Культура починається з тверезості

Роздуми тверезника
Колись, у дев’яностих роках минулого століття, народна артистка України (і міністр культури країни) Лариса Хоролець у своїх неодноразових публічних виступах відводила велику роль культурі. Вона так і казала: «Все починається з культури!» І це правда…

Однак культура теж повинна з чогось починатися.  І в першу чергу, з тверезості. Так, саме з тверезості. Тобто культурою слід займатися непитущим людям і високоморальним особистостям. Поняття культура означає сукупність виробничих, суспільних, фізичних і духовних досягнень людей. А тверезість – невживання спиртних напоїв або інших наркотичних речовин. Іншими словами, це стан тверезої людини, незалежної від алкоголю, тютюну та інших наркотиків.

Виходить, що поєднання цих двох понять, культури та тверезості, утворює третє – культуру тверезості. Давно відома теорія «культурного пиття», яка не витримала іспиту часом при її застосуванні на практиці.

Що означає «культурно пити»? Мається на  увазі пити в міру. Тоді виникають нові питання: що значить пити в міру? А хто взагалі знає цю міру? Адже у кожного вона своя. Крім того, до початку вживання алкоголю, тобто на тверезу голову, міра одна, а після вживання – абсолютно інша, бо в останньому випадку людина під наркотичним впливом алкоголю діє неадекватно та мислить несвідомо. Одним словом, теорія «культурного пиття» себе не виправдала, тому що багато разів дискредитувала своїми колізіями та непередбаченістю.

Що спільного з культурою може бути у відомого шоумена, ресторатора і ректора інституту культури, якщо він майже весь час співає перед великими аудиторіями слухачів, в тому числі молоді та дітей, пісеньку про «горілочку», з якою він майже ніколи не розстається навіть на сцені, тримаючи чарку в руці.

Тут, звісно, про культуру тверезості не може бути і мови. Мова може йти тільки про цинізм і безкультурність.

У пісенному репертуарі співачки Олени Кухарської є російська пісня, а в ній такі слова: «Ну что, девчата, по маленькой…» Одразу згадується по асоціації ще один старий мотив відомої військової російської пісні у виконанні Клавдії Шульженко: «Давай закурим, товарищ, по одной…» Однак одне діло кінокласика, а друге – сучасна халтура у телевізійній програмі «Хорошие песни» по каналу 1+1. Тільки чи дійсно вони настільки хороші, наскільки добряче оплачують їх спонсори? Як правило, серед них немає фірми чи компанії, що напряму або опосередковано не були б пов’язані з виробництвом і реалізацією алкогольних та тютюнових виробів.

До речі, в телесеріалах, яких зараз на телебаченні як бруду, протягом всього фільму телегерої по ходу та за задумом сценарію тільки те й роблять, що п’ють з великим натхненням пиво, вино, горілку та красиво, на публіку, курять сигарети та сигари. Причому весь час пропонують щось на кшталт: «Давай вип’ємо!», «Наливай!», «Бухнемо!», «Будьмо!» тощо. Це теж зразок агресивної, цинічної реклами, за яку зацікавлені люди, платять шалені гроші. Одним словом, не було б цієї недобросовісної прихованої реклами, не було б і телесеріалів. Просто алкогольні і тютюнові «королі» не дали б грошей. Так що й тут культурою, як кажуть, і не пахне.

І нарешті, ще один приклад цинічного ставлення до культури. На радіо «Шансон» якось прозвучала пісня під назвою «Собутыльники». Червоним рядком через усю пісню тільки одне питання: «Где же вы, мои собутыльники?» Ну що тут можна сказати, як зреагувати? Хіба що з іронією. Дуже тепла пісня… Для п’яниць і алкоголіків, товаришів по чарці. Де ж вони та куди поділися – пісня, на жаль, відповіді не дала. А чому? Можна тільки здогадуватись. Можливо вони, якщо не усі, то майже усі, давно на цвинтарі. А той, що дивом залишився (так, саме дивом), ще живий. Мабуть, тому що вчасно кинув пити. А всі останні, які ще не вмерли, розлізлися по лікарнях, куди попадають у перервах між відсидками в тюрмі й короткочасними виходами на волю. Ця частина хворих – по суті нікому вже не потрібні, але поки ще живі люди, проте багато з них давно хочуть померти. Це як раз той самий випадок, коли живі можуть тільки позаздрити мертвим.

І на останок, автор хоче запевнити шановних читачів у тому, що якщо вони будуть вести тверезий, здоровий спосіб життя, а не експериментувати з культурним питтям, то будуть здорові та щасливі на довгі роки. Ось це і є культура тверезості, тобто «сухий закон» для себе на все життя. І ніякі негаразди ніколи вам не загрожуватимуть. Спробуйте почати з себе. Адже «сухий закон» для вас і буде ознакою високої культури тверезості.

Станіслав Смірін

	Tweet
	Нравится