|
Жила собі жінка одна. І було в неї три дочки. Багато працювала вона, щоб одягнути і прогодувати дітей. Коли дочки виросли – повиходили заміж. Мати залишилася сама. Минули роки, захворіла жінка, чекаючи дітей. Зустріла по дорозі в ліс білочку і стала її просити: – Білочко, поклич до мене моїх дочок. Білочка погодилась і відразу ж пострибала виконувати прохання. Прибігла вона до старшої дочки, постукала у віконце і розповіла про матір: – Ой, лишенько, – сказала старша дочка. – Я б відразу до матусі побігла б, та мені посуд треба мити. Прибігла білочка до середньої сестри і розповіла їй сумну вість про матір. – Ох, побігла б я до матусі, та мені треба в хаті підмести. Прибігла білочка до молодшої дочки, та тісто місила. Як почула, що матері погано, руки не витерла, побігла до неї. Розцілувала, обняла та приголубила до себе. – Добре в тебе серце, – сказала білочка.
То ж нехай і люди до тебе завжди добрими будуть.
Кожа Діана, 4-А клас Козелецька гімназія №1
категорія: казки для дітей
|