|
Є у кожної дитини Матінка єдина, Та, що любить нас і дбає, Розуму навчає Є у кожної дитини, Навіть сиротини, Наша Мати солов’їна — Рідна Україна. І в кожному серденьку Є і буде жити Божа Мати — наша Ненька, Мати всього світу... Леонід Полтава
Читаючи цей вірш, ми розуміємо, що кожна людина має три матусі, неньки. Також і в мене є три матері.
Матір, що в нашому житті на першому місці — це мати рідна, яка народила тебе, виховала справжньою людиною, навчила розмовляти, робити перші кроки, готувала до дорослого життя. Вона у будь-якому віці буде для своєї дитини взірцем. На мою думку, вона найцінніша з усіх трьох матерів. Ця матінка підтримає свою дитину у важкий час, приголубить, приласкає.
Матір, що завжди прийме і знайде маленький, але рідний куточок для тебе, — це рідна Україна. Вона допомагає жити тобі повноцінним життям, навчає жити по встановленим правилам. Робить тебе рівноправним громадянином своєї країни. Дає тобі певну освіту, роботу, мету в житті.
Матір, що допомагає тобі без твого відома — це Божа Мати.
Вона охороняє тебе в небезпечні хвилини твого життя, звільняє душу від гріхів, допомагає легше жити морально і духовно.
Для дитини мати — найважливіша людина в житті. Новонароджене дитятко відчуває маму по дотику і запаху, потребує її захисту, любові, турботи. У дітей-школярів мама виконує роль рятівника. Вона завжди допоможе, пояснить. Підлітки в свої роки вважають, що мама не потрібна, але це все вигадки. В душі все одно є тяга до мами, маминої ласки і підтримки.
Стаючи більш дорослими, діти починають навчатися дорослому життю і мама цьому допомагає. Вона неначе стає книжкою-довідничком, в якій завжди знайдеться правильна відповідь на різні ситуації. Стаючи зовсім дорослою людиною, мама стає подругою, порадницею. Ненька — це скарб, яким потрібно дорожити і берегти його, тому що він невічний.
Я вважаю, для кожної дитини своя мати найкраща, найрідніша. Нехай ми ще малі і не зовсім розуміємо, як потребуємо материнської турботи, а зрозуміємо це краще, коли в майбутньому теж станемо турботливими матерями для своїх дорогоцінних дітей.
Аліна Грамак, с. Семиполки
|