|
Дуже багато чула розповідей про Східницю — бальнеологічну столицю Карпат (як називає її східничанин В’ячеслав Літописець у своїй книзі). І завжди хотіла побувати у тому райському куточку України, де із землі витікають різні джерела цілющих мінеральних вод, які мають лікувальні властивості і лікують недуги десятків, а то і сотень тисяч людей, що приїздять на курорт Східниця за неоціненним багатством — власним здоров’ям.
І ось я в смт Східниця м. Борислава на Львівщині. Там побачила прекрасне поселення серед густих смерекових лісів, розташоване в гірській місцевості, оповите чистим гірським повітрям, настояним на пахощах лісових трав, смерек та ялин, що ніби п’янить людей, які не звикли до гірського клімату. І відразу відчула, що мені легше дихається, що стан мого здоров’я поліпшується лише від одного гірського повітря.
Так я зрозуміла і на собі відчула, що Східниця — це те місце, де здоров’я людини покращується вже від гірського клімату, а якщо ще й попити цілющу джерельну воду, яка надасть здоров’я та подовжить життя, то це, мабуть, і буде найбільшим щастям.
За цей прекрасний курорт у Східниці треба дякувати першовідкривачу цілющих вод Омеляну Олександровичу Стоцькому (нині покійному) та першодосліднику лікувальних властивостей східницьких мінеральних вод Степану Івановичу Дуді — лікарю-урологу вищої категорії з 45 роками лікувальної практики.
Мені пощастило познайомитися із Степаном Івановичем. Від нього особисто я дізналася про цілющі властивості кожного джерела в Східниці, про те, як багато довелося працювати, щоб довести, що мінеральні води Східниці цілющі, для того, щоб цим неоціненним даром природи змогли скористатися тисячі хворих людей. Він розповів, що слабомінералізована вода (різна за складом) Східницького родовища лікувальних мінеральних вод, аналогів якій немає ніде в світі, допомагає в лікуванні цілої низки захворювань у дорослих і дітей.
Тому дуже важливо, щоб курорт розвивався і щоб якомога більше людей змогли поправити своє здоров’я. Слухаючи Степана Івановича я зрозуміла, що це лікар від Бога, бо все, про що він розповідав, було пронизане турботою про здоров’я людей, і все його життя, я так зрозуміла, присвячене людям. А це і є справжнім подвигом — жити заради інших, і вдень, і вночі турбуватися про тих, хто потребує допомоги. Такий героїзм заслуговує найвищої оцінки, найвищого звання — Героя України. Він і зараз весь у роботі, багато в нього планів щодо подальшого розвитку курорту. Хочеться побажати Степану Івановичу, щоб він ще довгі-довгі роки був таким енергійним та працьовитим, а всі плани на майбутнє здійснилися.
А в цьому, я впевнена, допоможе вам ваша родина, яка завжди вас підтримує і пишається вашою роботою і вашим вмінням досягти успіхів у всьому.
Людмила Грабовенко
|
Східниця — гірська оаза здоров’я
