Три літери «П» — місток між урядом, бізнесом та НУО

Що ж це за загадкові літери ППП, а точніше англійською PPP – “public private partnership”, що в перекладі на українську означає громадсько-приватне партнерство (ГПП).

Зараз дуже популярно говорити про співпрацю на рівні особистості, сім’ї (родина, організація), суспільства та врешті решт відносин між державами. Для людини як сім’янина, так і робітника фірми розроблені та написані розумні поради, цілі концепції гармонійного розвитку, базуючись на досвіді західних та східних спеціалістів. На рівні міжнародного співробітництва визнаною моделлю є європейський союз. Але мова піде саме про суспільство в цілому.

Наше суспільство можна уявити у формі круга, який складається з трьох частин або, як їх частіше називають, трьох секторів. Перший сектор - це діяльність державних установ, другий – діяльність бізнесу, а третій – діяльність організацій громадянського суспільства, найважливіші та найактивніші члени якого є громадські організації. До останнього часу ці сектори розвивалися окремо, знаходячись у стані так званої «холодної війни». Але тенденцію до об’єднання заради більш ефективного розвитку не зупиниш, і починаючи з 90-х років серед інструментів вирішення проблем суспільства все частіше став з’являтися термін “public private partnership”.

Отже, громадсько-приватне партнерство (ГПП) – це відносини з певною часткою ризику, що базуються на спільній цілях громадського та приватного секторів. Такі відносини являють собою угоду між приватною компанією та урядом щодо проекту, що фінансується за рахунок громадських активів. Наприкінці 2004 року 62 проекти із застосуванням ГПП були вдало реалізовані у сфері водопостачання, утилізації сміття та інших місцевих проблем сфери послуг.

Чим же настільки приваблива ця форма співробітництва? По-перше, це можливість шукати ресурси за межами власного сектору. Приватні підприємства у порівнянні з державними установами під тиском вільного економічного ринку діють більш ефективно, оперуючи кращою системою управління і постійно шукають альтернативи, дослухаючись до споживача. В останньому їм може допомогти неурядовий сектор, який може надати найбільш об’єктивну інформацію про інтереси і вподобання пересічних громадян. А держава, в свою чергу бере на себе зниження ризиків у політичній та економічний ситуації.

В Європі лідером вважається Об’єднане королівство, яке за 10 років ініціювало понад 440 проектів, з яких 200 вже приносять результати – послуги високої якості, і 80% з цих проектів були завершені вчасно без додаткових витрат. Серед інших країн Європи таку практику запровадили Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Іспанія, Франція, а поза межами Європи – США, Канада, Японія, Австралія, Чілі, Південна Африка.

Від держави впровадження такого роду проектів вимагає певних реформ, перш за все у сфері законодавства як на рівні конституції, так і законів, які регулюють певні сфери суспільства, зокрема працевлаштування, природних ресурсів, свободи в правах і доступу до інформації, захисту здоров’я та субсидій. Також це задача для фахівців у сфері менеджменту на національному рівні.

Кожна країна звичайно пристосовує цей інструмент відповідно до свого менталітету, культури і традицій, тому зараз чітко визначились дві моделі – високо централізованої (Канада) – відповідальні корпорації та міністерства та високо децентралізовані (Франція, Португалія) – окремі урядові департаменти та місцеві органи, відповідальні за цю сферу. Решта країн використовує змішану модель.

Звичайно за оцінками експертів є багато переваг цього інструменту – звітність виконавців перед зацікавленими сторонами, боротьба з корупцією та висока здатність корегувати дії в процесі реалізації проекту, обходячи бюрократичні сходинки нашої системи. Але все залежить від того наскільки вдало буде сформовано домовленість між трьома сторонами і всі будуть дотримуватись принципів заради досягнення спільної цілі – головної умови співпраці.

Отже, роблячи підсумок по нашому знайомству з громадсько-приватним партнерством, суспільство має визначитись з цілями, до яких прагнуть його громадяни, незалежно від того до якого сектору вони належать і принципами моралі, які допоможуть всім стати переможцями і не мати тих, хто програв. Саме це визначить модель мирного суспільства, правової держави, до якої прагне людство.

	Tweet
	Нравится