Готовність дитини до школи

Дошкільний вік є самоцінним пері­о­дом, впродовж якого відбувається загальний розвиток особистості дитини, в тому числі й підготовка до школи. Дитина зростає фізично, пізнає світ і постійно збагачує свої уявлення про навколишнє, у неї розвиваються психічні процеси, здібності, базові особистісні якості, що потім визначатимуть її поведінку й діяльність протягом усього життя.

Звісно, перехід від дошкільного навчального закладу до школи кардинально змінює життя дитини: від розкутої гри до обов’язкової навчальної діяльності, від ситуативності до системності — це вимагає від дитини значної внутрішньої роботи, в результаті якої змінюється її самосвідомість.

Аби дитина у найприємніший спосіб пере­йшла до шкільного життя й шкільних обов’язків у неї в дошкільному віці має сформуватися внутрішня позиція школяра. Необхідно, аби дитина мала певний рівень психічного розвитку, що формується протягом усього періоду дошкільного дитинства. Проте в реальному житті все не буває ідеально: непоодинокими є випадки, коли у шестирічному віці дитина іще психологічно (чи фізично) не готова до школи, але вже має сформовані спеціальні навички (виконання простих математичних обчислень, читання, письма тощо). І якщо цей період у житті дитини співпадає із закінченням перебування у дошкільному закладі, і вона йде до школи, то ймовірніше, що дитина матиме труднощі з початком навчання, оскільки процес адаптації до нових умов вимагатиме від неї надмірних зусиль.

Оскільки дитина дошкільного віку, зазвичай, не приймає самостійних рішень у життєвій ситуації «коли йти до школи», важливо, аби в цей період дорослі (батьки, вихователі та шкільні фахівці) прийняли адекватне рішення. Безумовно, основними суб’єктами впливу на життя дитини є батьки. Коли йдеться про готовність дитини до школи, батьки зазвичай мають на увазі її інтелектуальний розвиток. Тому часто свої зусилля скеровують на розвиток саме цієї сфери особистості дитини, приділяючи значно менше уваги розвитку інших сфер (мотиваційної, емоційно-вольової, комунікативної тощо), спричиняючи таким чином певний дисбаланс у розвитку дошкільняти, у тому числі й у повноцінній його підготовці до школи. Але спиратися їм потрібно, у першу чергу, на об’єктивні показники зрілості дитини — розвиток її емоційних, вольових та пізнавальних процесів, а не лише на її інтелектуальні досягнення та сформованість спеціальних навичок.

Натомість дошкільний навчальний заклад опі­кується загальним розвитком дитини з трьох до шести (семи) років. Підготовка до школи здійснюється протягом усього періоду перебування дитини у дитсадку, проте на останньому році (у старшій групі) ця діяльність інтенсифікується. Зміст та особливості організації життєдіяльності дитини у ДНЗ визначається державним стандартом (Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, редакція 2012 р.) та чинними програмами.

Підготовка дітей до школи, згідно з цим документом, передбачає фізичний, емоційний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини, готовність до взає­модії з довколишнім світом на основі специфічних видів діяльності дошкільників, що є фундаментальними для дошкільного дитинства та визначають і забезпечують адаптацію дитини до нового соціального статусу ― школяра.

Організація життєдіяльності дітей дошкільного віку здійснюється за певними освітніми лініями, що має забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Освітня лінія «Особистість дитини» передбачає: формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності спів­переживати та співчувати іншим.

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці.

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному про­сторі» передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

Тобто педагогічна наука створила підґрунтя для загального розвитку дитини дошкільного віку, в тому числі й повноцінної підготовки її до школи і плавного переходу на нову сходинку свого розвитку. Якщо педагог дошкільної освіти професійно виконує свої посадові обов’язки (дотримується вимог державного стандарту, докладає максимум зусиль для всебічного роз­витку дошкільняти), дитина постійно відвідує дитячий садок (бажано не лише за рік до початку навчання в школі, а починаючи з трирічного віку), а батьки активно їй допомагають та підтримують, то для неї перехід до шкільного навчання не буде стресогенним чинником.

Якщо ж педагог дошкільної освіти виконував посадові обов’язки непрофесійно, якщо він надавав перевагу якомусь одному напряму розвитку на шкоду іншому, якщо дитина рідко відвідувала дитячий садочок і не отримувала належної допомоги від батьків, швидше за все, її готовність до школи буде недостатньою, а сам процес перевірки викликатиме стрес не лише в дитини, а й у її батьків. А отже, дитині доведеться не просто зробити крок на іншу сходинку, а стрибнути через прірву.
 

Людмила Шелестова,
завідувач сектора роз­витку дошкільника відділу діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України, кандидат педагогічних наук




Читайте також: 

Додати новий коментар