Благодійний фестиваль «Серце, зігріте любов'ю»

Хід уроку
(Фанфари).
Ведуча 1.
— Доброго дня гості, батьки, шкільна родино!

Ведуча 2.
— Ми раді бачити в залі знайомі обличчя, які протягом шести років незмінно усміхаються нам, ми раді бачити людей, які несуть добро та надію в наше життя, людей з хоробрим серцем та відкритою душею.

Ведуча 1.
— Ми раді Вас вітати у цій святковій залі на VΙ щорічному благодійному фестивалі «Серце, зігріте любов’ю». Незмінно завжди з Вами дві Тетяни з побажаннями
разом:
доброго здоров’я, щедрої долі усім!

 

Ведуча 1.
— Раді Вас вітати у цій святковій залі на VΙ щорічному благодійному фестивалі «Серце, зігріте любов’ю»

Ведуча 2.
— Добра справа починається з молитви. Попросимо благословити нас священика Української православної церкви настоятеля храму всіх Святих воїнів Отця В’ячеслава. (Благословення Отця В’ячеслава).

(Іван Кратко читає «Боже Великий Єдиний»).
(Молитва за Україну у виконанні сестер Андріани та Мідеї Наруцьких).

Ведуча 1.
— Слово надається директору школи Щенявській Наталії Борисівні.

Ведуча 2.

(Представлення гостей).

(Звучить музика «Гуцульської рапсодії», Скорик).
(Сценка «Щастя» за легендою Лесі Українки «Щастя»).
(Звучить українська народна пісня «Гиля , гиля…»).

Ведуча1.
— Людина починається з дитинства. Вона, як ріка, що бере початок із чистих джерел. А скільки ще треба навчитися в житті, дитино!
Мамина колискова заспокоює, молитва — оберігає, зцілює, відновлює душу, напоює цілющим нектаром Віри, Надії, Любові. Ось воно Щастя…
Колискова (по черзі виходять мами з дітками).

Тереза (на руках немовля).
— Дитино моя, від моєї любові народжена! Любов’ю моєю дарована, небом на щастя послана! Благословляю день і мить, коли перший крик відкрив мені світ материнства, коли сяйво твоїх оченят розбудило мене до нового життя.

Олеся (тримає за руку донечку, ученицю 4-го класу).
— Дитино моя! Надіє і втіхо моя! Радосте і натхнення! Ти рятувала мене від самотності, додавала сили в безнадії, надихала у відчаї. Не втомлюся дякувати Богові за тебе, неоціненний дарунку мій!

Тетяна (тримає за руку донечку, ученицю 9-го класу).
— Дитино моя! Місточку між минувшиною і майбуттям, вісточко з далекої юності, я освідчуюся тобі в безмежній любові, якою я живу. Не потребую відплати чи подяки, я сама щиро вдячна долі за те, що маю кого любити.

Тереза (тримає немовля на руках).
— Дитино моя! Краплинка мого життя! День і ніч молю Бога, аби захистив тебе від лихого випадку, од злої руки, од недоброго ока, од поганої мислі, од хибної стежки, злодійського наміру.

Олеся (тримає за руку донечку, ученицю 4-го класу).
— І що б не спіткало тебе в житті, знай: моє серце і дім завжди відкриті для тебе, дитино моя! Хай не затьмарять твою душу докори сумління, я прощаю тобі усі твої великі й малі провини на тисячі літ уперед.
Не карайся, я все прощаю тобі, любове моя, юносте моя, красо моя, дитино моя!

Тетяна (тримає за руку донечку, ученицю 9-го класу).
— Скінчиться колись моя дорога, відійду за вічну межу. Не сумуй!
Я жива у любові своїй, безсмертна в тобі, вічна в онуках і правнуках своїх. Не журись! Я була щаслива любов’ю до тебе, радістю від тебе, турботою про тебе, дитино моя!
Скільки б літ не було тобі, скільки б років не минуло мені, пам’ятай: дивлюся на тебе і молюся за тебе, живу тобою і для тебе,
І не має меж моїй любові, дитино моя!

Дівчинка 1. Дорогі наші батьки! Ми вдячні вам за любов і ласку.

Дівчинка 2. За підтримку й життєву науку.
Ведуча 1. Шановні батьки! Нехай надалі ваші діти будуть яскравими особистостями, здатними реалізувати свої творчі, наукові, організаторські здібності, забезпечити успіх, облагороджувати оточення своєю діяльністю, розбудовувати націю і державу на благо людям!
(Пісня «Чорнобривці» у виконанні заслуженої артистки Ірини Персанової).

Ведуча 1:
Ну, що, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого,
А серце б’ється, ожива, як їх почую…
(Звучить пісня «Мамины глаза» у виконанні Персанової).

Ведуча 2:
Щасливі батьки, чиї імена
Прославляють у їх дітях!
Щасливі й діти, які не тільки
Не осоромили, а й примножили,
І звеличили честь і благородство
Своїх батьків і славних предків.
Бо істинне благородство полягає в доброчесті.

Ведуча 1.
— Щиро бажаємо Вашим родинам міцного здоров’я, благословенної любові, душевної злагоди та гарного настрою.

Ведуча 2:
Хай вогнище родинне не згаса,
Хай служить оберегом вашій долі.
Хай будуть вічно з вами небеса,
Багаття роду хай не згасне в вашім домі.
(Хореографічна композиція «Я люблю Україну свою» у виконанні ансамблю «Золоті зернинки»).
Слова за кулісами:
По теплій зливі і грозі
Прошу любовію святу:
Щоб сонце сяяло в росі,
Налийся, світе, добротою,
Немов дзвінковою водою,
По теплій зливі і грозі.
Людської треба доброти,
Щоб цвіт з’являвся на калині,
Щоб ночі в ранок перейти,
Щоб соловейко тьохкав нині.
Прошу любовію святу.
(Звучить пісня «Розкажу про Україну» у виконанні зразкового ансамблю української пісні «Зозуленька»).
(Звучить пісня «Цей мій рідний край»).

Ведуча 2:
Благословен той світ,
Що радість нам дарує.
Той день, що настає
А серце, що кохає.
(Звучить романс «Осеннее прости» у виконанні Дарини Коломицької).

Ведуча 2.
— Наша країна переживає зараз нелегкий час. Сьогоднішній день випробовує дружбу на міцність, вчинки на щирість, перевіряє наше вміння і бажання об’єднати зусилля, щоб досягнути спільної мети.

Ведуча 1.
— Хоробрі серця породжує любов, від них перехоплює дух, їхні історії надихають на подвиги, наші серця завмирають, дивлячись на наших героїв.

Ведуча 2.
— У нашої шкільної родини є наш герой. Людина великого патріотизму, мужності, справжній син своєї неньки України, з хоробрим і люблячим серцем, воїн АТО, старший прапорщик Зварко Станіслав Павлович. Героям Слава!

Ведуча 1.
— В бою під Дяковом Станіслава було тяжко поранено, але дух не скорено. Вижив і став на ноги, щоб знову захищати Батьківщину. Вам слово, наш герою.
(Виступ воїна АТО, старшого прапорщика Зварко Станіслава Павловича).

Ведуча 2.
— У нашого фестивалю є своя традиція, допомогти тому, хто цього потребує. Сьогодні кошти, які зібрані під час проведення фестивалю, ми передаємо на реабілітацію Станіславу Павловичу.
(Звучить пісня «Гимн рома» у виконанні ансамблю «Рома»).
(Звучить пісня «Цыганская подкова» у виконанні ансамблю «Рома»).

Ведуча 2.
— Пані Тетяно, як ви вважаєте, людина з чистою, красивою душею. Яка вона? Чим відрізняється від інших?

Ведуча 1.
— Своїми вчинками, омитими святим бажанням любити. І ця чистота, ця краса робить людину добрішою, мудрішою. І хоч до душі не можна доторкнутися, її можна легко зруйнувати, тому треба мати в душі святе, чисте, прекрасне, бо, переступивши через закони людяності, доброти, честі, ми вже не люди,
(Пісня «Слава тебе» у виконанні Олени Зубатової).

Ведуча 2:
Як помогти в безмірнім людськім горі?
Як світ новий з старого збудувати?
Як научить байдужих почувати?
Як розбудити розум, що заснув?
Як час вернути, що марно промайнув?

Ведуча 1.
— За покликами сердець зібралися ми тут, щоб зігріти серця одне одному, допомогти, розрадити.

Ведуча 2.
— Я точно знаю, робити добро людям – це є людський закон спілкування. Якщо цього не буде, то наші душі обростуть черствістю, байдужістю. Висохне в душі живильне джерело, що допомагає рухатись вперед, жити, насолоджуватися життям.

Ведуча 1.
— Завтра — День людей похилого віку. Хочемо низенько вам вклонитись і запевнити — ми з вами.
Дідусь, бабуся навчають добра, любові до всього рідного, близького. Вони — написаний збірник правил поведінки, яким користуватиметесь ви все своє життя.

Ведуча 2.
— Вони з нетерпінням чекають ваших листів, телеграм, дзвінків.
По-справжньому їх любити означає приносити в дім мир і спокій.
(Для Вас, наші рідненькі дідусі і бабусі, танок «Коти» у виконанні зразкового хореографічного ансамблю «Водограй»).

Ведуча 1:
Творіть добро на радість людям!

Ведуча 2:
Робіть добрі справи!

Ведуча 1:
Візьми, дитя, з собою сонце доброти,
Любові, ніжності, турботи…
Нехай його невтомні промінці
Ніколи не цураються роботи.

Ведуча 2:
Хай пам’ятає серденько твоє
Про ніжність, відданість і ласку.
І стане схожим все життя твоє
На добру, мудру і щасливу казку.
(Танок у виконанні вихованців студії бального танцю «Тен Денс» Бондарець Валерії та Куроп’ятник Марії).

Ведуча 1.
— Людина — це звучить гордо! Не забувайте ці слова. Життя таке прекрасне, поспішайте творить добро на нашій рідній землі!
Хай же Господь Вас береже за віддане людям тепло і добро. Воно обов’язково до вас повернеться.

Ведуча 2.
— Тож хай світлими і чистими будуть ваші помисли, а справи — добрими.
Пам’ятайте, доброта — ознака сили, а не слабкості. Маємо таке коротке життя, тож хай не буде місця злим помислам. Хай оживає істина стара: людина починається з добра.
(Звучить пісня «Відродження» у виконанні сестер Наруцьких).

Ведуча 2.
— Князь Київської Русі Володимир Мономах у своєму повчанні закликав:

(Під музику виходить Володимир Мономах).

— Не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть вдову;
— не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;
— не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте;
— на світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю і добром виправдав життя своє».
Хай Бог пошле Вам свою благодать і наповнить Ваші серця Вірою, Надією, Любов’ю до людей і добротою!

Ведуча 2.
— Гадаємо, що сьогоднішнє свято додасть вам хорошого настрою та радісних миттєвостей.

Ведуча 1.
— Миру, Злагоди, Добра, Божого благословення!
Воскресімо душі для добра, для краси, для правди і для щастя!
В добрі і любові невичерпна сила!

Тетяна Коломицька,
педагог-організатор та вчитель «Християнської етики» спеціалізованої школи №113 І—ІІІ ст. технологічного та спортивного про­філю навчання м. Києва




Читайте також: 

Додати новий коментар