чула ти!

Бібліотекар: Прекрасною перлиною, безцінним даром, Божою благодаттю світить для українців, гріє їхні серця українська пісня. І в горі, і в щасті, в бою і в праці, в смутку і в радості, в чужих далеких країнах і вдома лунала, пливла пісня. Очищала, звеселяла, додавала сили, підіймала віру в себе, в незмінність буття.

Учитель: Всього було в нашій історії — і високого, і трагічного. Як ніякий інший народ, українці заплатили за своє право на волю мільйонами синів і дочок, як жоден народ навчився мовчки вмирати за волю, за віру, за своє майбутнє.

Бібліотекар: Кожен крок нашого національного визволення, скроплені кров’ю української молоді — цвіту нашої нації. Але волелюбний український народ відроджувався, немов Фенікс із попелу, на диво і заздрість ворогам. Незнищенний, нескорений, гордий український народ цвів і буде цвісти як неопалима купина, вічна квітка його землі.

Учитель: Наша Українська держава здобула незалежність, таку омріяну і вистраждану волю.Тепер наш народ впевнено крокує в майбутнє.

Бібліотекар: Майбутнє нашої України — прекрасне.
Це, насамперед, щасливі заможні люди, які своєю працею прикрашають і збагачують рідний край. Величні і красиві міста і села. Заводи і фабрики.

Учитель: На родючих українських землях будуть хвилюватися чудові врожаї.
І розгорнуться перед поглядом неозорі простори Дніпра-Славути і розкинуться довкіл багатства зелених лісів.
Подивиться на тебе з пагорба сільська вулиця, складуться в міські квартали сучасні нові будинки. І перед очима постане велич і краса України.
Коралі калини, і мамині очі,
і доля — з лелечого наче крила...
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й жила.

Бібліотекар: І все це залежить від нас. Молодих, які народилися і живуть у вільній Україні.
Так давайте ж примножувати багатство нашої України, доти, доки світить сонце над землею, щоб наливалось добром кожне серце. І буде гордість за нашу Україну, і заживемо ми щасливо і довго.
Люди потягнуться один до одного. І буде скрізь звучати українська мова. Навіть далеко за межами України. І українська пісня попливе по цілому світові. У школах інших країн будуть вивчати твори нашого батька — Шевченка. Україна стане сильною і могутньою державою.

Учитель: Вірю: народ, у якого така історія, — незнищенний і сильний.
Вірю: ми зробимо все для процвітання своєю держави.
Вірю в твоє майбутнє, Україно.

Україно моя! Мені в світі
нічого не треба,
Тільки б голос твій чути і
ніжність твою берегти.

Турецька Наталія,
бібліотекар спеціалізованої школи №187 з поглибленим вивченням української та англійської мов м. Києва




Читайте також: 

Додати новий коментар